Там, где нас не было

На прошлой неделе в области прошли два крупных мероприятия по поиску путей выхода Донеччины из тяжелой социально-экономической ситуации. Наши власти их проигнорировали.

Директор Института развития территорий Ю.Ганнущак

Тем более непонятно, почему руководство Константиновки решило не ехать в Краматорск и Славянск, если организаторами и участниками были представители Кабмина и руководство обладминистрации. А участие многочисленных фондов, инвесторов, разработчиков всевозможных государственных и международных программ обещало неплохую перспективу для города. “Где же ваша Константиновка, почему она всё время выпадает?”, - то и дело можно было слышать в кулуарах собраний, например, от Офиса реформ, Программы розвития ООН в Украине, Программы развития Донбасса и др.

В Краматорске 24 сентября состоялась информационная встреча “Функциональная децентрализация в Украине”, где представители руководства городов и сел области прямо вцепились и вытряхивали всё, что могли, из разработчиков самых ныне животрепещущих законов нашего бытия по реформированию самоуправления, административно-территориальному устройству и децентрализации.

Бывший нардеп, а ныне директор Института развития территорий Ю.Ганнущак детально остановился на финансовой составляющей объединения громад, работе будущих префектов.

О нашей ситуации он сказал: “Вибори до неіснуючих рад проводитись не повинні”.  Также понравились его тезисы: “Амбіції до обїєднання можуть бути у того, у кого будуть гроші... Реформи — це завжди травма, але вони неминучі!.. В містах размежування військ, де не діють демократичні процедури, треба швидка реакція на пропозиції реформ”.

Руководитель Офиса реформ С.Попов объяснил, что делать с уже объединенными громадами области, старостами.

Он говорил, что: “У кого немає спроможності — повинні передавати повноваження іншим... Як сказав Лукашенко, — реформа самоврядування, це перетрахивання апарату...”.

Нам, константиновцам (кроме журналистов, присутствовала и председатель общественного совета при горисполкоме В.Бородич), завидно было видеть терзающего вопросами выступающих секретаря Дзержинского горсовета. Ему оно надо, а нашему?

В Славянске же состоялась более грандиозная, двухдневная Международная конференция “Перспективы обновления Востока Украины на основах сбалансированного развития”. На ней мы с радостью увидели хоть одного человека из Константиновки — директора РДЦ О.Панченко. Он восседал на первом пленарном заседании в окружении бывшего губернатора А.Близнюка и нынешнего лидера “Нашего края”, баллотирующегося в мэры Славянска, а в бытность Януковича его зама — С.Третьякова. Правда, на втором дне, когда, как раз речь шла о возможностях развития медицины, мы руководителя РДЦ “недобачалы”.

Здесь мы просто перечислим названия секций и круглых столов, чтобы понять о чем шла речь: новая социальная политика и обеспечение жизнедеятельности прифронтовых населенных пунктов, возобновление природных экосистем и рациональное исползование водных ресурсов, возобновление промышленного потенциала путем внедрения инноваций в строительстве и модернизации инфроструктуры, презентация международных технических проектов и программ, какие реализуются в Донбассе, перспективы реализации инициативы Евросоюза “Соглашение мэров. Устойчивое энергетическое развитие громад”, презентации инвестицийных проектов местных громад и бизнеса для восстановления территорий и объектов Донбасса, которые реализуются при поддержке международных организаций и т.п.

Интересно, что именно в эти дни в ООН были объявлены Цели сбалансированного развития для всех стран мира и как хорошо, что Украина не стояла от этого в стороне.

В.Березин

Там, де ми були

Це була якась, як і все у нас зараз, гібрідна дискусія «Стан, проблеми та шляхи вирішення патріотичного виховання молоді Донеччини». В Краматорську, завдяки Українській миротворчій школи, до купи зібрали навіть київських (по скайпу) фахівців та керівників державних, освітніх та культурологічних структур, військових та громадських активістів. Від Костянтинівки у заході прийняли участь начальник управління освіти О.Барабаш, представники райдержадміністрації, центральної бібліотеки, викладачі шкіл та громадськість.

Але першим на трибуні з’явився ще один наш земляк — О.Меланченко. В своїй промові, один з керівників обладміністрації констатував: “Суспільство вимагає масової національно-патріотичної роботи, організованої і здійснюваної держстуктурами, громадськими рухами та організаціями, діяльності ЗМІ, інших організацій, спрямованих на формування і розвиток особистості громадянина і захисника Вітчизни...”.   

У дискусії були обговорені питання співпраці навчальних закладів різних регіонів щодо участі у дитячо-юнацькій військово-спортивній патріотичній грі „Сокіл” („Джура”).

Костянтинівська делегація внесла пропозицію: проведення в навчальних закладах та музеях «живих» зустрічей з героями, воїнами АТО, створення в музеях залів історії сучасної України.

Заступник керівника АТО К.Соколов запропонував відновити шефство військових частин над навчальними закладами області та поширити проведення уроків мужності за участю учасників АТО, що допоможе пробудити у молоді почуття поваги до військових та відповідальності за свою державу.

Медіа-фігура, радник Міністра інфополітики О.Бригинець наголосив, що людина, яка толерантна до окупантів, не може бути викладачем в школі. Він також пройшовся по декомунізації, сказав, що наши регіонали зараз перед виборами “спеціально косють під ватників та роблять декомунізацію з полунично-абрикосовим характером”.

Громадськість запропонувала також провести загальне каяття-прощу Донбасу перед всією Україною.  
За результатами зустрічі було прийнято резолюцію (дивіться на сайті “Провінції”), яку було направлено відповідним структурним підрозділам Донецької облдержадміністрації для використання у роботі.