Нова книга про Донбас

Станіслав Федорчук - людина в українстві Донеччини помітна. Він досить активно присутній в медіа-середовищі Донецька і України. Є модератором багатьох українських культурних і суспільних акцій і ініціатив. Київське видавництво «Смолоскип» започаткувало нову серію «Українська публіцистика». А першою книгою серії стала збірка праць Федорчука «Демонтаж лицемірства». Це його статі з україномовних мережових і друкованих видань.

Перший розділ «Невідомий Донбас» відображає сучасний рівень гуманітарних знань про Донеччину, складається з розвідок автора про українське підгрунтя нашого регіону. Друга частина містить статі про остогидлу «пострадянську дійсність» Росії і України. Третя частина присвячена інформаційній війні Росії проти України. Є у збірці інтерв'ю, книжкові рецензії, найновіші, ще ніде не надруковані, статті.

Донбас, хоча і є одним із провідних регiонів України, але має такі особливості, які виокремлюють його з поміж інших областей. Є особливості цілком об'єктивні, такі, як концентрація підприємств важкої промисловості, вугільної галузі, чи високий рівень зросійщення і т.п. А є особливості штучні, генетично з донецької породи не виникаючи. Політичне протистояння між Партією регіонів та деякими іншими партіями, які репрезентують в українському політикумі контраверсивну щодо донецьких «українськість», призвело до широкого розповсюдження міфу про «неукраїнськість» Донбасу.

Міф цей знайшов прихильників з усіх боків. Ситуація виявилася зручною для всіх політичних сил. Одні «розподіляли майно» в Донецькій області, інші розводили руками: “Донбас не Україна».

Ось що пише автор: «Бурхливі дев'яності в Донбасі пройшли практично за повного невтручання київської влади у процеси розподілу майна між новими господарями, а режим Кучми навіть встиг повноцінно спертися на підтримку «донецького клану» для боротьби з опозицією... За президентства Віктора Ющенка... відносини обмежувалися контактами на найвищому рівні за повної імпотенції центральних органів влади... І подейкують, що відносини часто були доволі продуктивними для обидвох сторін».

Книга Станіслава Федорчука має бути прочитана якнайбільшим числом читачів, особливо у нас на Донбасі. Бо вона дає уявлення про абсолютно нормальне наповнення пульсу українського життя регіону, дає уявлення про Донбас український, який, навіть за мінімальної державної підтримки, живе повноцінно.

Останні події, коли у протистоянні зійшлися владні еліти України і Росії у питанні інтеграційного вектору руху України — Європа чи Росія, лише підкреслили, що «донецькі» вміють діяти у захисті української державності навіть ефективніше за «помаранчевих». Потенціал «українськості» є і в ПР. Все питання лише в тому, що нашарування антиукраїнського дискурсу, інерція антипомаранчевості досить сильні. Тому і потрібні такі книжки, бо вони несуть потенціал просвітництва, здатні привити «українськість» нашим, хоч і російськомовним, але в переважній більшості патріотично налаштованим до своєї держави жителям Донбасу.

І. Бредіхін, викладач історії КВПУ.