В одному селі мешкала велика родина. Гордістю сім’ї був молодий хлопець Грицько. Коли він подорослішав, почали шукати наречену. І таки знайшли у сусідньому селі за річкою. Красивою була тая дівка, ставна, очі швидкі, розумні, насмішкуваті. Ім’я мала рідкісне, ласкаве — Дзвінка, Дзвіночка. Нікого й нічого та дівчина не боялась, бо могла себе захистити від будь-кого.