Основним засобом заспокоєння мешканців, щодо підготовки до зими, стала безсоромна брехня. І це не випадково, бо нащадки навчились у своїх попередників. Комуністи завжди брехали: «Нынешнее поколение советских людей будет жить при коммунизме». А Партія регіонів зробила стратегічну помилку. Замість гасла «покращення вже сьогодні», правдивіше було б: «Нинішня українська людність буде жити при регіонізмі». І назва такого суспільного ладу — «регіонізм» нам личить. І не треба пнутись до Європи, бо там зовсім інше ставлення до людей. «За такими йдучи людьми, крізь Монголію і Корею до Європи дійдемо ми» — зауважив недавно Олександр Ірванець.
Усі чомусь вважають, що підготовка до зими — це лише опалення будинків. Ті, на кому лежить обов’язок забезпечити нормальне існування мешканців міста, не зважають на безліч законодавчих і нормативних актів, обов’язкових до виконання. Ще Держкомітет з питань житлово-комунального господарства видав Наказ №76 від 25.08.2005 р., яким затвердив Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а Кабмін видав Постанову №560 від 12.07.2005 р., де також перелічив мінімальні роботи з утримання будинків. Усі роботи тепер проводяться лише на папері. Ніхто багато років не прочищає колодязі, на яких немає люків. А в електричному господарстві і кінь не валявся.
Одним із важливих заходів раніше вважалась підготовка зо зими мереж електропостачання. В нашому місті ця функція покладена на “Костянтинівську районну електромережу”, під мудрим керівництвом Відлоги В. І. Проаналізуємо стан цього господарства, з точки зору звичайного, або, як тепер кажуть, пересічного мешканця міста Костянтинівки.
14.09.07 р. о п’ятнадцятій годині повіяв легенький вітерець. Звісно, що ніхто його, цього клятого вітерцю, не чекав. Адже була ще тільки середина вересня. Мені, звичайно, невідомо, що цей вітер накоїв в інших місцях, але в самому центрі міста одразу кілька будинків залишились без електрики. Через добу підлеглі Відлоги, героїчно переборюючи наслідки “стихії”, нарешті відновили електропостачання, хоча роботи було на 15 хвилин найлінивішому електрику.
Що ж буде далі? На відміну від наших керманичей, я впевнений, що зима прийде обов’язково і цього року. Буде сніг і буде вітер. На жодні умовляння почекати, мовляв, ми не встигли, зима не зважатиме. І мешканці, незважаючи на обіцянки опалювати всі будинки, будуть включати додаткові електричні обігрівачі. Чи витримають електромережі додаткове навантаження? І що ж взагалі сталось з електромережею міста? Може якісь відьми наслали на Костянтинівку “порчу”? Ні. Все сталось з інших, набагато простіших і прозаїчніших причин.
Коли будувались багатоповерхові будинки, то, згідно з технічними умовами, які видавали спеціалісти з Електромережі, кожний будинок був підключений до ТП окремим кабелем. Цей кабель, для передавання відповідної потужності, прокладався в землі. Коли він виходив з ладу, поставала така альтернатива, — або замінити його, або ремонтувати. Для визначення місця ушкодження кабелю і його ремонту Електромережа має все, що для цього потрібно. Після встановлення так званої “муфти”, відновлювалось електропостачання.
Утім, лаври винахідників з Тепломережі не давали спокою Відлозі та його підлеглим. Вони винайшли спосіб, який не використовується навіть у віддаленому африканському селі. Замість ремонту, або заміни кабелю, вони, в порушення всіх вимог Правил, перевели мережі назовні. Мабуть, дуже сподобався метод, яким Тепломережа переплела усе місто. Та вдосконаленню немає межі. Тепер будинки не мають окремого живлення, і якщо обірветься провід, без електрики залишаються 5-6 будинків і більше. Той спосіб, що використовується лише для вулиць з одноповерховими будиночками, пристосували для багатоповерхівок. Тепер кабелі і проводи прокладають, підвішуючи до балконів і вводять до електричних шаф через під’їзди. І підключають один будинок від іншого, або, як кажуть електрики, “шлейфом”. Запобіжники не витримують і надійність електропостачання зменшується до нуля. І це відбувається, незважаючи на волання енергетиків, що з часів будівництва цих будинків збільшилось навантаження на окремі ТП. А якщо підключити декілька будинків, замість одного, навантаження зменшиться?
На перших поверхах, як гриби, виросли магазини, з додатковим навантаженням холодильниками, кондиціонерами та освітленням реклами. Вони підключені до мережі будинку, яка не була заздалегідь розрахована на цю додаткову потужність.
Провід, звичайно, заростає деревами, і невеличкий вітерець їх обриває. Ті, кому ми довіряємо, що вони не залишать нас у кам’яному віці, не виконують просте правило — не менше метра від дерева до проводу. А може вони чекають, поки дитина, чи дорослий в вологу погоду торкнеться стовбура дерева? Мабуть, таки, чекають. Адже, впорядкували рух проспектом Ломоносова, лише після загибелі людей. І закривати люки у колодязях з каналізацією не почнуть, поки хтось не втопиться. Недавній випадок, коли у каналізації загинули двоє діточок і одна доросла людина, нікого нічому не навчив. Мені невідомі плани місцевої влади щодо каналізації, але вона (каналізація), використовуючи досвід Електромережі і Тепломережі, виходить назовні в багатьох місцях.
Потрібно зауважити, що кабелі 6 кіловольт Електромережа ще не наважилась прокладати, чіпляючи до балконів. Коли такий кабель виходить із ладу, про нього просто забувають. Від цієї забудькуватості потерпають лише звичайні абоненти. Раніше майже усі ТП мали два живлення, і у випадку пошкодження одного, переходили на інший. Відлога “со товарищи” вирішили, що це занадто добре. Тепер будинки залишаються без електрики доти, поки не відремонтують однісінький кабель. Мені відомі випадки, коли люди палили свічки майже тиждень.
А може Відлога хоче залишатись “героєм”, який, відновлюючи електропостачання, хизується неймовірними зусиллями, якими переборює обставини, що виникли з його вини? Мені був відомий такий тип “героя”. На підприємстві працював один такий “незамінний” наладчик обладнання. Він, завжди п’яний, як чип, зв’язував мотузкою щось поламане, і на деякий час відновлював роботу устаткування. Його терпіли і не виганяли, бо ніхто, крім нього, не знав, де і яким мотузком що зв’язане. За нормальних умов героїзм не потрібен, і навпаки, якщо виникає потреба в героїзмі, то умови не є нормальними. Жодна важлива робота не повинна розраховувати на героїзм її виконавців. Одна розумна людина, втомившись від постійного героїзму, казала: «Де б знайти місце, де б не було місця подвигу…».
Прийде зима, і недолугі керівники навіть не згадають, яке спекотне літо вони проґавили. З розумним виглядом, розвісивши свої гарбузи, будуть заглядати до розритих траншей, де у багнюці вовтузитимуться змерзлі раби. А Голова міста, потім у чистому і теплому приміщенні, схвально відгукнеться щодо героїзму керівників теплової і електричної мережі.
Усі чомусь вважають, що підготовка до зими — це лише опалення будинків. Ті, на кому лежить обов’язок забезпечити нормальне існування мешканців міста, не зважають на безліч законодавчих і нормативних актів, обов’язкових до виконання. Ще Держкомітет з питань житлово-комунального господарства видав Наказ №76 від 25.08.2005 р., яким затвердив Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а Кабмін видав Постанову №560 від 12.07.2005 р., де також перелічив мінімальні роботи з утримання будинків. Усі роботи тепер проводяться лише на папері. Ніхто багато років не прочищає колодязі, на яких немає люків. А в електричному господарстві і кінь не валявся.
Одним із важливих заходів раніше вважалась підготовка зо зими мереж електропостачання. В нашому місті ця функція покладена на “Костянтинівську районну електромережу”, під мудрим керівництвом Відлоги В. І. Проаналізуємо стан цього господарства, з точки зору звичайного, або, як тепер кажуть, пересічного мешканця міста Костянтинівки.
14.09.07 р. о п’ятнадцятій годині повіяв легенький вітерець. Звісно, що ніхто його, цього клятого вітерцю, не чекав. Адже була ще тільки середина вересня. Мені, звичайно, невідомо, що цей вітер накоїв в інших місцях, але в самому центрі міста одразу кілька будинків залишились без електрики. Через добу підлеглі Відлоги, героїчно переборюючи наслідки “стихії”, нарешті відновили електропостачання, хоча роботи було на 15 хвилин найлінивішому електрику.
Що ж буде далі? На відміну від наших керманичей, я впевнений, що зима прийде обов’язково і цього року. Буде сніг і буде вітер. На жодні умовляння почекати, мовляв, ми не встигли, зима не зважатиме. І мешканці, незважаючи на обіцянки опалювати всі будинки, будуть включати додаткові електричні обігрівачі. Чи витримають електромережі додаткове навантаження? І що ж взагалі сталось з електромережею міста? Може якісь відьми наслали на Костянтинівку “порчу”? Ні. Все сталось з інших, набагато простіших і прозаїчніших причин.
Коли будувались багатоповерхові будинки, то, згідно з технічними умовами, які видавали спеціалісти з Електромережі, кожний будинок був підключений до ТП окремим кабелем. Цей кабель, для передавання відповідної потужності, прокладався в землі. Коли він виходив з ладу, поставала така альтернатива, — або замінити його, або ремонтувати. Для визначення місця ушкодження кабелю і його ремонту Електромережа має все, що для цього потрібно. Після встановлення так званої “муфти”, відновлювалось електропостачання.
Утім, лаври винахідників з Тепломережі не давали спокою Відлозі та його підлеглим. Вони винайшли спосіб, який не використовується навіть у віддаленому африканському селі. Замість ремонту, або заміни кабелю, вони, в порушення всіх вимог Правил, перевели мережі назовні. Мабуть, дуже сподобався метод, яким Тепломережа переплела усе місто. Та вдосконаленню немає межі. Тепер будинки не мають окремого живлення, і якщо обірветься провід, без електрики залишаються 5-6 будинків і більше. Той спосіб, що використовується лише для вулиць з одноповерховими будиночками, пристосували для багатоповерхівок. Тепер кабелі і проводи прокладають, підвішуючи до балконів і вводять до електричних шаф через під’їзди. І підключають один будинок від іншого, або, як кажуть електрики, “шлейфом”. Запобіжники не витримують і надійність електропостачання зменшується до нуля. І це відбувається, незважаючи на волання енергетиків, що з часів будівництва цих будинків збільшилось навантаження на окремі ТП. А якщо підключити декілька будинків, замість одного, навантаження зменшиться?
На перших поверхах, як гриби, виросли магазини, з додатковим навантаженням холодильниками, кондиціонерами та освітленням реклами. Вони підключені до мережі будинку, яка не була заздалегідь розрахована на цю додаткову потужність.
Провід, звичайно, заростає деревами, і невеличкий вітерець їх обриває. Ті, кому ми довіряємо, що вони не залишать нас у кам’яному віці, не виконують просте правило — не менше метра від дерева до проводу. А може вони чекають, поки дитина, чи дорослий в вологу погоду торкнеться стовбура дерева? Мабуть, таки, чекають. Адже, впорядкували рух проспектом Ломоносова, лише після загибелі людей. І закривати люки у колодязях з каналізацією не почнуть, поки хтось не втопиться. Недавній випадок, коли у каналізації загинули двоє діточок і одна доросла людина, нікого нічому не навчив. Мені невідомі плани місцевої влади щодо каналізації, але вона (каналізація), використовуючи досвід Електромережі і Тепломережі, виходить назовні в багатьох місцях.
Потрібно зауважити, що кабелі 6 кіловольт Електромережа ще не наважилась прокладати, чіпляючи до балконів. Коли такий кабель виходить із ладу, про нього просто забувають. Від цієї забудькуватості потерпають лише звичайні абоненти. Раніше майже усі ТП мали два живлення, і у випадку пошкодження одного, переходили на інший. Відлога “со товарищи” вирішили, що це занадто добре. Тепер будинки залишаються без електрики доти, поки не відремонтують однісінький кабель. Мені відомі випадки, коли люди палили свічки майже тиждень.
А може Відлога хоче залишатись “героєм”, який, відновлюючи електропостачання, хизується неймовірними зусиллями, якими переборює обставини, що виникли з його вини? Мені був відомий такий тип “героя”. На підприємстві працював один такий “незамінний” наладчик обладнання. Він, завжди п’яний, як чип, зв’язував мотузкою щось поламане, і на деякий час відновлював роботу устаткування. Його терпіли і не виганяли, бо ніхто, крім нього, не знав, де і яким мотузком що зв’язане. За нормальних умов героїзм не потрібен, і навпаки, якщо виникає потреба в героїзмі, то умови не є нормальними. Жодна важлива робота не повинна розраховувати на героїзм її виконавців. Одна розумна людина, втомившись від постійного героїзму, казала: «Де б знайти місце, де б не було місця подвигу…».
Прийде зима, і недолугі керівники навіть не згадають, яке спекотне літо вони проґавили. З розумним виглядом, розвісивши свої гарбузи, будуть заглядати до розритих траншей, де у багнюці вовтузитимуться змерзлі раби. А Голова міста, потім у чистому і теплому приміщенні, схвально відгукнеться щодо героїзму керівників теплової і електричної мережі.
ЯРОСЛАВ
[email protected]
[email protected]
