В городе появился ПОРТАЛ В ДРУГОЕ ИЗМЕРЕНИЕ (фото, видео)

Вот и закончилась грандиозная работа команды лучших молодых архитекторов, художников и дизайнеров страны «Код міста» по созданию у нас нечто такого… Ну словами этого точно не передать. Теперь, кроме свободного пространства для общения «ДРУЗІ» на «Спутнике» и площадки для просмотра фильмов у бывшего кинотеатра им.Ленина «Кіносхідці», между ними — у железнодорожного моста у Химзавода через Кривой Торец построена набережная любви или порт по приему кораблей мечты, многопалубное место для отдыха на природе или удобнейший мостик для рыбалки всей семьей. Выбирайте и придумывайте сами. Рядом, с некогда заброшенным ангаром «Автостелко», с надписью ул.Шмидта 20Б, из темноты возникает грандиозный мурал, изображающий руки, поддерживающие «Стеклоград» с нашим гербовым фонтаном. «Всё в наших руках!» — главный посыл константиновцам.

12.00 Начало MostFest: Пространство, куда вдохнут жизнь горожане

Это было в прошедшую субботу. На всем фестивале «The MostFest» побывать было практически невозможно. Поэтому редакции пришлось разбиться. Хотя и этого было мало. Первый журналистский десант высадился у моста и ангара днем, чтобы поподробней расспросить организаторов и вдохновителей действа.

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/wzmA_ReowVo.jpg?itok=my69AvpU","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=wzmA_ReowVo&t=3s","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":1},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный, autoplaying)."]}

Наталка Сосницкая, лидер свободного пространства «Друзі»: «The MostFest» это и площадка, и событие. Все это проходит около старого автостекольского автомобильного моста, того самого, который рухнул при разборке. Это место было выбрано еще в начале проекта командой «Метамісто: Схід». Они приехали к нам в конце зимы, чтобы помочь с самоидентификацией. Чтобы мы могли осознать — кто мы есть и куда нам двигаться. Вначале участниками команды, антропологами была разработана мифологема города. Константиновка — это город, где когда-то было много заводов. Сейчас это место разрушено и все ностальгируют. Поэтому мы подумали — было бы классно, чтобы ностальгию констатиновцев трансформировать во что-то более позитивное. В итоге, было решено сделать из одного из самых заброшенных в городе мест хорошую арт-площадку и провести фестиваль, где много света, современной электронной музыки, даже с эйсид-джазом. Можно потанцевать, вкусно поесть, поиграть в баскетбол, теннис, отведать сладкое, мясное, даже пиво, сваренное местным производителем». Пока говорили с Наталкой, ребята-архитекторы спешно достраивали площадку у реки. Организаторы к фесту готовились неделю. Говорят, тут был завал, много мусора, но его убрали, максимально облагородив вид и на реку и на промзону. После феста «Друзі» смогут использовать пространство и дальше — не только для музыкальных мероприятий, но и неких театральных спектаклей.

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/8aY3-kNz_OA.jpg?itok=02rxXibE","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=8aY3-kNz_OA","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

Архитектор Максим: «Одна из задач проекта вдохнуть жизнь в заброшенные или неживые территории. И это место неслучайно выбрано. Мост, как нечто объединяющее, заложен в его концепцию, он под водой. Его, кстати, пытались на днях ваши местные металлоломщики извлечь, с веселыми приключениями. Они не то чтобы мешали нам, но активно интересовались. Там порядка 12 тонн железа, вы бы видели, как они облизывались, когда рассказывали об этом. Теперь на месте моста будет пространство над водой. Пространство потому и открытое, что жизнь в него вдыхаете вы, горожане, наполняете это место своими идеями. Одна из концепций этого проекта в том, что мы даем это место громаде, которая готова взаимодействовать и поддерживать жизнь этого. А там как сложится, от вас зависит. Этот проект по свободному пространству мы реализуем в шести городах, до этого был Лисичанск, Бахмут, Северодецк, ваш — пятый, на очереди Доброполье. На удивление, у вас работалось очень хорошо, в Константиновке эффект участия, включения местных был очень ощутим. И это очень приятно, чувствовать отдачу, то, что это отзывается в людях».

13.30 Бібліотека: насичуємо довкілля найякіснішою сучасністю

“Наш регіон, це не тільки шахти, терикони й сепаратисти — це й колосальний культурний простір без якого не могла існувати українська культура”, — сказав Дмитро Білий, популярний сучасний автор історичних та пригодницьких романів (що у 2014-му переїхав з Донецьку до Львова). — А початок донбаської літератури лежить ще у “Слові о полку Ігоревім”.

Ця бригада наймодніших авторів приїхала прямо з Львівського книжкового форуму та “захопила” нашу Центральну бібліотеку. Швиденько представив друзів, розказав про свій новий роман “Інтернат” та побіг на авторське читання свої творів до “Кіносхідців” (відкрив їх!) сам Сергій Жадан. Всі кинулися придбати цю книжку про війну та події, що відбуваються на Донбасі у 2015 році.

Обидва донеччанина — громадський діяч, публіцист, двигун українського просвітницького руху Станіслав Федорчук та прозаїк Микита Григоров презентували антологію донбаської літератури “Породу”: “Це ноїв ковчег творців, який зібрав до себе метрів та мало відомих авторів. Та показав, що ми не сіра зона, не закуток без культури — це земля, що народжувала та продовжує народжувати геніїв нашої культури. Ми пізнаємо себе. Це проблема, яку ми весь час відкладали. Це шлях до саморозвитку”.

А ось прямо зі шкільної програми завітав до бібліотеки метр нашої літератури Сергій Пантюх. Він єдиний, хто не був пов'язаний з Донеччиною пуповиною, хоча після боїв в батальйоні ОУН — він наш. Це його третя війна — після Кавказу та Придністров’я: “Війна — це хвороба, ми нею ідентифіковані і вона нас трансформує та робить іншою. І головне — як її перемогти, як подолати її в собі...”.

Співак, музикант Борис Севостянов презентував свій перший роман “Монах”, а потім так чудово підігрував на піаніно співаючому під гітару Юрію Строкану — бібліотека тремтіла!

А головне — наш літературний храм було буквально завалено новими книжками. Бо головною в цьому дійстві була благодійна акція “Книжка на схід”.

18-22.00. Ода Богу Торца — пятиногой зеркальной рыбе.

Перший фестиваль у серці промзони почався з атмосферної барахолки та енергійної ігрової зони, а закінчився гучним рейвом під музику крутих Dj Quark, Cape Cod та Ptakh_Jung.

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/mMXHpY9j_Qc.jpg?itok=CeHO_isC","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=mMXHpY9j_Qc&t=3s","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

Разом ми відчували найпрекрасніші емоції, відривалися на відкритті нового публічного простору, раділи коли бачили новий майданчик біля річки і спілкувалися з його творцями, їли смачне морозиво, грали у баскетбол, сміялися і танцювали увесь вечір.

Инга — координатор фестиваля по коммуникациям, студентка культурологии, Киев: “Это разрыв шаблона! Я влюбились в ваш город, его архитектуру. Многие здесь считают, что город живет только тогда, когда заводы работают. Но если ничего не делать, вы так и останетесь в депрессии. На самом деле ваша промзона, расположенная прямо в сердце города, река — через наш проект делает символический мост между людьми.

Коммунизм оказался не вечным, поэтому нам нужно найти новые смыслы, которые будут работать. Не надо возвращаться — думайте о том как жить дальше! Нас было всего 7 человек, но откуда ни возьмись налетели местные, друзья из Покровска, Бахмута и мы за три дня справились! Не имея специальных знаний, ты всё равно можешь маленькими изменениями сделать большое изменение вокруг. Улучшить ноосферу. Мы показали минимум — что может сделать каждый.

Но самое интересное — как город воспримет это. МЫ свое слово сказали, теперь слово Констахе...».

Валера из Бахмута: «Люди нашли убитую локацию и из говна вдруг сделали нечто! Этот ангар, берег были заср-й, а теперь!».

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/PVfQnljJAas.jpg?itok=0yGi2nZB","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=PVfQnljJAas","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

Команда «Код міста»: «В Костянтинівці офігенна молодь! Місто створене для вас і ви можете зробити його новим культурним центром. Паростком нового життя». «Це варіація на тему річки, найчудовіший урбаністичний майданчик краю».

Давид Гаспарян, студент Константиновка-Киев: «В том момент, когда я впервые еще зимой провел этих ребят сюда, то уже понимал, что это начало чего-то нового. Начало полного перерождения Константиновки! Мы одним этим действом перехватили все моды, все тенденции большого города, привнесли их сюда и дали возможность нашей молодежи развлекаться и жить по-настоящему, как и в крупных городах. Этот спуск к реке и смотровая площадка, где прекраснейшая мозаика из зеркал, которая посвящена так называемому Богу Торца — пятиногой рыбе. Здесь работает теория разбитых окон, о чем говорила София Пилипенко еще при восстановлении парка Химиков: «Чтобы не происходило — нужно что-то делать по улучшению окружения. И в один момент общество поймет, что созидание всегда лучше, чем разрушение».

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/QoWegPEoyQw.jpg?itok=CT9K25oq","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=QoWegPEoyQw&t=14s","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/aYn-1WTZWTo.jpg?itok=lsOvEAdT","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=aYn-1WTZWTo","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/0sB6ouuOTzA.jpg?itok=3gDrvt7P","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=0sB6ouuOTzA","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

Наталя Сосницька: «Дякуємо команді “Код міста”, яка допомогла нам втілите це в життя. Ми дуже-дуже дякуємо неймовірним Garage Gang Ґараж Ґенґ, Formografia design studio і Kickit Art Studio які не тільки втілили наші мрії в життя, а ще й стали нашими найкращими друзями за такий короткий проміжок часу. У нас з вами попереду багато роботи. Сьогодня ми зробили приклад — що можна зробити з тим, що під ногами. Більшість з нас ходить по Костянтинівці і думає, що місто вже давно мертве і в нього немає майбутнього. Ми доказали, що у нас багато можливостей і вони прямо перед нами, ми їх просто часто не бачимо! Ми вас запрошуємо приєднуватися до нашої команди абсолютно безбашенних людей, які майють неймовірні ідеї, хопаються за можливості, що проносяться поряд з нами. У нас ще буде багато чого цікавого попереду. Але сьогодняшній вечер, як початок, ми запам’ятаємо назавжди! До нових зустрічей на "TheMost"!».

{"preview_thumbnail":"/sites/default/files/styles/video_embed_wysiwyg_preview/public/video_thumbnails/sUquf-tZvTk.jpg?itok=LsSzN0s1","video_url":"https://www.youtube.com/watch?v=sUquf-tZvTk","settings":{"responsive":1,"width":"854","height":"480","autoplay":0},"settings_summary":["Embedded Video (Адаптивный)."]}

Кстати, напомним властям хорошую идею развить этот «портал мечты» — сделать прямую велосипедную дорожку от него прямо на ул.О.Тихого через Химзавод. Его уже начинают продавать по частям и, если взяться серйозно, — это возможно!

В.Волошко, М.Разпутько, В.Березин.