Допались до землі, як мартин до мила, не відірвеш

Можна дорікнути Миколі Копернікові, який вважав, що Земля обертається навколо Сонця. Він не правий. І хоча всюди погоджуються з його висновком, проте, у нашому місті все інакше. Земля обертається навколо міського голови і місцевих депутатів. Одночасно і вони крутяться навколо землі. Отакий парадокс, панове!

Процедура надання землі під будівництво чи використання є найбільш корумпованою і в більшості випадків прямо суперечить законодавству. Практично всі ділянки під забудову надаються суб’єктам підприємницької діяльності в оренду, тобто за мізерну плату. Новозбудовані об’єкти є приватною власністю, а земля під ними або нічия, або переходить у приватну власність. Ділянки отримують фірми, які потім перепродують землю, набуту безкоштовно, реальним забудовникам, але за великі гроші. Архітектор, як посадова особа, є залежним від міського голови. Він діє за  принципом кіллера, який каже своїм жертвам: «Нічого особистого, я лише виконую замовлення. Не я, так хтось інший». А причина одна — і можновладці і розбагатілі вискочки не мають ані набутої духовної культури, ані власного раціонального розуміння того, що вони не є «пупами» землі. Пройдуть одні-другі вибори і про них ніхто вже не згадає, залишаться лише будівельні потвори, що вони залишили по собі. Якщо їх не знесуть наші розумніші нащадки.

«Законодавча база повно визначає порядок розробки містобудівної документації, генерального плану, проектів детального планування тощо та передбачає обов’язкову(!) участь громадськості у вирішенні усіх цих питань. В принципі, якщо влада перестане брати хабарі, то нічого надзвичайного робити не треба, достатньо лише дотримуватись діючого законодавства». — [Директор Аналітично-дослідного центру «Інститут міста» (Недержавна організація, завданням якої є всебічне вивчення проблем сучасного міста, аналіз діяльності місцевих органів влади) Олександр Сергієнко].

Згідно із чинним законодавством у місті є території, вільні від забудов. І кожен клаптик такої території під особливим прицілом. Тут витиснути із цегельно-кам’яного ландшафту забудовники намагаються усе мислиме і немислиме. Чимало таких забудовників мають прямий доступ до розподілу земельно-територіальних ресурсів через входження їх представників до органів місцевого самоврядування. Можливості у такому разі зростають просто у прогресіях: ті ж «вільні» території — як на долоні, в які двері стукати, а які й ногами відчиняти — довгих роз’яснень не потребується...

Значна частина ділянок, як стверджують самі депутати, була надана користувачам і відповідно оформлена рішенням сесії уже «по факту». Зведуть щось можновладці, або наближені до них, де їм заманеться, — а потім спробуй цей генделик знести.

На одному із засідань Ради національної безпеки і оборони, ключовим питанням було винесено питання земельних відносин. За словами Президента України Віктора Ющенка, до численних зловживань у цій сфері залучені високопосадовці і місцева влада. Рішенням Ради Національної Безпеки і Оборони України від 18 січня 2008 р. відзначено:

«Створюються умови для масових порушень земельного законодавства, а також порушень конституційних прав громадян. Сфера земельних відносин, уражена корупцією, стала сприятливим середовищем для діяльності організованих злочинних угрупувань, у тому числі із залученням працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Численними є факти порушення вимог затвердження містобудівної документації при прийнятті місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень про відведення земельних ділянок для будівництва…»

На цьому засіданні було доручено Генеральному прокуророві України протягом 2008 року:

«організувати разом із Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, за участю Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель перевірки додержання земельного законодавства… в областях…, приділивши особливу увагу: виявленню фактів корупції посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо надання земельних ділянок».

Хочу звернутись до городян, які мешкають у багатоповерхових будинках. Не дозволяйте владі чи ще будь-кому будувати генделики на Вашій прибудинковій території. Ці земельні ділянки, згідно із Земельним кодексом, належать усім мешканцям будинку на праві сумісної власності. Вони належать мешканцям також на праві давності користування. Всім, навіть тим, хто не приватизував свої квартири. Ця земля належить мешканцям дому навіть без додаткового оформлення права власності. Врешті-решт ви зможете оформити документально цю землю у спільну власність. І тоді, якщо буде на це ваша воля, продасте, або надасте в оренду підприємцям, хто забажає будуватись на Вашій території. І ці кошти зможете витрачати на обслуговування і ремонт будинку. Ця земля зараз особливо коштовна, а надалі ще подорожчає. Не віддавайте свій власний скарб до чужих кишень. Підприємці, які вже збудували щось на Вашій землі, перепродують ці ділянки за великі гроші. А в цей час у вас немає навіть копійчини, щоб зробити хоча б маленький ремонт загальних приміщень дому. Влада може розпоряджатись лише землями запасу і тільки з урахуванням громадських інтересів. Тобто з обов’язковим погодженням з мешканцями суміжних будинків. Пам’ятайте, земля дорого коштує!

Роздача землі тишком-нишком від громади породжує дуже негативні наслідки для самої влади. Адже відомо, що будь-який колектив, виведений з-під контролю суспільства, розвивається за законами бандитської зграї. Візьмімо, як приклад, німецьку поліцію. Коли вона працює під контролем суспільства, вона є відомою у світі організацією, яка високопрофесійно і ефективно захищає закон. Коли ж вона одного разу була виведена з-під контролю суспільства, то майже миттєво перетворилася на гестапо — теж відому організацію, але із сумною славою і сумним кінцем. І прикладів таких безліч.

Власник одного магазину, вбудованого в перший поверх багатоквартирного будинку, переобладнавши для своїх потреб додатково кілька квартир і другого поверху, вирішив збудувати ще один генделик на прибудинковій території дому №136. Те, що прибудова ще більше звузить й без того тісний прохід між будинками, його і архітектора вкупі з міським головою і депутатами не хвилює. Ігнорується факт, що при цьому були порушені будівельні норми, які передбачають відстань від стіни з вікнами не менше 15 метрів. Тож почали мешканці писати скарги у різні інстанції.

Звісно, це важка робота. Бюрократи працюють удесятьох там, де вистачило б однієї людини, а відповіді вони пишуть не для того, аби поінформувати адресата, а лише щоб захистити себе. Даремна і нескінченна праця величезної армії чиновників з питання, не вартого й виїденого яйця. І таких випадків у нас хоч греблю гати. Та минає час, а місцеві владці все товчуть воду в ступі, не міняючи нічого по суті. Вони хочуть показати, хто в цьому житті хазяїн. Але й мешканці будинку, свято вірячи у Конституцію і наші закони, вирішили не здаватись. Вони впевнені, що тут не обійшлось без хабарів, тому знов написали колективні скарги за підписом 40 осіб на ті самі адреси - міському голові, в Генпрокуратуру і Президенту. Повідомили і «Критичну точку» і Прем’єр-міністра. І хоча їх запевнили про належне реагування прокуратури, схоже, що мешканці не зупиняться. У них жевріє надія, що законність візьме гору над грошима. Вони впевнені, що ця справа може закінчитись великою крапкою в «діяльності» місцевих чинуш від архітектора до голови. На свято Перемоги вони згадували своїх батьків і дідів, які поклали життя, але не віддали фашистам рідну землю. Невже нащадки загиблих гірші від своїх героїчних попередників? Невже вони віддадуть свою землю новітнім загарбникам? Якщо влада не зважатиме на закони, і цей курник почнуть будувати, то, наскільки мені відомо, мешканці мають намір самотужки його знести. Нехай їм Бог помагає!