Неприятное начало 2018-го

В ночь с первого на второе января в сквере афганцев была сломана верхняя часть памятника Защитникам, отдавшим жизнь за Независимость Украины. Сейчас установивший его Константиновский Центр УБД и волонтеров памятник реставрирует и уже в ближайшее время восстановит. Руководство Константиновской полиции считает, что сделало всё возможное, чтобы этого не было — установило практически круглосуточное дежурство (и общественники видели там полицию). Но в ту ночь правоохранители «разрывались» на последствия встречи Нового года. По их версии, это могли совершить подвыпившие подростки, случайно проходившие мимо. Но общественники считают, что это не простое правонарушение, которое легко исправить, поэтому они приняли обращение. Напомним, что это уже третий такой случай на этом памятнике. И для громады теперь крайне важно сделать всё, чтобы он стал последним.

Заява представників громадськості з приводу руйнування пам’ятника Захисникам Батьківщини в Костянтинівці

Перший день Нового року приніс сумну звістку, але не з фронту, а з тилу — в Костянтинівці зруйнували встановлений в жовтні пам’ятник Захисникам Батьківщини, що віддали своє життя за Незалежність України. Одна з попередніх версій поліції, що це зробили п’яні підлітки.

Ми вважаємо, що це показовий факт того, що війна йде не тільки на передовій, але й тут. Тому вона й гібридна. Вчений Ігор Козловський, якого щойно звільнили з рашистського полону, сказав, що на “тій стороні” по роботі з підлітками за три роки багато в чому наші позиції втрачені і що три роки — то великий термін. Але ж ми бачимо, що ці роки втрачені і тут — на звільнених територіях. Як це не важко визнавати, але ми не зі слів знаємо, що в деяких групах та класах навчальних закладів (технікуми та школи, навіть опорні!) Донеччини більшість дітей налаштовані проти України. Наші знайомі-патріоти віддають туди своїх дітей та вражаються тим, що вони, у сепарському середовищі самі становляться сепарами.

Але більшість посадових осіб, у тому числі голова ОДА, не бачать чи не хочуть цього бачити. Скрізь, йде піар та показуха, з дітьми та молоддю займаються формально, як це й до війни робила Партія Регіонів, тобто як вони говорять “без фанатизму”.

Ми самі займаємось з дітьми, але якщо й є гарні приклади, то це більше випадки. Наприклад, ми, як учасники Євромайданів у Києві, Донецьку, Костянтинівці “пробиваємося” до дітей, щоб розказати правду. Але про День Гідності вчителя розповідають, як про “кулікову битву”, що воно було незрозуміло де, незрозуміло що і незрозуміле чому не запрошуючи реальних учасників подій 2013-2014 років

Ми не розуміємо, чому на заходах від шанування жертв Голодомору до Дня Незалежності працівники культури та освіти приймають участь лише, якщо це у робочий час, чому більшість з них не приймали участь у похованні наших загиблих героїв, чому ми рідко кого з них бачимо на зустрічах з відомими українськими діячами літератури та мистецтва, на фільмах “Червоний” та “Кіборги”. Якщо їм це не потрібно — що вони можуть довести молоді?

Руйнування пам'ятника у Костянтинівці показало, що багато з наших навіть проукраїнські налаштованих громадян, плавають в ілюзіях, що тут з патріотичним виховання все гаразд, що час сам все розставить.

Але ми вимагаємо від обласної влади переглянути відношення до цієї частки загальної роботи на Перемогу. Не вірте тому, що вам “співають” культ та освітні робітники. Ми пропонуємо переглянути підхід до цього питання, який базується на формальному “закритті навчальних закладів від зайвих очей”. А також вимагаємо від правоохоронних органів не чекати, коли будуть знущатися над нашими святинями, а прораховувати всі ризики та професійно передбачати таке заздалегідь.

Зі свого боку, щоб запобігти й подальші випадки руйнування пам’ятника нашим загиблим Героям будемо шукати можливості його відновлення в більш антивандальному вигляді з іншими елементами захисту.

Сьогодні головне завдання громадськості, влади та правоохоронних органів, разом зібрати в єдине ціле такий образ України, який буде в серцях кожного громадянина. В такому випадку ми забудемо не тільки про вандалів, а й про всі прояви колабораціонізму чи навіть сепаратизму.

Я.Маланчук, заступник голови ГромРади при Костянтинівському міськвиконкомі, В.Березін, ГО “Бахмат”, О.Меланченко, ПП “УКРОП”, Є.Шаповалов, Тов. ім.О.Тихого, М.Потапчук, «Liberi Liberati», А.Попік, ВО “Свобода”, В.Алтухов, ВГО «Народний контроль”, М.Голік, Радікальна партія Ляшка.

комментарий

2018 год мы встретили не совсем приятными моментами в эмоциональном плане. Убийство юристки в Киеве. Поврежден вандалом памятник в нашем городе. На первый взгляд эти события не пересекаются. Но в обоих случаях мы видим, как почувствовала себя безнаказанной всякая нечисть. Власть занята трудоустройством себя любимой на будущих выборах, а не построением сильной Украины в центре Европы. Построением такой страны в которую хотелось бы бежать, а не сбежать из нее подальше, куда глаза глядят.

Мы пытаемся прописать законы, чтобы общество было более цивилизованным и моральным. Но это зависит не от законов. Это зависит от нас. Как не пропиши кодекс заповедей строителя будущего, если нутро дорвавшегося до власти хочет воровать и жить в свое удовольствие, ему никакие законы не помешают этого сделать. Только политическая целесообразность и служение идее способно построить новую страну, создать новые смыслы.

Мы будем сотни раз ошибаться, как ошибались в эти 25 лет. Но количество всегда перерастет в качество. Главное не давать этому количеству калечить нас изнутри. Главное не давать этому количеству засидеться у нас на шее. Сегодня модно стало прикрываться войной. Спекулировать на войне. Но я уверен, что ребята там, на передовой, защищают нас не ради дворцов новой элиты, а ради того, чтобы мы навели в нашей стране порядок. Чтобы не только наши дети и внуки жили в счастливой стране.

Но и мы эти времена застали. И наши защитники их застали, а не гнили в окопах, будучи разменной монетой в подковерных играх за их спиной. Украина едина. А граждане Украины превыше всего...

Александр Меланченко, председатель областной организации ПП УКРОП