Ярослав

22 листопада вся патріотична Україна увечері виставить у вікнах запалені свічки. Ці свічки засвітяться як символи національної пам’яті про голод 1932-1933 рр. Я теж запалю свічку пам’яті. Нехай людям, загубленим комуністичною владою, земля буде пухом. Комуністи не визнають Голодомор, тому що самі не голодували. Нехай душі виморених голодом людей, заспокояться, бо вже ніколи ці людожери не будуть владарювати в Україні. Ніколи!

Відсвяткували комуністи своє «свято». На мітингу в Костянтинівці були присутні не більше сотні людей – майже усі пенсійного віку. Кількість і «якість» мітингувальників це остаточний вирок компартії та її ідеології. Опора на людей, життя яких хилиться до смерку – безнадійна. Динозаври теж зникли, тому що не змогли призвичаїтися до інших умов життя.

В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

Починалось усе з формування комуністичної номенклатури. Найважливішими критеріями добору до складу номенклатури були: членство в більшовицькій партії, робітничо-селянське походження, активна участь у боротьбі за встановлення радянської влади.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» набув чинності 1 січня 2006 року. Стосується він громадян України, яким по закінченню війни, тобто 2 вересня 1945 року, не виповнилося 18 років. Законом, зокрема, визначено: «Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

«Для каждого из нас академик – это, прежде всего человек знающий. Если кто-то удостоен звания академика за достижения в области математики, значит он – в нашем понимании – свободно считает до ста, складывает, вычитает, знает таблицу умножения, и если не в полном объеме, то значительную ее часть.

Газета «Киевский вестник» у № 74 від 12.08.08 р. надрукувала «Заявление президиума ЦК Компартии Украины», в якому підняла ґвалт щодо листа Мінкультури перевірити в бібліотеках літературу, що пропагує комуністично-шовіністичну ідеологію.

Заступниця міського голови Т.В. Устинова на громадських слуханнях зазначила, що газету «Провинция» вона не читає. Зрозуміло чому. Не подобається незалежна думка про владу, яку вона представляє. Цікаво, а у дзеркало вона колись дивиться? Вважаю, що так, бо немає жодної жінки, яка б не користувалась цим чудовим винаходом.

Скажіть будь ласка, пане Ярославе, чому Ваші слова не доходять до душі та серця наших мешканців? Чи відбулася повна деградація нашого населення? Особисто я з 1988 року намагався зробити те, що зараз робите Ви. Результат нульовий.

На початку розмови закликаю відвідувачів сайту «Провинции» поважати у своїх висловлюваннях інших людей. Не критикуйте в грубій формі авторів та героїв публікацій. Ставтеся з повагою до альтернативного світогляду та іншої точки зору.

«Німеччина у період війни на Заході отримала величезну підтримку від СРСР стратегічними матеріалами, сировиною, пальним. Розгром Польщі також був справою рук двох армій та двох країн. На одній з фотографій того часу був зображений тоді ще генерал-майор Чуйков (майбутній маршал та герой Сталінграда) в оточенні офіцерів вермахту, коли уточнював із німцями на карті спільні дії проти поляків.

Початок Другої Світової війни — 1 вересня 1939 р. знову навертає мене на осмислення цього болючого періоду нашої історії. 17 вересня Радянський Союз долучився до цієї війни на боці фашистської Німеччини. Кремлівські історики вважають, що українці не мають права самостійно оцінювати події свого минулого.

Із фізики відомо, що будь-яку частинку ядра побачити неможливо, але по треку, який вона залишає, можна обрахувати усі її характеристики. Так і в житті, не побачивши будь які події, можна, як у фізиці, припустити розвиток цих подій за непрямими ознаками, і створити модель розвитку подій, яка би була досить наближена до істини.

Я обіцяв редакції відповісти на усі запитання, які мені зададуть. Чесно кажучи, вважав, що людей зацікавить моє ставлення до багатьох проблем нашого міста і нашої країни. Всупереч цьому, вони чомусь мають інший інтерес — хто я такий. Але ж «Провинция» не належить до «жовтої» преси.

В мене колись запитали, а якою мовою я думаю? Спочатку я несподівано замислився, та потім відповідь прийшла сама собою. А ніякою. Будь-яка людина спочатку бачить образи, а потім називає їх відповідними словами. І тільки потім, коли я ці образи перекладаю на папір, або довіряю дисплею комп’ютера, вони набувають зрозумілої форми, звичайно, тією мовою, в якій достатньо інструментів для вираження образної думки.