Самоізоляція, адмінпротоколи і суди

Карантинні заходи досить швидко набрали обертів. Маємо відверто сказати про те, що соціально-правове навантаження на людину і громадянина з боку держави значно посилили. Особливо це стосується тих, хто найближчим часом повертається в Україну з інших країн світу.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України, заступника міністра МОЗ В. Ляшко від 21.03.2020 № 2 «Про запобігання подальшого занесення на територію України випадків коронавірусної хвороби (COVID-19)» (текст на сайті МОЗ) вирішено запровадити у практику «Інформовану добровільну згоду особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів», яка підписується у 2-х примірниках людиною, що повертається в Україну і перетинає держкордон. Також доручено Державній прикордонній службі одержати заповнений і підписаний цей примірник згоди, а потім головні державні санітарні лікарі областей мають разом із поліцією забезпечити контроль над особами, які перебуватимуть 14 днів на самоізоляції.

Варто коротко процитувати зміст «згоди». «Я, (П.І.Б, дата народження, дані документа, що посвідчує особу) надаю однозначну добровільну згоду на мою самоізоляцію з метою дотримання протиепідемічних та/або профілактичних заходів та зобов’язуюсь не порушувати режиму самоізоляції. Приймаючи умови моєї евакуації з країни поточного перебування, я добровільно погоджуюсь на власну самоізоляцію в помешканні, квартирі, будинку протягом необхідного періоду для проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів, що встановлюється протягом інкубаційного періоду — 14 діб. Зобов’язуюсь дотримуватись режиму перебування в самоізоляції, в тому числі негайно повідомляти лікаря про будь-яке погіршення самопочуття під час перебування в самоізоляції та виключити прямі контакти з іншими особами.» У теленовинах вже показали сюжети масового невиконання самоізоляції у Києві. Президент України з цього приводу у своєму відеозверненні закликав людей не бути егоїстами (http://xittv.net/inter.html) та зазначив, що Держава захищатиме здоров’я і життя мільйонів інших українців. З одного боку, це нагадує позицію Верховного Суду України, коли у спірному питанні, слід робити чи можна відмовитися від щеплення проти інфекційних хвороб, в остаточному рішенні Феміди було поставлено крапку. Зроблено акцент на пріоритет суспільної безпеки і здоров’я більшості людей, порівняно із приватними інтересами батьків, які оскаржували відмову прийняти дитину до закладу освіти без довідки про щеплення. Тепер, попри масові втечі з столичного готелю «Козацький», куди вже масово відвозили перших «відвідувачів» обсервації, Президент наголосив на адмінвідповідальності «втікачів» за порушення карантину. Іншої точки зору дотримуються адвокати НААУ (https://www.hsa.org.ua/blog/yurydychnyj-analiz-dobrovilnoyi-zgody-na-samoizolyatsiyu/), аналізуючи «добровільно-примусову» згоду на обсервацію. На думку правників, у документі йдеться про згоду особи на самоізоляцію. Хоча нормативне визначення поняття «самоізоляція» відсутнє в українському законодавстві. Законність даної постанови з юридичної точки зору викликає в адвокатів дуже багато питань. При цьому автори статті «Юридичний аналіз добровільної згоди на «самоізоляцію» пропонують взагалі не підписувати таку «Згоду». Або підписувати і ставитися до цього так би мовити «по-філософськи»? Але попереджають людей у таких випадках бути готовими до затримання, складання поліцією адмінпротоколів.

Самоізоляція — урядове нововведення

Постановою Кабміну від 29 березня 2020 р. № 241 (див. Урядовий портал) затверджено «Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211». Визначено, що особи, які мали контакт з хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, або хворіють на зазначену хворобу та не потребують госпіталізації, є особами, що потребують самоізоляції. Лікуючий лікар самостійно визначає строк самоізоляції хворого та осіб, які потребують самоізоляції внаслідок контакту з хворим, на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають, відвідування громадських місць. Дозволяється відвідування у невідкладних випадках місць торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами, виробами медичного призначення та закладів охорони здоров’я за умови використання засобів індивідуального захисту та дотримання відстані не менш як 1,5 метра. А ще особи, які відвідували країни/регіони із місцевою передачею вірусу в громаді (крім водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з особою, хворою на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2), вважаються такими, що мали контакт з хворим на зазначену хворобу. Ці люди підлягають обов’язковій обсервації (ізоляції) протягом 14 днів після перетину державного кордону у спеціалізованих закладах, які визначаються обласними державними адміністраціями.

Ще є питання забезпечення продуктами для тих, хто живе і працює в рідному місті, не повертається з інших країн, це стосується можливості відкриття продуктових ринків. За даними Урядового порталу, Постановою головного державного санітарного лікаря дано рекомендації органам виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо можливості відкриття продуктових ринків, якщо в населення є проблеми з доступом до харчових продуктів при дотриманні на ринках певних умов. Так, здійснювати торговельну діяльність можуть лише зареєстровані оператори ринку харчових продуктів; перебувати на 20 квадратних метрах торговельної площі може лише один відвідувач. Ще треба забезпечити можливість покупцям у чергах тримати дистанцію не менш ніж 1,5 метра. Адміністрації ринку слід забезпечити персонал засобами індивідуального захисту; забезпечити дотримання протиепідемічних заходів. А для ринків вихідного дня треба забезпечити відстань між місцями торгівлі не менш ніж 3 метри.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду — захистити права людини

Інша ознака часу: масові адмінпротоколи за порушення карантину та судові справи. Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення особа обвинувачується у тому, що 19 березня у м. Миколаївка Донецької області будучи посадовою особою закладу «Господарчі товари» не припинила роботу закладу та здійснювала прийом відвідувачів, чим порушила вимоги пп.3 п.2 Постанови Кабміну від 11 березня 2020 року № 211 та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Цитуючи низку рішень та практику Європейського суду з прав людини, зазначено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення (в Україні) здійснюється на основі суворого додержання законності. Жінка свою провину у вчинені адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що того дня дійсно перебувала у магазині, однак не здійснювала продажу товарів, а робила генеральне прибирання та дезинфекцію приміщення. Коли до неї прийшли працівники поліції, двері магазину на ключ не були зачинені, вона сама здійснювала прибирання та відвідувачів у неї не було.

До протоколу на доведеність вини особи у вчиненні адмінправопорушення інспектором поліції не було надано пояснення відвідувачів магазину, яких нібито було прийнято та здійснено їх обслуговування. Крім того з пояснень особи, наданих нею у судовому засіданні вбачається, що вона не здійснювала торгівлю госптоварами, а здійснювала генеральне прибирання магазину та його дезінфекцію.

Підсумовуючи усе (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88336660), суд вважає, що обставини, які викладені у Протоколі про адміністративне правопорушення від 19 березня 2020 року не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Отож суддя постановив відмовити в притягненні до адміністративної відповідальності фізичної особи-підприємця уродженки м. Слов`янська Донецької області, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
«Ціна питання» продажу сигарет у Сумах миттєво обернулася судовою справою про накладення штрафу від 17 до 34 тисяч.

(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88371799) Поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно тієї продавчині.

Згідно протоколу від 19.03.2020 р. особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст.44-3 КУпАП. Тобто 19.03.2020 року в ларьку з сигаретами жінка здійснювала продаж сигарет, чим порушила вимоги підпункту 3 пункту 2 постанови КМУ від 11.03.2020 р. № 211. В судовому засіданні вона свою провину не визнала та пояснила, що не є суб`єктом господарювання. Як продавець виконувала вказівку свого керівництва та здійснювала продаж цигарок через вікно. Зазначила, що в ларьку продаються й інші продукти харчування. Її адвокат в судовому засіданні підтримав ті пояснення, уточнив, що тютюнові вироби відносяться до продуктів харчування, а ларьок в якому працює продавчиня, здійснює свою діяльність через віконце, тобто не передбачає приймання відвідувачів. Ці озвучені пояснення продавчині та її адвоката були взяті судом до уваги. Також Ковпаківський райсуд м. Суми процитував ст. 62 Конституції України: ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Основному Законі України формули презумпції не винуватості має значення для захисту прав та законних інтересів громадян. За висновком суду дія цього конституційного принципу виходить за рамки кримінального процесу. В результаті, Ковпаківський райсуд м. Суми 20.03.2020 року закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно тієї особи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Інша історія, що теж сталася у м. Суми, спонукає до невеселих роздумів. 1 квітня чоловіка, який перебував у приміщенні продуктового магазину без маски, Зарічний райсуд м. Суми притягнув до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину, наклав на нього штраф в розмірі 17000 грн. (https://court.gov.ua/press/news/918840/) Відповідно до протоколу, ввечері 30 березня 2020 року чоловік зайшов до магазину «АТБ», тобто знаходився у публічному місці без засобів індивідуального захисту (медичної або респіраторної маски), чим порушив п. 2 а рішення виконкому СМР № 172 від 27.03.2020 відповідно до якого на території Сумської міської об’єднаної територіальної громади заборонено знаходитися у публічних місцях, громадському транспорті, без засобів індивідуального захисту, та скоїв правопорушення передбачене статті 44-3 КУпАП. Чоловік у судовому засіданні не заперечував проти обставин, зазначених у протоколі та пояснив, що дійсно перебував у магазині без маски. Цю постанову протягом 10 днів можна оскаржити в апеляційному порядку.