ЗАЛИЛИ СУСІДИ: що робити?

Опубликовано moderator - пн, 02/11/2020 - 14:35

В реальному житті є такі не приємні речі, від яких ніхто з нас не застрахований. Що робити в ситуації, коли вас несподівано залили сусіди з верхнього поверху? Існують, як у відомому анекдоті дві новини, гарна і погана, тобто є принаймні два варіанти вирішення цієї проблеми. Про це й поговоримо докладніше.

В першу чергу варто зробити відео фіксацію, фотографії у різних ракурсах (стіни, меблі, стелі) залитої частини квартири. Ці знімки слугуватимуть у подальшому доказом. У разі звернення до суду знадобиться офіційна фіксація факту залиття.

Відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4. Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито, та затверджується начальником ЖЕО. (АКТ про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) опубліковано за посиланням: https://bit.ly/35kqgwU)

В додатку № 4 до цих Правил та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. № 12/20-11-1975) зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої та винної сторони є обов`язковою. В акті повинно бути відображено таке: дата складання (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов’язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність, у цьому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 Правил: «чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. №___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини відповідача. До речі, такої правової позиції дотримується і Верховний Суд України. Тому Постановою у справі № 6-2125 цс 16 від 23.07.2017 року Судова палата у цивільних справах ВСУ відмовила у задоволенні заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. ВСУ підтримав позицію суду касаційної інстанції, який зазначив, що позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації, яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, а суди попередніх інстанцій, установивши факт залиття, не з’ясували причини залиття квартири позивачів та не установили особу, відповідальну за завдану шкоду.

Як визначити розмір збитків, завданих затопленням ?

Для цього є декілька способів. Скажімо, в Акті про залиття може бути вказано розмір збитків, або ж у подальшому житлово-експлуатаційна організація може скласти дефектний акт, вартість відшкодування за яким буде розраховуватись відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Так само, розмір збитків можна визначити на підставі кошторисної документації, складеної будівельно-ремонтною організацією. І більш затратний варіант — це проведення будівельно-технічної експертизи тим експертом, який має відповідні знання в даній сфері, що підтверджується посвідченням. Дані про експерта, наявність і дійсність свідоцтва експерта можна перевірити на сайті Міністерства юстиції України в Реєстрі атестованих судових експертів. При визначенні розміру збитків експерти відповідно до наявних методик, визначають також і фізичний знос внутрішнього оздоблення квартири, який може становити 70-80%, що має значення для визначення суми, яка підлягає відшкодуванню. До речі, у судовій практиці є рішення судів, коли позовні вимоги позивачів задовольняють, тоді суди стягують з мешканців квартири, з вини яких сталося залиття, навіть десятки тисяч гривень матеріальної шкоди. Але варто при цьому не забувати, що за проведення експертизи попередньо доведеться заплатити чималу суму позивачу.

Що важливо врахувати під час подачі позову?

Під час подання позову до суду позивачу слід звернути увагу на визначення належного відповідача. Адже не завжди протікання з боку вище розташованої квартири свідчить про наявність вини саме того сусіда. Цілком ймовірно, що в певних випадках належним відповідачем може бути як балансоутримувач будинку, так і постачальних житлово-комунальних послуг. Тому тут доцільно визначити розмежування відповідальності між власником вище розташованої квартири та іншими суб’єктами. Для цього необхідно встановити точну причину залиття.

Наскільки є важливим правильне складання акту про залиття, з огляду на судову практику? Що має бути зазначено в документі та чи має значення дата оформлення акту? Які трапляються помилки оформлення акту?

Нещодавно на практиці був випадок, коли в акті про залиття квартири, складеному 23.10.2017 року комісією в складі: керівника, інженера та сантехніка, не було вказано осіб, які допустили таке залиття. А стосовно об`єму завданого збитку лише зазначили, що пошкоджено стелю (гіпсокартон), шпалери та багет.

При цьому не визначили, де саме в квартирі це сталося і обсяг робіт, не здійснили їх орієнтовану вартісну оцінку. Також в акті були відсутні докази огляду квартири відповідачки та імовірність залиття саме з її вини.

Тому, за висновком суду, цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 23.08.2017 року у справі № 6-2125цс16. При цьому, маючи можливість зробити фотознімки залиття квартири саме в день такого залиття, позивачем цього зроблено не було.

Дефектний акт та кошторис, надані позивачкою на підтвердження своїх вимог, були складені у січні 2018 року, тобто через два з половиною місяці з дня події залиття. Окрім того, позивачкою не надано доказів, що саме визначену в кошторисі суму нею було витрачено на відновлення пошкодженої кімнати.

Оскільки за час розгляду справи судом від сторони позивача не надходило до суду клопотань щодо проведення та призначення відповідної експертизи, а розмір завданої шкоди є істотною обставиною, яка підлягає доведенню, за відсутності належних доказів, коли мешканка залитої квартири не може на власний розсуд визначати розмір завданої шкоди, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами розміру завданої шкоди.

В результаті розгляду справи суд вирішив у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої після залиття квартири, відмовити. (Рішення суду від 30 травня 2019 року https://bit.ly/3m9Dwer)

Існують мирні компроміси…

Отож, наявна судова практика відшкодування матеріальних і моральних збитків через залиття квартири є доволі складним процесом, що потребує чималих зусиль від мешканців «постраждалої» квартири, клопіткої роботи в процесі надання правової допомоги від юристів, адвокатів та додаткових витрат на ці юридичні послуги, проведення експертизи. Залежно від того, наскільки великі чи не дуже нанесено вам збитки, можна спробувати вирішити питання шляхом досягнення компромісу. Для цього можна застосувати на практиці простіший і дешевший варіант вирішення проблеми. Сусіди, з вини яких сталося залиття, можуть самі добровільно закупити вам необхідні будівельні матеріали для проведення мінімально необхідних ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі. Часто буває й так, що доводиться дискутувати і домовлятися про суму коштів для покриття збитків. Це може відбуватися шляхом одноразової виплати, або щомісячними платежами протягом певного проміжку часу. Зазвичай у таких випадках мешканець квартири, з вини якого сталося залиття, в довільній формі пише розписку-зобов’язання про те, що гарантує виплатити таку-то суму коштів у гривнях для покриття збитків. І при сплаті певної суми сторона, яка отримує кошти, теж підтверджує цей факт здійснення виплати у розписці. Можливо й таке, що сусід готовий добровільно виплатити не велику разову суму коштів для покриття мінімально необхідних витрат під час проведення ремонтних робіт. Тоді одержувач коштів видає сусіду розписку про отримання коштів для проведення мінімально необхідних ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі. Тут є свої плюси: ви можете зекономити час і довести усе до ладу, орієнтовно до того стану, що був до залиття. А ще не доведеться витрачати кошти на проведення експертизи, оплату правової допомоги юристів, адвокатів. Тому у подібних випадках варто без емоцій усе розсудливо обміркувати, аби спокійно жити далі з позитивним настроєм.

Леонид Гапеев, юрист.