Губит людей не пиво,
Губит людей вода.
Л. Дербенев.
Прислухаючись до мовлення місцевої телекомпанії «Скиф», завжди виникало просте запитання: чому її журналісти так не поважають працівників міськводоканалу? Чому це, не сіло не впало, вони їх обзивають водяниками. Візьмемо у свідки електронний словник української мови В.А. Широкова. Синонімом цього слова є чорт, або анциболот. Це підтверджує і тлумачний словник, в якому зазначено: водяник – за народним повір’ям – злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в озерах, річках тощо і приносить людям нещастя.
І тільки, коли ознайомився з «Комментарием должностного лица» («Провинция» № 25 від 24.06.2009 р.), зрозумів, - диктори телекомпанії «Скиф» мають рацію. І хоча місцеві «водяники» без бороди, вони таки справді приносять, якщо не нещастя, то неприємності і незручності точно, бо не вважають обов’язковим для себе виконувати українське законодавство. Я вже писав про незаконність відключення води і каналізації. («Вони себе так поводять, тому, що ми їм це дозволяємо» - «Провинция» № 10 від 11.03.2009 р.) Тепер розберемося, хто і за чий кошт повинен знімати, повіряти і встановлювати лічильники води?
Залишимо поза увагою те, що посадова особа Н.Дубовик обзиває указом Наказ Держкомітету з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» №60 від 24.05.2005 р. Цей Наказ передбачає те, чого посадова особа недобачає:
«4.1. Виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення (далі - комунальні послуги) може бути виробник зазначених послуг...»
А Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» № 190 від 27.06.2008 р., який начальниця абонслужби міськводоканалу згадує, але теж не все у ньому добачає, наголошує:
«5.4. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (113/98-ВР )...
5.15. Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок».
Постанова Кабміну № 560 від 12.07.2005 р., на яку посилається Н.Дубовик, була скасована. Замість неї з 09.06.2009 р. тепер діє Постанова Кабміну № 529 від 20.05.2009 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Отже, Постановою Кабміну № 529 від 20.05.2009 р. зазначено:
«24. Витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування...».
Міськвиконком цього не зробив, мабуть тому, що діють два документи. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008 р., зазначений вище, а також наказ №76 від 17.05.2005 р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»:
«2.3.4. Повірка засобів обліку здійснюється відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (113/98-ВР)».
Усім, і не тільки юристам, відомо, що закони мають вищу силу ніж постанови і накази. Статтею 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11.02.1998 р. визначено:
«Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання».
Тепер почнемо розмірковувати з Закону України №2918-III від 10.01.2002 р. «Про питну воду та питне водопостачання», статтею 19 якого встановлено:
«Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем...»
Базовою для нашого випадку є Постанова Кабміну № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»:
«8. Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
9. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
32. Виконавець зобов’язаний:
2) контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж).
А щоб став зрозумілим термін «виконавець», заглянемо до статті першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 р.:
«Визначення термінів:
виконавець - суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору».
Звичайно, існує можливість для міськводоканалу перекласти турботи і витрати за повірку лічильників на мешканців міста. Таке може відбутись, якщо:
1. міськводоканал звернеться з відповідним листом до міськвиконкому;
2. міськвиконком замість свого рішення № 802 від 22.11.2006 р. «Про затвердження тарифів на послуги з утримання житлових будинків та прибудинкової території» затвердить інше;
3. міськвиконком в цьому новому рішенні, всупереч Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11.02.1998 р., до переліку послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій додасть таку екзотичну для «КомЕнерго», як «Періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки» і визначить вартість цієї послуги;
4. «КомЕнерго» змусить мешканців, які мають і не мають лічильників, сплачувати ще за одну послугу, яку не будуть надавати, додатково до усіх інших, які вже не надаються;
5. міськводоканал доведе мешканцям, що мати справу з «КомЕнерго» простіше, ніж з недолугими «водяниками»;
6. міський голова попросить знайомого народного депутата внести на розгляд Верховної ради проект Закону про вилучення з Закону №113/98-ВР пункту 5.15, наведеного вище;
7. міський голова попросить свого депутата внести на розгляд Верховної ради проект Закону про вилучення з Закону №1875-IV першу статтю, наведену вище;
8. Президент примусить Верховну Раду проголосувати ці зміни до законів;
9. Верховна Рада примусить Президента їх підписати;
10. знайомий народний депутат попросить Кабмін вилучити з Постанови Кабміну № 630 від 21.07.2005 р. пукти 8, 9 та 32, зазначені вище;
11. прем’єр-міністр примусить держкомітети скасувати ті накази, які не подобаються в міськводоканалі ані начальнику Саші ані начальниці Наташі;
Тоді, і лише тоді, міськводоканал позбудеться головного болю, спричиненого необхідністю обслуговувати лічильники води. Не дуже складно. Не складніше, ніж вирішити будь-яку проблему у КомЕнерго чи Водоканалі.
Мало не забув. Додатково потрібно скасувати, як такі, що не подобаються посадовій особі міськводоканалу, «Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994 р.:
«1.13. Періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж водолічильників (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання».
Брудна вода завжди була осередком інфекції. Протизаконної. Підозрюю, що в каламутній воді міськводоканалу ловиться невідома нам золота рибка. Якщо ми їм це дозволятимемо, то й надалі вони крутитимуть законом, як циган сонцем. Нам пора вже затямити, що Закон не обмежує нашу свободу, а навпаки — її боронить.
ЯРОСЛАВ
Yaroslav70 [at] meta.ua
Губит людей вода.
Л. Дербенев.
Прислухаючись до мовлення місцевої телекомпанії «Скиф», завжди виникало просте запитання: чому її журналісти так не поважають працівників міськводоканалу? Чому це, не сіло не впало, вони їх обзивають водяниками. Візьмемо у свідки електронний словник української мови В.А. Широкова. Синонімом цього слова є чорт, або анциболот. Це підтверджує і тлумачний словник, в якому зазначено: водяник – за народним повір’ям – злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в озерах, річках тощо і приносить людям нещастя.
І тільки, коли ознайомився з «Комментарием должностного лица» («Провинция» № 25 від 24.06.2009 р.), зрозумів, - диктори телекомпанії «Скиф» мають рацію. І хоча місцеві «водяники» без бороди, вони таки справді приносять, якщо не нещастя, то неприємності і незручності точно, бо не вважають обов’язковим для себе виконувати українське законодавство. Я вже писав про незаконність відключення води і каналізації. («Вони себе так поводять, тому, що ми їм це дозволяємо» - «Провинция» № 10 від 11.03.2009 р.) Тепер розберемося, хто і за чий кошт повинен знімати, повіряти і встановлювати лічильники води?
Залишимо поза увагою те, що посадова особа Н.Дубовик обзиває указом Наказ Держкомітету з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» №60 від 24.05.2005 р. Цей Наказ передбачає те, чого посадова особа недобачає:
«4.1. Виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення (далі - комунальні послуги) може бути виробник зазначених послуг...»
А Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» № 190 від 27.06.2008 р., який начальниця абонслужби міськводоканалу згадує, але теж не все у ньому добачає, наголошує:
«5.4. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (113/98-ВР )...
5.15. Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок».
Постанова Кабміну № 560 від 12.07.2005 р., на яку посилається Н.Дубовик, була скасована. Замість неї з 09.06.2009 р. тепер діє Постанова Кабміну № 529 від 20.05.2009 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Отже, Постановою Кабміну № 529 від 20.05.2009 р. зазначено:
«24. Витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування...».
Міськвиконком цього не зробив, мабуть тому, що діють два документи. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008 р., зазначений вище, а також наказ №76 від 17.05.2005 р. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»:
«2.3.4. Повірка засобів обліку здійснюється відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (113/98-ВР)».
Усім, і не тільки юристам, відомо, що закони мають вищу силу ніж постанови і накази. Статтею 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11.02.1998 р. визначено:
«Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання».
Тепер почнемо розмірковувати з Закону України №2918-III від 10.01.2002 р. «Про питну воду та питне водопостачання», статтею 19 якого встановлено:
«Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем...»
Базовою для нашого випадку є Постанова Кабміну № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»:
«8. Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
9. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
32. Виконавець зобов’язаний:
2) контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж).
А щоб став зрозумілим термін «виконавець», заглянемо до статті першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 р.:
«Визначення термінів:
виконавець - суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору».
Звичайно, існує можливість для міськводоканалу перекласти турботи і витрати за повірку лічильників на мешканців міста. Таке може відбутись, якщо:
1. міськводоканал звернеться з відповідним листом до міськвиконкому;
2. міськвиконком замість свого рішення № 802 від 22.11.2006 р. «Про затвердження тарифів на послуги з утримання житлових будинків та прибудинкової території» затвердить інше;
3. міськвиконком в цьому новому рішенні, всупереч Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11.02.1998 р., до переліку послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій додасть таку екзотичну для «КомЕнерго», як «Періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки» і визначить вартість цієї послуги;
4. «КомЕнерго» змусить мешканців, які мають і не мають лічильників, сплачувати ще за одну послугу, яку не будуть надавати, додатково до усіх інших, які вже не надаються;
5. міськводоканал доведе мешканцям, що мати справу з «КомЕнерго» простіше, ніж з недолугими «водяниками»;
6. міський голова попросить знайомого народного депутата внести на розгляд Верховної ради проект Закону про вилучення з Закону №113/98-ВР пункту 5.15, наведеного вище;
7. міський голова попросить свого депутата внести на розгляд Верховної ради проект Закону про вилучення з Закону №1875-IV першу статтю, наведену вище;
8. Президент примусить Верховну Раду проголосувати ці зміни до законів;
9. Верховна Рада примусить Президента їх підписати;
10. знайомий народний депутат попросить Кабмін вилучити з Постанови Кабміну № 630 від 21.07.2005 р. пукти 8, 9 та 32, зазначені вище;
11. прем’єр-міністр примусить держкомітети скасувати ті накази, які не подобаються в міськводоканалі ані начальнику Саші ані начальниці Наташі;
Тоді, і лише тоді, міськводоканал позбудеться головного болю, спричиненого необхідністю обслуговувати лічильники води. Не дуже складно. Не складніше, ніж вирішити будь-яку проблему у КомЕнерго чи Водоканалі.
Мало не забув. Додатково потрібно скасувати, як такі, що не подобаються посадовій особі міськводоканалу, «Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994 р.:
«1.13. Періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж водолічильників (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання».
Брудна вода завжди була осередком інфекції. Протизаконної. Підозрюю, що в каламутній воді міськводоканалу ловиться невідома нам золота рибка. Якщо ми їм це дозволятимемо, то й надалі вони крутитимуть законом, як циган сонцем. Нам пора вже затямити, що Закон не обмежує нашу свободу, а навпаки — її боронить.
ЯРОСЛАВ
Yaroslav70 [at] meta.ua
