Яичко упало и разбилось...

У своїй статті «Мышка бежала, хвостиком махнула...» («Провинция» №39 від 26.09.2007 р.) я вже порушував цю тему, утім відповідальні (скоріше безвідповідальні) особи не відгукнулись на цю статтю. Особливо я здивований мовчанкою Відлоги В. І., який завжди відповідав на публікації «Провинции».

В цій статті я зазначив:

«Коли будувались багатоповерхові будинки, то, згідно з технічними умовами, які видавали спеціалісти з Електромережі, кожний будинок був підключений до ТП окремим кабелем. Цей кабель, для передавання відповідної потужності, прокладався в землі. Коли він виходив з ладу, поставала така альтернатива, — або замінити його, або ремонтувати. Для визначення місця ушкодження кабелю і його ремонту Електромережа має все, що для цього потрібно. Після встановлення так званої “муфти”, відновлювалось електропостачання.

Утім, лаври винахідників з Тепломережі не давали спокою Відлозі та його підлеглим. Вони винайшли спосіб, який не використовується навіть у віддаленому африканському селі. Замість ремонту, або заміни кабелю, вони, в порушення всіх вимог Правил, перевели мережі назовні. Мабуть, дуже сподобався метод, яким Тепломережа переплела усе місто. Та вдосконаленню немає межі. Тепер будинки не мають окремого живлення, і якщо обірветься провід, без електрики залишаються 5-6 будинків і більше. Той спосіб, що використовується лише для вулиць з одноповерховими будиночками, пристосували для багатоповерхівок. Тепер кабелі і проводи прокладають, підвішуючи до балконів, і вводять до електричних шаф через під’їзди. І підключають один будинок від іншого, або, як кажуть електрики, “шлейфом”. Запобіжники не витримують і надійність електропостачання зменшується до нуля. І це відбувається, незважаючи на волання енергетиків, що з часів будівництва цих будинків збільшилось навантаження на окремі ТП. А якщо підключити декілька будинків, замість одного, навантаження зменшиться?»

Візьмемо, як приклад, не найгіршу ситуацію у самісінькому центрі міста.

Від ТП-130 одним кабелем не більше 50 квадратних міліметра на бетонних опорах підвішена зовнішня лінія, до якої підключені багатоповерхові будинки 136 і 142 на проспекті Ломоносова, будинки 19, 21, 23 на вул. Суворова, а також “Сервісний центр” новітнього хазяйчика. Звісно, такий «винахід» суперечить усім відомим Правилам, як електричним, так і будівельним.

А може Відлога відмінив дію цих Правил в окремому місті Костянтинівка? Можливо про це проголосували наші розумники-депутати? Мовляв, за поданням керівника «Костянтинівської районної електромережі» Відлоги В. І. рішенням місцевої ради припиняємо на невизначений час дію Будівельних норм і правил, Правил улаштування електроустановок, а також Правил безпечної експлуатації електроустановок.

І немає приводу для здивування. Хіба не місцеві депутати відмінили на території Костянтинівки статтю Конституції і рішення Конституційного Суду щодо обов’язковості української мови у владних документах? Хіба не місцеві депутати проголосували за виділення земельної ділянки біля дому №136, порушивши будівельні норми і добрий десяток законів? Мовляв, ми такі великі і непогрішимі. Ми усе можемо! Наприклад: Відлозі, при такому підключенні будинків, заважає постійне згоряння запобіжників, проводів та іншого приладдя. Відлога, як спеціаліст в електричних справах, вважає, що в усьому винний закон Ома. Отже, за поданням Відлоги рішенням місцевої ради припиняємо дію закону Ома на окремій території. Ні, не всюди! Тільки на території нашого міста. Бо, якщо зачепимо інші міста, нас можуть звинуватити у перевищенні владних повноважень. А щоб підкріпити це рішення, звернемося до історії, коли у 1826 році німецький шкільний вчитель Георг Ом опублікував свою книжку з викладеним законом. Тодішній міністр освіти звільнив бідолаху з таким висновком: «Фізик, що проповідує таку єресь, не достойний викладати природничі науки». Зарахуємо думку міністра на користь прийняття рішення місцевої ради щодо відміни єретичного закону. Цей суттєвий недолік відкриття Георга Ома потрібно рішучим чином викорінювати! І у Костянтинівці є люди, яким це простіше, ніж два пальці...

Після затвердження вікопомного рішення не буде щомісяця відбуватись таке неподобство: мешканці п’яти багатоповерхівок сидять без світла і турбують диспетчера. А диспетчер, вважаючи себе пупом землі, відповідає: «Поки не перевірить служба жеку, ми навіть не ворухнемося», — і кидає слухавку. Проходять години. Жек нарешті перевірив. Виявилось, що перегоряння не у їхньому господарстві. Хоча вірніше, у безгосподарстві. Знову проходять години. Люди клянуть владу. Звісно, вона винна. Чому? Тому що своєчасно не відмінила закон Ома. Отож!

Коли порушуються встановлені і затверджені правила, завжди це має наслідком настання бід, які навіть неможливо перебачити, бо кожний пункт правил електробезпеки, або газової, написаний кров’ю. Згадайте страшну аварію в Дніпропетровську.

«В «Дніпрогазі» не було навіть газової служби! На засувках на тому злощасному ГРП був товстий шар іржі. Поміняти їх — секундна і копійчана справа. І такий стан, який свідчать цільові перевірки, що нарешті проводяться — майже скрізь. Хоча контроль за ГРП і ремонт засувок входять окремим рядком в калькуляцію тарифів, за якими усі ми платимо немалі гроші газовикам». (Голова Держгірпромнагляду Сергій Сторчак —УК №209 від 8.11.2007 р.)

Якщо газова служба, налякана аварією, приводить у відповідність з Правилами свої ГРП і мережі, то електрична, під керівництвом Відлоги, чекає своїх власних неприємностей. Не хочу наврочити, але це, зважаючи на викладене вище, може статись будь-коли з великою імовірністю.

Колись існували спеціальні повідомлення для служб про смертельні випадки з дуже прискіпливим «розбором польотів». І завжди з’ясовувалось, що були порушені встановлені правила. Люди вчились на чужих помилках. Тепер, чомусь, вважають інакше і вчаться на своїх. А може людське життя для місцевої влади — нічого не варте?