Права медичних та інших працівників під час карантину

Чим передбачено основи соціальної захищеності медичних працівників, гарантії і компенсації, що надаються їм державою за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я під час ліквідації епідемії та здійснення заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом? Куди звертатися медичним та іншим працівникам у разі порушень їх трудових прав під час карантину? Про це та інше поговоримо докладніше.

Наказом МОЗ України від 02.04.2020 № 768 «Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, cпричиненої короновірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року» затверджено перелік посад медичних та інших працівників, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року (почитати повний текст наказу МОЗ № 768 із додатками можна за посиланням: https://bit.ly/3g1QmZO; https://bit.ly/3dQmfmc; або за потреби зверніться до МОЗ із письмовим запитом на публічну інформацію електронною поштою, попросіть надіслати вам документ на поштову та електронну адреси).

У чому основна суть наказу МОЗ № 768? Як доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) впливає на заробітну плату медичних та інших працівників?

Пунктом 2 наказу МОЗ № 768 встановлено, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону «Про оплату праці». Тобто зарплата складається із основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, згідно законодавства та за офіційними роз’ясненнями профільного державного органу (Держпраці України), доплата, передбачена наказом МОЗ № 768, є додатковою заробітною платою. Тому затримка її виплати названим працівникам є грубим порушенням їхніх трудових прав, може бути підставою для реагування з боку Держпраці України та головного управління Держпраці області. А що далі?
Можливі «варіанти» для керівників медзакладів. Під час проведення перевірок має бути з’ясовано, які заходи щодо виплати зарплати працівникам у повному обсязі ними було здійснено, чи зверталися вони до органів управління у сфері медицини та вище, кого з керівників треба звільняти? Чи притягати до кримінальної відповідальності за ст. 175 Кримінального Кодексу України через безпідставну невиплату заробітної плати, іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником медустанови незалежно від форми власності?

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Таким чином, передбачена наказом МОЗ №768 доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) повинна проводитися за весь робочий час, відпрацьований працівником за професією (посадою), яка зазначена у переліку до наказу №768 та у персональному переліку працівників, яким встановлена доплата.

Як Держава має відреагувати на невиплату названим працівникам цих «коронавірусних» 3-х окладів, які є частиною зарплати?

Урядом доручено територіальним органам Держпраці провести роз’яснювальну роботу у всіх державних та комунальних медичних закладах України та особисто звернути увагу їх керівників на необхідність виконання норм чинного законодавства. У разі, якщо інформаційно-роз’яснювальна робота не матиме необхідного впливу, Держпраці будуть вжиті всі заходи у межах наданих повноважень, у тому числі щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб, щодо забезпечення виконання законодавства з метою забезпечення прав медичних працівників.

Є сумніви чи запитання: звертайтеся до Держпраці

Якщо медичні працівники вважають, що їх трудові права порушуються, вони можуть звернутися будь-яким зручним способом до Держпраці або її територіальних органів для забезпечення проведення інспекційних відвідувань та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень і притягнення до відповідальності винних посадових осіб. До речі, поставити свої запитання та отримати відповіді на них можливо засобами телефонного зв’язку, електронної пошти, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів, інформація про які розміщена на офіційних веб-сайтах Держпраці та її територіальних органів. (https://bit.ly/3bG4ODu). (ГУ Держпраці у Донецькій області https://bit.ly/2AF0BDp (0623) 52-18-59.)

Запровадження карантину має відбуватися таким чином, щоби захистити трудові права працівників та полегшити життя роботодавців, аби не обтяжувати їх зайвими перевірками. Втім, при порушеннях своїх прав працівник має певні можливості свого захисту, а відповідні держоргани налагодили зі свого боку певні алгоритми дій.

Отож, як робити, щоби порушень трудового законодавства не було? Які ключові питання потребують першочергової уваги? Які є найтиповіші помилки роботодавця, що спричиняють порушення трудових прав працівників?

Під час карантину через дефіцит коштів відбувається масове звільнення людей. При цьому діюче законодавство та наявні рекомендації Держпраці чітко дають інформацію про правильний алгоритм дій. Найголовніше забезпечити можливості працювати людям віддалено (дистанційно). При цьому виплата 2 рази на місяць заробітної плати та прирівняних до неї виплат, які входять до структури заробітної плати, нічим не відрізняється від докарантинного періоду роботи. А використання працівниками своїх інструментів та знарядь праці (ноутбуку, електроенергії та комунальних послуг тощо для роботи вдома) передбачає амортизацію. За нормами ст.125 КЗпП України працівники, які використовують свої інструменти для потреб роботодавця мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Хоча на практиці ці питання зараз рідко обговорюються, бо люди готові працювати дистанційно, вчасно отримуючи за це оплату, та особливо не претендують на виплату за амортизацію.

Коли відсторонення від роботи є законним?

Статтею 46-ю Кодексу законів про працю передбачено, що відсторонення працівників від роботи допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначені законодавством. Водночас нормами статті 14-ї Закону «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. А ще працівник несе безпосередню відповідальність за порушення цих вимог.

Тому з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих людей, у випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу. Тому відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення від роботи. А надання працівником роботодавцю виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22 - 24, 30-34 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Водночас Держпраці пропонує роботодавцям наступні алгоритми дій. У першу чергу, максимально забезпечити використання дистанційної форми праці або гнучкого режиму робочого часу (в т.ч. і для зменшення скупчення людей), запроваджувати режим роботи на умовах скороченого та неповного робочого часу. У таких випадках оплата буде меншою, пропорційно до відпрацьованого часу. Також роботодавці можуть задовольнити  проханням працівників щодо оформлення оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпустки без збереження заробітної плати, якi надаються за угодою сторін. Детально усі ці варіанти описані в Законі «Про відпустки». Відповідно до ч.1 ст.25 Закону за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем не більше 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Урядом України карантину перебування у відпустці без збереження заробітної плати у такий період не включається у цей загальний термін (не більше 15 календарних днів).

Леонид Гапеев, юрист.