ПІДЗЕМНІ СОЛЯНІ СЛУХАННЯ

по створенню ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «БАХМУТСЬКА СІЛЬ»

Проект реалізується за фінансової підтримки ГО Товариство Лева (м. Львів, Україна) за кошти Національного фонду підтримки демократії / National Endowment for Democracy (м. Вашингтон, США). Точка зору  даної публікації може не співпадати із точкою зору ГО Товариство Лева (м. Львів, Україна)  та  Національного фонду підтримки демократії / National Endowment for Democracy (м. Вашингтон, США) і не відображати їх позиції з даного питання.

Ми з тобою застигли

Стовпами солі

Ми з тобою як завше –

Сіль цього світу

У структурі кристалів –

Формула волі

У структурі волі –

Здатність любити

Юрко Іздрик

Наша організація ГО «БАХМАТ» (назва від породи диких коней, які, ймовірно, дали ім’я річці, а потім і місту Бахмут) починалася, як звичайна краєзнавча група. Ми їздили по Донеччині, збирали її природні, техногенні, культурні та краєзнавчі перлини до неймовірного намисту «Дива та жахи Донбасу». Але ми завжди були бахмутянами, тобто виросли на солі. Тому сіль завжди була для нас головним багатством та ознакою нашого краю. Так – сіль, а не вугіль, бо вона очищає, а вугілля забруднює та вбиває природу!

Але в середині 90-х років над нашою сіллю нависла загроза – антиекологічне керівництво держави прийняло та почало втілювати програму по створенню в підземних соляних копальнях СХОВИЩА РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ АТОМНИХ СТАНЦІЙ!?

Ми тоді, разом з соляниками, місцевим керівництвом, геологами, екологами, зеленими України та всього світу (задля цього, навіть, до нас приїжджала лідерка зелених Німеччини, а зараз координатор по Україні Європарламенту Ребекка Хармс!) провели потужну громадянську кампанію з громадськими слуханнями у Бахмуті, референдумом у Соледарі. І нам це вдалося – таких планів немає. Але це поки! Бо атомники й досі не знають, куди дівати свої відходи та їх друзі «вчені» продовжують зазіхати на наше підземне царство.

До речі, чи знаєте ви, що при підготовці до сценарію фільму «Снігова королева» письменник та драматург Євген Шварц, описуючи палац королеви, уявляв собі ці соляні шахти? Справа в тому, що він виріс в сім'ї фельдшера, який працював на соляних копальнях, і в юності «днював та ночував» в царстві підземної солі.

Від відходів ми відбилися, але залишилося дві проблеми:

1. Для мешканців Бахмутського району, Донеччини та взагалі України ці унікальні підземні соляні формації (Бахмутська соляна котловина) , сформовані сотні мільйонів років тому, зараз не є часткою природознавчої, геологічної, туристичної, освітянської державної та суспільної сфери. Вони використовуються суто як видобуток корисних копалень державним підприємством «Артемсіль» та здається приватним фірмам для проведення екскурсій. Бахмутська сіль не входить до переліку відомих природних комплексів Донеччини національного рівня – національних парків: Український степовий заповідник, Святі гори, Меотида.

2. Майбутнє використання відпрацьованих соляних шахт невідоме. Зараз черговий раз об’єднання «Артемсіль» може бути приватизоване. Що буде робити з ним власник? Чи не захоче знову заробляти на могильнику радіоактивних відходів, як і 25 років тому?

Тому ми пропонуємо повернутися до ідеї створення Підземної геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Бахмутська сіль».

Яку у 2000-му році підтримало керівництво «Артемсіль», міські ради Артемівська та Соледару, Донецькгеологія, Управління екології та державна екологічна інспекція. Це буде запорукою збереження для нащадків родзинки Донеччини та України!

Створення Підземної геологічної пам’ятки загальнодержавного рівня «Бахмутська сіль» вирішить ці питання та зробить цю родзинку країни та світу місцем багатолюдного паломництва, що дасть поштовх розвитку туристичної привабливості та туристичного бізнесу в місцевих громадах.

Окрім оздоровчого значення, виробки відіграють велике значення для вивчення геологічної історії України і є одним з найбільш вражаючих наглядних прикладів масштабних геологічних процесів минулого, що можуть бути використані в освітніх цілях на території України.

Площа запропонованої заповідної підземної частини – 6,5 га (там, де проводяться екскурсії та оздоровлення). Цікаве, що 19 вересня 2012 року Державна служба геології та надр України надала ДП «Артемсіль» спеціальний дозвіл №5642 на користування надрами «з метою створення геологічної пам’ятки природи – об’єкту екскурсійно-туристичного призначення». Такі ж дозволи були надані під №5656 та №4073 для проведення екскурсій по іншим місцям рудника №3.

Зміст геологічних пам’яток

Невід’ємним елементом природного оточення людини є геологічне середовище, практичне значення якого важко переоцінити, але це не тільки мінеральна сировина, а й безліч унікальних за різноманітністю природних ландшафтів, що створені геологічними процесами. Це виходи геологічних порід та тектонічних структур на земну поверхню, кар’єри, печери, які мають науково-пізнавальне та практичне значення, часто створюють неповторні природні ландшафти, що приваблюють найвибагливіших цінителів природи. Колесо цивілізації іде вперед і об’єкти неживої природи, тобто геологічні пам’ятки потребують негайного захисту, бо саме вони не можуть бути відновлені ні за яких умов і зникають з поверхні Землі назавжди. Саме це підказало необхідність створення у 1991 році Європейської асоціації по збереженню геологічної спадщини (ProGeo), яка прийняла на І симпозіумі у Франції «Міжнародну декларацію прав пам’яті Землі», у якій чітко вказано на необхідність охорони геологічної спадщини всіма юридичними, фінансовими та організаційними методами і зберегти її для нащадків. У листопаді 1993 року у Мадриді було проведено ІІІ Міжнародний симпозіум ProGeo, де обговорювались питання проблем збереження геологічної спадщини та перспектива їхнього використання у туризмі, інвентаризація та каталогізація даних об’єктів.

Геологічна пам`ятка природи загальнодержавного значення «Кравецька балка» під Костянтинівкою

Україна теж бере активну участь у міжнародній роботі зі збереження геологічної спадщини, проте, проблема охорони геологічних об’єктів залишається дуже гострою. Того ж року підприємством «Геоінформ» Державного комітету України по геології і використанню надр та Європейською асоціацією ProGEO по збереженню геологічної спадщини почалася розробка проекту «Систематизація та опис геологічних пам’яток України, розробка рекомендацій по їх популяризації, використання та збереження». А вже в 1995 році була виконана колективна робота «Геологічні пам’ятки природи України: проблеми вивчення, збереження та раціонального використання».

Зкам`яніле дерево у Бухмуті

Незабаром в ЮНЕСКО у співпраці з Міжнародним Союзом Геологічних Наук була розроблена Програма розвитку геопарків (затверджена в березні 1999 року на XXIX Генеральній Конференції ЮНЕСКО). Вона дасть змогу відбирати найбільш цікаві об’єкти, що містять закономірний комплекс вартих уваги геологічних і географічних компонентів та мають певні географічні ознаки, які насамперед зумовлені генезисом геологічних пам’яток в географічній оболонці внаслідок геолого - географічних процесів1. Важливим є обстеження природоохоронних об’єктів неживої природи та розробка рекомендацій щодо покращення їх охорони та екоосвітнього і геотуристичного використання.

Геологічна пам`ятка природи державного значення Клебанбикське відслоєння

За останні десятиліття внутрішній туризм України набув значних розмахів у розвитку, що виокремлює його як важливу галузь, яка здатна суттєво поповнити бюджет країни. Стикування західних кордонів України з ЄС дає підстави говорити про необхідність більш ширшого впровадження «туристичних ідей», які могли б задовольнити попит в першу чергу потенційного туриста - європейця. Саме для нього туризм східного регіону України є більш доступним з точки зору ціни та відстаней.

Донецька область, яка є однією з найбільш порушених антропогенною діяльністю в країні загалом, має найменші площі територій з природоохоронним статусом серед регіонів України. Оголошення природно-заповідним фондом таких знакових об’єктів з одного боку, збільшує їхнє значення і додає ваги вимогам щодо їх збереження. З іншого боку, це суттєво збільшує імідж держави, що приділяє увагу збереженню об’єктів, важливих з позицій ProGEO.

Геологічна пам`ятка природи загальнодержавного значення в Іванопіллі

За приклад взяті відомі світові соляні пам’ятки Salina-turda Румунія, Salzheilstollen Німеччина, Bochnia, Wieliczka Польща.

Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Бахмутська сіль» органічно доповніть подібні пам’ятки Донеччини:

Балка Кровецька (рік заснування 1975, Іванопільска сільська рада Костянтинівського району), Дружківські закам’янілі дерева (рік заснування 1975, Олексійово-Дружківська селищна рада, м.Дружківка), Клебан-Бицьке відслонення (рік заснування 1975, Іллінівська об’єднана територіальна громада Костянтинівського району), Новокатеринівське відслонення вапняку (рік заснування 1975, Старобешівська селищна рада. Старобешівського району).

Юридичні підстави створення

Створення об’єкту здійснюється на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №385, якою затверджено Державну стратегію регіонального розвитку України на період до 2020 року. У Стратегії йдеться про те, що з метою підвищення ефективності, використання внутрішніх факторів розвитку регіонів здійснюватиметься шляхом виконання таких завдань:

• збереження в регіонах біологічного та ландшафтного різноманіття, відтворення природних комплексів, земельних та водних ресурсів, формування національної екомережі;

• раціональне використання рекреаційних ресурсів територій та об’єктів природно-заповідного фонду для формування економічного середовища та розвитку сфери зайнятості населення в регіонах;

• визначення економічного механізму стимулювання розвитку природно-заповідного фонду України;

• підвищення рівня обізнаності населення щодо цінностей територій та об’єктів природно-заповідного фонду і залучення населення до управління ними;

• збереження історико-культурних цінностей та природної спадщини, забезпечення в регіонах доступності до культурної та

природної спадщини.

Також, документ зазначає, що до 2017 р. в Україні мало бути створено 6733 тис. га ПЗФ, а доw 1921 року – 9095 тис. га. Тобто динаміка частки ПЗФ повинна становити у 2013 році – 6,1 %, 2017 р. – 11 % і у 2021 р. – 15%. Дані показники деталізовані у розрізі областей. Таким чином, вперше в історії України затверджено нормативні показники заповідності.

Площа земель природно-заповідного фонду Донеччини (тис. гектарів): станом на 1 січня 2013 р. - 91,8, на 1 січня 2017 р. - 163,3, на 1 січня 2021 р. - 236.

 

Характеристика пам’ятки

В минулому, обґрунтування створення геологічної пам’ятки природи готував головний геолог Донецької ГРГП Валерій Ільїн. Зокрема, він зазначав, що Артемівське родовище кам’яної солі є унікальним природним утвором, де потужні пласти солі, за рахунок тектонічних рухів були виведені під четвертинні відклади (13-20 м). Прошарки, наближені до поверхні відзначаються так званими «зонами вилуговування». В місцях де такі зони перетинаються з гідрографічною мережею, відмічаються солоні джерела. В минулому саме вони і послугували вказівкою на підземне родовище.

Соляні пласти приурочені до слов’янської свити нижнього перму. Потужність свити в районі родовища – біля 430 м. При цьому в цілому вона швидко занурюється в північно-західному напрямку та в районі Бахмутської (звідки назва геологічної пам’ятки «Бахмутська сіль») западини і глибина її залягання сягає 1000 м. Крім того, в центральній частині Бахмутської западини славська свита перекрита іншою – краматорською, в складі якої, окрім пластів камінної солі, міститься 2-3 плаcти калійних солей.

Протягом понад як 100-річного періоду розробки родовища утворились біля 90 млн м3 виробленого простору. Основний об’єм порожнин має ширину 17 м і висоту 38 м та довжину 1300 і більше метрів. В стінках вироблених камер прослідковуються тонкі прошарки ангідритів, що допомагає відтворити історію відкладання солі. При цьому, виробки займають орієнтовно 1% загального обсягу родовища, оскільки його загальна площа сягає 170 кв. км. Загальний запас – 13,8 млрд т.

Прив’язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України: 10,0 км на північ від м.Бахмут.

Оздоровче значення

В руднику №3 утворений спелеосанаторій (з 1993 р.). Санаторій відзначається унікальними властивостями, зумовленими постійністю барометричного тиску, високою іонізацією повітря, оптимальною температурою повітря, мінімальною вологістю і відсутністю шуму. Також, в умовах відсутності бактеріальної флори, шкідливих газів і алергенів, перебування в виробках рекомендоване хворим на астму та хронічні бронхіти. Ефективність лікування доведена.

1999 року у Парижі підприємство «Артемсіль» отримало почесний знак «Арка Європи», що символізує безумовні екологічні показники санаторію.

ВИСНОВКИ

Пропонуємо оголосити геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Бахмутська сіль», що розміщена у Бахмутському районі Донецької області у межах Соледарської територіальної об’єднаної громади.

Рекомендується підготовка путівників з метою популяризації геологічного туризму в Україні.

 

Керівник розробки: Академік НАН України, директор Інституту географії НАНУ Руденко Л.Г.

Автори: Голова ГО «Українська природоохоронна група» О.В. Василюк, Академік Академії наук Вищої школи України та Української нафтогазової академії, доктор геолого-мінералогічних наук, професор В.Г.Суярко, Голова правління ГО «Бахмат» В.Б. Березін

Програма

проведення «ПІДЗЕМНИХ СОЛЯНИХ СЛУХАНЬ»

Перед слуханнями проводиться виставка переможців конкурсу дитячих плакатів та малюнків «Зробимо «Бахмутську сіль» заповідною територією!». Кожному учаснику роздається спеціальний випуск газети «Провінція» з агітаційним листком.

1. Відкриває слухання презентація авторського фільму відомої бахмутської режисерки Олени Клочко ««Де ховається застиглий океан».

2. Виступи учасників ініціативної групи під керівництвом голови правління ГО «Бахмат» В.Березіна.

3. Слово експертам – геологам, екологам, фахівцям органам місцевого самоврядування, туристичного бізнесу, краєзнавцям, громадським діячам.

 4. Визначення Робочої групи по продовженню роботи по створенню Пам’ятки природи та плану дій.

5. Виступ лідера легендарного українського рок-гурту «Тінь сонця» Сергія Василюка.

Проект реалізується за фінансової підтримки ГО Товариство Лева (м. Львів, Україна) за кошти Національного фонду підтримки демократії / National Endowment for Democracy (м. Вашингтон, США).