Настали нові законодавчі реалії. Тепер будемо жити з новим Законом від 3 грудня 2019 року № 324-IX «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», що набув чинності 21 грудня (офіційне електронне першоджерело https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324-20). Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Отож тепер до заходів жорсткого держконтролю має бути готовий кожен потенційний та фактичний отримувач соціальних виплат.
За офіційною інформацією Кабміну, Мінфін здійснює повноваження з контролю за дотриманням бюджетного законодавства у частині верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, визначені Бюджетним кодексом України, з дотриманням Конституції України, законів і лише в інтересах економічного добробуту та прав людини. Верифікація державних виплат спрямована на те, щоб допомогу з державного бюджету отримували саме ті, кому вона потрібна. Верифікація проводиться в інтересах людей, яким дійсно необхідна допомога, та усіх чесних платників податків.
Серед завдань Мінфіну (органу, що здійснює верифікацію та моніторинг держвиплат згідно ст.4 Закону), є: здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами (заявниками) під час призначення, нарахування та/або здійснення держвиплат, що впливає на визначення права на отримання та їх розмір; проведення моніторингу держвиплат, що здійснюють відповідні органи, стосовно кожного отримувача; узагальнення практики застосування законодавства з питань держвиплат; надання органам, що здійснюють державні виплати, рекомендацій за результатами проведення верифікації тощо.
Раніше законодавець більше користувався термінами, що базуються на філології саме українського походження. Тепер стало модним впроваджувати у законодавство іншомовні слова, мало зрозумілі широкому загалу. Отож, варто навести визначення основних термінів, наведених у ст.1 Закону. Верифікація ─ це комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних. Державні виплати ─ це пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Моніторингом є систематична діяльність з проведення аналізу інформації, отриманої під час верифікації, та аналізу результатів верифікації. Реципієнтами є фізичні особи, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичні особи, які звернулися за призначенням цих виплат.
Чого тепер варто очікувати пересічним отримувачам соцвиплат?
Відповідно до ст.7 Закону органи, що здійснюють державні виплати, наділені такими 4 групами повноважень: проводити додаткові перевірки інформації, наданої реципієнтами під час звернення за державними виплатами та опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг держвиплат; надсилати запити для отримання інформації, що впливає на право реципієнтів на отримання держвиплат. Також ці держоргани можуть приймати рішення щодо припинення або продовження держвиплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих Мінфіном; здійснювати передбачені законодавством заходи щодо повернення та/або стягнення сум неправомірно отриманих державних виплат. Мінфін може отримувати інформацію про реальних та потенційних отримувачів різних держвиплат.
Такий суттєвий нюанс є у ст.1 Закону, де (серед інших) введено поняття «суб’єкти надання інформації». Це органи, що здійснюють державні виплати, а також центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, банки, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, установи, організації і підприємства, що належать до сфери управління державних органів, які є володільцями, розпорядниками та/або адміністраторами автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних інформації про реципієнтів, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат.
Порядок моніторингу соцвиплат - підґрунтя нового Закону?
За всі роки незалежності України постанови Кабміну як підзаконні нормативні акти приймалися та застосовувалися на практиці саме на виконання законів держави. І першоосновою, першоджерелом був закон. Але цього разу законодавець створив дивний прецедент. Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» у багатьох основних термінах і формулюваннях повторює текст раніше затвердженої постанови КМУ. Саме Постановою КМУ від 18 лютого 2016 р. № 136 (нині діє в редакції від 22 травня 2019 р. № 443 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/136-2016-%D0%BF) раніше затверджено «Порядок здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат». Такі не коректні речі, з точки зору створення законодавчих суперечностей, дотримання авторства розробників проекту постанови КМУ, на фоні зниження кількості наданих субсидій та затримок із виплатами від фонду соцстрахування у 2019 році, навряд чи створять гарні перспективи для отримувачів соцвиплат у високосному 2020-му році? Хоча цілком можливо, що Зе-урядовці найближчим часом приймуть нову постанову Кабміну із питань моніторингу держвиплат, «підчистять» зайві сліди чужого авторства та запровадять чергові непередбачувані «сюрпризи» для мільйонів людей?
А поки що за діючою постановою КМУ № 136 за результатами верифікації Мінфін щомісяця до 25 числа надає органам, що здійснюють держвиплати, рекомендації щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати. А от приховані несподіванки для отримувачів соцвиплат можуть виявитися у наступному. Орган, що здійснює держвиплати (таких держорганів та інших суб’єктів чимало як і видів держвиплат), опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання. А далі згідно п.9 постанови КМУ № 136 за результатами опрацювання наданих Мінфіном рекомендацій орган, що здійснює держвиплати, приймає рішення (із 4-х передбачених варіантів) стосовно призначення (перерахування) держвиплати; припинення нарахування та/або здійснення виплати; поновлення нарахування та/або здійснення держвиплати. Ще може бути прийнято рішення про усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює держвиплати.
Які персональні дані заявника тепер стануть доступними держорганам?
Відповідно до ст.13 Закону для здійснення верифікації та моніторингу держвиплат використовується такі 11 складових інформації про реципієнта: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження/смерті; місце народження; стать; серія, номер, дата видачі паспорта громадянина України та найменування уповноваженого суб’єкта, що його видав (номер, дата видачі паспорта громадянина України у формі картки та код уповноваженого суб’єкта, що його видав), а для іноземців та осіб без громадянства - реквізити паспортного документа іноземця та/або документа, що підтверджує право на постійне або тимчасове проживання в Україні; серія, номер, дата видачі свідоцтва про народження дитини реципієнта; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та дата внесення інформації про особу до цього реєстру; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання. Також використовуватиметься реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті); інформація, що підтверджує або спростовує право на отримання та розмір держвиплат; інформація, що подається реципієнтом під час призначення, нарахування та/або здійснення держвиплат, відповідно до визначених законодавством вимог для отримання таких виплат, необхідна для здійснення верифікації. А ще згідно прикінцевих положень Закону Держприкордонслужба надаватиме Мінфіну на його запит відомості стосовно реципієнтів, які перетинали держкордон України або в’їжджали/виїжджали на тимчасово окуповану територію через контрольні пункти в’їзду – виїзду. Іншим «сюрпризом» для отримувачів пенсій є можливе збільшення вже існуючого 10-денного строку розгляду документів про призначення (перерахунок) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу ПФУ на час проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Новим Законом запроваджено такі види здійснення верифікації: поточну, превентивну, ретроспективну. Отже, цілком можливі перевірки тих, хто отримує пенсії, субсидії, «лікарняні» та інші соцвиплати.
Тепер верифікація передбачена під час нарахування та/або здійснення держвиплат реципієнту (поточна); безпосередньо в режимі реального часу під час звернення за призначенням держвиплат (превентивна) та навіть після завершення держвиплат (ретроспективна). Перелік держвиплат, що підлягають верифікації, поки ще не затверджено. Але у ст.16 Закону передбачено результати верифікації державних виплат. У разі виявлення недостовірної інформації, наданої реципієнтом, на підставі якої було призначено, нараховано та/або здійснено держвиплати, органи, що здійснюють ці виплати, надсилають таким реципієнтам вимогу щодо повернення неправомірно або надміру отриманої держвиплати. У разі незгоди з таким рішенням держоргану заявник може оскаржити його у встановленому законом порядку. Спори в разі відмови реципієнтів добровільно повернути неправомірно отримані державні виплати вирішуються у судовому порядку.
Леонид Гапеев, юрист.
