Ця стаття не для всіх. Читачеві потрібно розумітись у будівництві. Тому не рекомендую її читати тим, хто у цьому не тямить, а саме, міському голові, архітекторові міста, та деяким місцевим депутатам.
«У капітана одного корабля раптом зупинився навігаційний хронометр. Тоді це було справжнім лихом, тому що не існувало ще радіосигналів часу. Щоб поставити свій хронометр точно за місцевим часом, довелося зайти в порт Абракадабра. Капітан хотів довідатися про точний час, але в порту йому сказали: «Запитайте в годинникаря, що мешкає на краю міста. У нього дуже точний годинник, він страшенно ним пишається. Капітан приніс свого хронометра до годинникаря, який заспокоїв його: «Можете цілком покластися на мого годинника. Він надзвичайно дивовижно точний». Капітан поставив свого хронометра, звірившись з годинником майстра, і для гарантії запитав: «А звідкіля ви знаєте, що ваш годинник такий точний?». - «Я перевіряю його по полуденному пострілу гармати на митниці, а вона стріляє у полудень, секунда в секунду». Капітан був цілком задоволений, і відправився зі своїм хронометром на корабель. Коли він вже вирішив відчалювати, то запитав у митника, щоб ще раз впевнитися щодо гармати:
— У вас, кажуть, є гармата, яка стріляє опівдні?
— Так, сер, є.
— А постріл точно опівдні чи біля полудня?
— Точно опівдні, сер.
— Точно?
— Так сер, без усякого сумніву.
— А звідкіля ви знаєте, коли настає точно полудень?
— О, сер, будьте упевнені, у нас на краю міста живе годинникар, у нього дуже точний годинник і ми по ньому звіряємо постріл нашої гармати...» (Erіc M. Rоgеrs, Рrіпсеtоп universiti, 1966).
Точно така ситуація-абракадабра склалась у нашому місті з експертним висновком, який є обов’язковим для землевпорядної документації перед наданням дозволу на будь-яке будівництво.
Для отримання цього висновку, потрібний замовник і розробник. Замовник КП «Азимут», а розробник теж КП «Азимут». В нетрях місцевої влади будь-який проект погоджується одними чиновниками. Вони і здійснюють архітектурно-будівельний контроль. Не знають вони й не відають, що архітектурно-будівельний контроль тепер повністю у веденні Державної архітектурно-будівельної інспекції України. З 01.01.2008 р. почав діяти Закон №1026 «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо здiйснення державного архiтектурно-будiвельного контролю та сприяння iнвестицiйнiй дiяльностi у будiвництвi». Цим Законом істотно зменшені повноваження органів місцевого самоврядування в сфері будівництва. З компетенції місцевих державних адміністрацій (ст. 13 Закону про містобудування) вилучили повноваження архітектурно-будівельного контролю за будівництвом. Така ж доля випала і повноваженням контролю за дотриманням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів, що були раніше закріплені за держадміністраціями ст. 16 Закону України від 09.04.99 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації».
У листі Мінбуду від 23.10.2007 р. № 2/3-581 було зазначено, що саме Держархбудінспекція здійснює держконтроль і нагляд у системі Мінбуду. З переліку повноважень виконавчих органів місцевих рад, установленого Законом № 280, вилучене надання дозволу на проведення будівельних робіт. У свою чергу, у ст. 24 Закону «Про забудову територій» орган, уповноважений видавати такий дозвіл, — це Держархбудінспекція (її територіальні органи).
Міністр В.Яцуба у своєму інтерв’ю в засобах масової інформації відзначив, що тільки інспекції Держархбудконтролю, а не місцеві органи влади, уповноважені видавати дозволи на виконання будівельних робіт: «Необхідно зрозуміти, що умови і характер роботи керівника інспекції міняються кардинально. Дотепер він був представником місцевої влади. З нового року це представник центральної влади, однієї з головних задач якого є контроль за діями місцевої влади».
Отже, чиновники місцевого самоврядування позбавляються навіть примарної надії на те, щоби продовжувати корупційно рулювати дозволами на виконання будівельних робіт. Звичайно, якщо на посадах не залишаться ті ж самі люди.
Кабмін постановою від 05.12.2007 р. №1396 затвердив «Порядок ліцензування визначених видів господарської діяльності в будівництві». У тексті Порядку дається посилання на Закон «Про містобудування» і Закон України від 20.05.99 р. №687-XIV «Про архітектурну діяльність». Відповідно до Порядку №1396, який набрав сили з 01.01.2008 р., ліцензування повинна проводити Держархбудінспекція. Не можна не згадати і про те, що згідно п.2 названого документа «ліцензії, видані до 1 січня 2008 р., підлягають переоформленню». Отже, забудовники, будьте обережні!
Тепер дещо про інше. Постановою Кабміну № 1893 вiд 27.11.1998 р. «Про затвердження Інструкції про порядок облiку, зберiгання i використання документiв, справ, видань та iнших матерiальних носіїв інформації, якi мiстять конфіденційну інформацію…» затвержені «Орiєнтовнi критерiї вiднесення iнформацiї до конфiденцiйної», в яких зазначено, що конфiденцiйна інформацiя повинна вiдповiдати таким вимогам:
1) створюватися за кошти державного бюджету або перебувати у володiннi, користуваннi чи розпорядженнi органiзацiї;
2) використовуватися з метою забезпечення нацiональних iнтересiв держави;
3) не належати до державної таємницi;
4) унаслiдок розголошення такої iнформацiї можливе:
- порушення конституцiйних прав i свобод людини та громадянина;
- настання негативних наслiдкiв у внутрiшньополiтичнiй, зовнiшньополiтичнiй, економiчнiй, вiйськовiй, соцiальнiй, гуманiтарнiй, науково-технологiчнiй, екологiчнiй, iнформацiйнiй сферах та у сферах державної безпеки i безпеки державного кордону;
- створення перешкод у роботi державних органiв.
Знайдіть у цьому перелікові хоча б одну причину, яка дозволила відмовити в наданні одному з місцевих депутатів «Висновку експертизи землевпорядної документації». Але ж відмовили! Утім, якщо уважно прочитати цю фільчину грамоту, цей «Висновок…», який продукує місцева влада, одразу приходить розуміння. Такого «документа» не можна показувати людям, які розуміються в будівництві. Таку фільчину грамоту потрібно заховати до міцного сейфу, сейф закопати у невідомому місці, а того, хто ховав, розстріляти. Бо може статись, що у нашому місті з’явиться прокурор-державник. Для тих, хто не знає, що це таке, роз’яснюю. Це людина, яка сама не порушуватиме законів України і не дозволить іншим. Тоді відлетять з нашого міста всякі «Азимути», за відомим азимутом, тобто під кутом між напрямком на північ і напрямком на відомі місця.
«Цілком таємний» документ, у наданні якого відмовили навіть депутатові, автор має і може надати будь-кому, хто ним зацікавиться.
*АБРАКАДАБРА (безглуздий набір слів), БЕЗГЛУЗДЯ (поведінка, вчинки і думки, висловлювання, слова т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІТНИЦЯ, ДУРІСТЬ, ДУРОЩІ, ДУРНИЦЯ, ГЛУПСТВО, ІДІОТИЗМ, ІДІОТСТВО, БОЗНА-ЩО, КАЗНА-ЩО, ЧОРТЗНА-ЩО (говорити, верзти, вигадувати і т. ін.), НОНСЕНС, АБСУРД, БРЕДНЯ, БРИДНЯ; АБИЩО, АХІНЕЯ, ДУРНИЦЯ, ЄРЕСЬ, АЛОГІЗМ (вислів, що суперечить логіці), ТАРАБАРЩИНА (безглузді слова, висловлювання і т. ін.).
«У капітана одного корабля раптом зупинився навігаційний хронометр. Тоді це було справжнім лихом, тому що не існувало ще радіосигналів часу. Щоб поставити свій хронометр точно за місцевим часом, довелося зайти в порт Абракадабра. Капітан хотів довідатися про точний час, але в порту йому сказали: «Запитайте в годинникаря, що мешкає на краю міста. У нього дуже точний годинник, він страшенно ним пишається. Капітан приніс свого хронометра до годинникаря, який заспокоїв його: «Можете цілком покластися на мого годинника. Він надзвичайно дивовижно точний». Капітан поставив свого хронометра, звірившись з годинником майстра, і для гарантії запитав: «А звідкіля ви знаєте, що ваш годинник такий точний?». - «Я перевіряю його по полуденному пострілу гармати на митниці, а вона стріляє у полудень, секунда в секунду». Капітан був цілком задоволений, і відправився зі своїм хронометром на корабель. Коли він вже вирішив відчалювати, то запитав у митника, щоб ще раз впевнитися щодо гармати:
— У вас, кажуть, є гармата, яка стріляє опівдні?
— Так, сер, є.
— А постріл точно опівдні чи біля полудня?
— Точно опівдні, сер.
— Точно?
— Так сер, без усякого сумніву.
— А звідкіля ви знаєте, коли настає точно полудень?
— О, сер, будьте упевнені, у нас на краю міста живе годинникар, у нього дуже точний годинник і ми по ньому звіряємо постріл нашої гармати...» (Erіc M. Rоgеrs, Рrіпсеtоп universiti, 1966).
Точно така ситуація-абракадабра склалась у нашому місті з експертним висновком, який є обов’язковим для землевпорядної документації перед наданням дозволу на будь-яке будівництво.
Для отримання цього висновку, потрібний замовник і розробник. Замовник КП «Азимут», а розробник теж КП «Азимут». В нетрях місцевої влади будь-який проект погоджується одними чиновниками. Вони і здійснюють архітектурно-будівельний контроль. Не знають вони й не відають, що архітектурно-будівельний контроль тепер повністю у веденні Державної архітектурно-будівельної інспекції України. З 01.01.2008 р. почав діяти Закон №1026 «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо здiйснення державного архiтектурно-будiвельного контролю та сприяння iнвестицiйнiй дiяльностi у будiвництвi». Цим Законом істотно зменшені повноваження органів місцевого самоврядування в сфері будівництва. З компетенції місцевих державних адміністрацій (ст. 13 Закону про містобудування) вилучили повноваження архітектурно-будівельного контролю за будівництвом. Така ж доля випала і повноваженням контролю за дотриманням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів, що були раніше закріплені за держадміністраціями ст. 16 Закону України від 09.04.99 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації».
У листі Мінбуду від 23.10.2007 р. № 2/3-581 було зазначено, що саме Держархбудінспекція здійснює держконтроль і нагляд у системі Мінбуду. З переліку повноважень виконавчих органів місцевих рад, установленого Законом № 280, вилучене надання дозволу на проведення будівельних робіт. У свою чергу, у ст. 24 Закону «Про забудову територій» орган, уповноважений видавати такий дозвіл, — це Держархбудінспекція (її територіальні органи).
Міністр В.Яцуба у своєму інтерв’ю в засобах масової інформації відзначив, що тільки інспекції Держархбудконтролю, а не місцеві органи влади, уповноважені видавати дозволи на виконання будівельних робіт: «Необхідно зрозуміти, що умови і характер роботи керівника інспекції міняються кардинально. Дотепер він був представником місцевої влади. З нового року це представник центральної влади, однієї з головних задач якого є контроль за діями місцевої влади».
Отже, чиновники місцевого самоврядування позбавляються навіть примарної надії на те, щоби продовжувати корупційно рулювати дозволами на виконання будівельних робіт. Звичайно, якщо на посадах не залишаться ті ж самі люди.
Кабмін постановою від 05.12.2007 р. №1396 затвердив «Порядок ліцензування визначених видів господарської діяльності в будівництві». У тексті Порядку дається посилання на Закон «Про містобудування» і Закон України від 20.05.99 р. №687-XIV «Про архітектурну діяльність». Відповідно до Порядку №1396, який набрав сили з 01.01.2008 р., ліцензування повинна проводити Держархбудінспекція. Не можна не згадати і про те, що згідно п.2 названого документа «ліцензії, видані до 1 січня 2008 р., підлягають переоформленню». Отже, забудовники, будьте обережні!
Тепер дещо про інше. Постановою Кабміну № 1893 вiд 27.11.1998 р. «Про затвердження Інструкції про порядок облiку, зберiгання i використання документiв, справ, видань та iнших матерiальних носіїв інформації, якi мiстять конфіденційну інформацію…» затвержені «Орiєнтовнi критерiї вiднесення iнформацiї до конфiденцiйної», в яких зазначено, що конфiденцiйна інформацiя повинна вiдповiдати таким вимогам:
1) створюватися за кошти державного бюджету або перебувати у володiннi, користуваннi чи розпорядженнi органiзацiї;
2) використовуватися з метою забезпечення нацiональних iнтересiв держави;
3) не належати до державної таємницi;
4) унаслiдок розголошення такої iнформацiї можливе:
- порушення конституцiйних прав i свобод людини та громадянина;
- настання негативних наслiдкiв у внутрiшньополiтичнiй, зовнiшньополiтичнiй, економiчнiй, вiйськовiй, соцiальнiй, гуманiтарнiй, науково-технологiчнiй, екологiчнiй, iнформацiйнiй сферах та у сферах державної безпеки i безпеки державного кордону;
- створення перешкод у роботi державних органiв.
Знайдіть у цьому перелікові хоча б одну причину, яка дозволила відмовити в наданні одному з місцевих депутатів «Висновку експертизи землевпорядної документації». Але ж відмовили! Утім, якщо уважно прочитати цю фільчину грамоту, цей «Висновок…», який продукує місцева влада, одразу приходить розуміння. Такого «документа» не можна показувати людям, які розуміються в будівництві. Таку фільчину грамоту потрібно заховати до міцного сейфу, сейф закопати у невідомому місці, а того, хто ховав, розстріляти. Бо може статись, що у нашому місті з’явиться прокурор-державник. Для тих, хто не знає, що це таке, роз’яснюю. Це людина, яка сама не порушуватиме законів України і не дозволить іншим. Тоді відлетять з нашого міста всякі «Азимути», за відомим азимутом, тобто під кутом між напрямком на північ і напрямком на відомі місця.
«Цілком таємний» документ, у наданні якого відмовили навіть депутатові, автор має і може надати будь-кому, хто ним зацікавиться.
ЯРОСЛАВ. [email protected]
*АБРАКАДАБРА (безглуздий набір слів), БЕЗГЛУЗДЯ (поведінка, вчинки і думки, висловлювання, слова т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІТНИЦЯ, ДУРІСТЬ, ДУРОЩІ, ДУРНИЦЯ, ГЛУПСТВО, ІДІОТИЗМ, ІДІОТСТВО, БОЗНА-ЩО, КАЗНА-ЩО, ЧОРТЗНА-ЩО (говорити, верзти, вигадувати і т. ін.), НОНСЕНС, АБСУРД, БРЕДНЯ, БРИДНЯ; АБИЩО, АХІНЕЯ, ДУРНИЦЯ, ЄРЕСЬ, АЛОГІЗМ (вислів, що суперечить логіці), ТАРАБАРЩИНА (безглузді слова, висловлювання і т. ін.).
