Борг суттєво зменшився після здійснення перерахунку

Опубликовано moderator - пн, 01/02/2021 - 13:20

Сьогодні стрімке падіння рівня життя переважної більшості наших громадян через шалені ціни на житлово-комунальні послуги спонукають кожного з нас економити. Але в сучасних реаліях прості ситуації, на перший погляд, стають доволі складними ребусами, які доводиться самотужки вирішувати споживачам. У цій історії автор ділиться власним досвідом зменшення суми боргу за відсутності лічильника після проведеного перерахунку за централізоване водопостачання і водовідведення, пройшовши різними стежинами цього «лабіринту».

Передбачена законодавством можливість зробити перерахунок і відповідне право споживача на несплату за житлово-комунальні послуги у разі відсутності за місцем фактичного проживання понад 30 днів за умови документального підтвердження — цілком дієвий механізм суттєвої економії. Але на практиці ця норма працює не одразу. Бо комунальники нерідко чинять усілякі бюрократичні перепони у здійсненні перерахунку.

Одразу звернімо увагу читачів на дуже прості речі: борги, що виникають, треба уважно перевіряти і усі ці суми самостійно на калькуляторі рахувати по кожному періоду часу. Цілком очевидно, що борги можуть бути зменшені за умови проведення перерахунку. Якщо на вас тиснуть комунальники телефонними дзвінками «голосу в записі», або листами-претензіями, попереджаючи про те, що суму боргу в разі термінової несплати буде стягнуто у судовому порядку (це цивільний позов або видача судом «щасливого» судового наказу), то не впадайте одразу в паніку. Хоча й не розслабляйтеся, бо не варто не до оцінювати опонента. На комунальні підприємства теж тиснуть посадовці місцевих рад за «неналежну роботу із боржниками». Маємо те, що маємо? Кругова порука і замкнене коло? Так, але є спосіб певною мірою цілком законно, без зайвих нервів та емоцій із надавачами послуг вести діалог письмово, у позасудовий спосіб. Реальна небезпека існує у ймовірності видачі судового наказу на письмову заяву надавача послуг. Тоді споживачу-боржнику доведеться витрачати зайві ресурси і час на скасування судового наказу. Тому маємо заздалегідь, про всяк випадок, трохи виграти час і підстрахуватися. Варто писати звернення, скарги безпосередньо до надавача послуг і не тільки.

Закон захищає споживача

Відповідно до ст.7, ч.1 п.6 Закону «Про житлово-комунальні послуги», згідно з п. 37 пп. 11 діючих «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» (затверджено постановою Кабміну від 5 липня 2019 р. № 690), а також відповідно до ст. 4, ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів» кожен споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження.

Зважаючи на вищезазначене, автор переконливо просив водопостачальника здійснити перерахунок через фактичну відсутність особи в Україні з 15.03.2020 р. по 21.09.2020 р. (В інших випадках може мати місце відсутність людини за конкретною адресою у зв’язку із роботою, навчанням, гостьовим візитом тощо). До звернення додав фото-копії закордонного паспорта, дозвіл на перебування у ФРН понад 90 днів через скасування міжнародних авіасполучень під час карантину. Надавач послуг непохитно стояв на своєму: надайте довідку з Державної прикордонної служби України (м. Київ) про дати перетину держкордону для можливості у подальшому здійснення перерахунку.

Водопостачальнику чомусь було не достатньо наявних документів, мовляв вони оформлені не українською, а іноземною мовою. І тоді довелося працювати одразу «на обидва фронти». Родичка звернулася до Держприкордонслужби із проханням про надання необхідної інформації про перетин держкордону у вказані періоди часу, автор особисто надіслав свої скарги до місцевої ради, народних депутатів України і парламентських комітетів, Держпродспоживслужби України на дії (бездіяльність) надавача послуг.

Чим ці звернення і скарги можуть бути корисні у майбутньому? Усе це може знадобитися, щоби у разі необхідності захистити себе під час процедури скасування судового наказу про стягнення боргу солідарно, тобто у рівних частинах з усіх зареєстрованих за однією адресою осіб.

Бо уся ця переписка може послугувати вам наочною демонстрацією того, що боржник не погоджується із вимогами стягувача боргу. А це вже є спором про право, вагомою і беззаперечною підставою для скасування судового наказу в разі його видачі. Цей ключовий аргумент може знадобитися у випадку оскарження виданого судового наказу про стягнення боргу. А ще тут має значення певний психологічний фактор. Якщо банківські установи передають матеріали колекторам для подальшого «жорсткого вибивання» боргів по кредитам, то комунальники, хоча й не такі радикальні, але іноді поводяться дуже бюрократично. Особливо водопостачальники у деяких містах України, судячи з досвіду захисту інтересів моїх родичів. Тому пропонується із ними вести діалог такою ж мовою, щоби їм довелося відповідати різним інстанціям.

Акцент зробив на те, що всупереч діючому законодавству надавач послуг відмовляється зробити перерахунок, вимагаючи від споживача, окрім копії закордонного паспорту, надати довідку з Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону. При цьому діючим законодавством не передбачено такого обов’язку споживача. Адже достатньо документально підтвердити факт тимчасової відсутності у житловому приміщенні понад 30 діб будь-яким документом. Таким чином вимога надавати, не передбачені Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» та діючим законодавством держави довідки з ДПС є перевищенням повноважень з боку працівників суб’єкта господарювання, що по суті свідчить про грубе порушення ст. 19 Основного Закону. На підставі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ст.8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Зважаючи на це, ми втрьох колективно письмово звернулися до Держпродспоживслужби України із проханням здійснити позапланову перевірку діяльності водопостачальника. І отримали попередню відповідь про призначену таку перевірку на кінець січня — початок лютого 2021 року.

У нашій історії одразу стикнулися з іншою проблемою. Адміністрація Державної прикордонної служби України (м. Київ) не виконує Закон «Про звернення громадян», не надає відповіді на електронне звернення, в якому дотримано усі вимоги стосовно його оформлення: є дата, фотокопія особистого підпису заявника та інші необхідні дані. Відмова надати запитувану інформацію містила посилання на те, що з електронного листа не можливо встановити особу заявника, і тому, дбаючи про захист персональних даних заявника, нам порадили надіслати письмову відповідь у паперовому варіанті. Звичайно, у цьому контексті можна було би порадити писати скарги до керівництва безпосередньо Держпродспоживслужби, Омбудсмену, до нардепів і в парламентські комітети. Але тут варто дещо спростити цю ситуацію. Головним проблемним суб’єктом залишається надавач послуг, тому вдруге до Державної прикордонної служби України було направлено письмову паперову заяву про надання відповідної інформації про перетин держкордону. Отож, варто тримати питання на контролі. Тому телефонував до цього держоргану, цікавився, чи отримали вже письмове звернення. І, в результаті, отримав від них письмову паперову відповідь навіть трошки раніше обіцяного строку.

Таки зробили перерахунок…

Зверніть увагу на ще один доволі простий тактичний прийом. Якщо вже подали звернення про здійснення перерахунку до водопостачальника і Держпродспоживслужби (яка займається захистом прав споживачів), то потім по мірі отримання нових необхідних документів подавайте заяву із коротким текстом «прошу долучити до раніше поданого звернення (чи скарги) такі-то документи». Особливо це актуально для Держпродспоживслужби, бо ваша скарга для призначення позапланової перевірки згідно діючого законодавства має бути обґрунтованою, тому варто максимально підтверджувати документами, довідками, вашими зверненнями, платіжками, квитанціями, чеками, банківськими документами про здійснену оплату тощо факти описуваної проблеми порушень ваших прав споживачів. А для надавача послуг можна по мірі отримання необхідних документів теж просити це долучити до раніше поданого звернення. Це підстрахує нас від ще однієї бюрократичної пастки. Йдеться про те, що повторні звернення з одного і того ж питання не розглядаються. Тому у такий спосіб ми можемо трохи виграти час і практично продовжити термін розгляду раніше поданого звернення, яке вже є в роботі надавача послуг.

Ось такі нескладні алгоритми дій допоможуть нам не заблукати і не загубитися у цьому комунально-бюрократичному «лабіринті», де кожен має сам себе захищати. Хоча в нашому випадку додаткова дієвість мала місце після надісланих депутатських письмових звернень, які почали робити свою добру справу…

Поки ще чекаємо на результат перевірки Держпродспоживслужби, від надавача послуг вже була реакція «зворотного зв’язку».

Зателефонували і поцікавилися, чи вдалося нам отримати довідку з Держприкордонслужби, ввічливо і доволі люб’язно попросили зробити кращі фотографії і надіслати їм знову через інтернет. І незабаром 11.01.2021 надійшла електронна письмова відповідь від надавача послуг на електронну адресу заявника. Поінформували нас, що здійснено перерахунок на підставі наданих документів, і сума боргу з 6-ти з лишнім тисяч втричі зменшилася до 2058,52 грн. Ось так цей борг суттєво зменшився після проведеного перерахунку.

Леонід Гапєєв, юрист