Як Іллінівська громада з головою ОВЦА "бодалася", а Костянтинівку за ліфти згадали
- Цій захід жодним чином не пов’язан з введенням воєнного стану і повістки у армію зараз тут нікому видавати не будуть", - сказав, починаючі свій виступ голова Донецької військово-цівільної адміністрації А.Куць.
- А зря! - гукнув хтось з зали.
29 ноября в Краматорской Музшколе мы, по сути впервые участвовали в мероприятии, организованном ОВЦА при новом ее голове А.Куце. Как он выразился на своей страничке: "Провели перше засідання відновленої Ради регіонального розвитку - у новому складі та розширеному форматі. У ньому взяли участь народні депутати, міські голови, голови ОТГ, райдержадміністрацій та районних рад, керівники підрозділів обласної військово-цивільної адміністрації та центральних органів виконавчої влади, науковці, представники міжнародних організацій, громадськості та бізнесу".
Отметим, что особенного желания в таких мероприятиях участвовать у нас не было. Областью руководит военный, поэтому "шаг влево-вправо - расстрел" и все "молчат в тряпочку".
И, действительно, начало было этому подтверждение. Во время входа А.Куця в зал - все встали. "Генерал" , - пронеслось по залу.
Но, надо признать, для журналистов все было демократично. Даже то, что для нас был забронирован первый ряд.
Также отметим, что после гимна имеено А.Куць, не постеснялся и крикнул "Слава Украине!".
Но вопросы народ задавал как-то неуверенно. Конечно, присутствующие нардепы ничего не боялись, поэтому были самые вольно себя ведущие.
По первому вопросу (развитие области и планы на ближайшие годы) выступал сам голова и его зам Е.Вилинский.
Затем был вопрос развития ОТГ.
Во время выступления (см.ниже) А.Куць спросил - а есть кто-то от Константиновки. На что ответил единственный наш представитель зам. мэра по коммуналке В.Василенко. Так вот голова ОВЦА попросил Василенко, чтобы он не рассказывал, что лифты делает Колесников - лифты делаются за счет ОДА.
Е.Вилинский в своем выступлении отметил, что главное сейчас для руководства городов - чтобы люди от них не уезжали. И это должно быть базой для стратегии развития.
Была для нас и "печалька", когда выступал руководитель департамента здравоохранения области. Константиновка пролетела по специализированным лечебным учреждениям, в отличии от соседних городов:
Еще одно подтверждение тому, как, мягко говоря, побаивались руководство области присутсвующие, есть то, что некоторые мэры даже подыгрывали А.Куцю, во всеуслышание называя тех, кто посмел что-то сказать о своих проблемах "плачем ярославны"...
Но тут, на удивление смело и уверенно, опровергая слова нардела Лубенца о том, что деньги на дороги, разбитые самосвалами, что возят глину из карьеров громадам дают, выступила заместитель Ильиновского сельского головы - начальник финотдела Наталья Лебедева. Она вступила в прения с Самим!
Подробности об этом мы напишем в печатной "Провинции".
А после встречи был брифинг.
Олександр Куць визначив чіткі завдання для керівників міст, районів і ОТГ на найближчі 3 місяці - це розробка планів перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, які включать найважливіші проекти з розвитку місцевої інфраструктури: в першу чергу, створення або розвиток соціальних об'єктів і відкриття нових підприємств з додатковими робочими місцями.
Під час брифінгу голова Донецької облдержадміністрації Олександр Куць зазначив, що введення воєнного стану наразі не впливає на життя цивільних громадян.
«Як бачите, введення воєнного стану мало що змінює у Донецькій області. Не змінилась кількість блок-постів, немає жодних обмежень прав і свобод громадян. В першу чергу воєнний стан потрібен для того, щоби навести лад у військових формуваннях та підготувати систему цивільної оборони протидії можливій ескалації ситуації», - заявив керівник Донецької ОДА.
Окремо Олександр Куць зазначив, що проведення таких заходів, як рада регіонального розвитку, позитивно впливають на розуміння задач, які стоять перед органами державної влади та дозволяють оперативно вирішувати проблемні питання, краще розуміти об’єктивну ситуацію у регіоні.
З виступу А.Куця: Ми першими серед інших регіонів долучилися до електронної системи публічних закупівель і зекономили близько 2 млрд гривень бюджетних коштів. Це принциповий момент для забезпечення довіри населення, прозорості влади та її ефективності.
Ми спрямували зусилля на інвестиційний розвиток регіону і отримали гарний результат: у всеукраїнському рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів за І півріччя нинішнього року Донеччина посіла 2 місце за напрямком «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (у минулому році область знаходилася на 17 місці).
За три роки залучили понад 3 млрд. грн. міжнародної технічної допомоги.
Непогані показники маємо по експорту до країн ЄС: за 9 місяців 2018 року зростання становить понад 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Облдержадміністрацією створено інтерактивну карту проектів соціально-економічного розвитку Донецької області. У ній зібрано інформацію про понад 8 тис. проектів, що дозволить потенційним інвесторам, міжнародним фінансовим організаціям, організаціям міжнародної технічної допомоги, громадськості отримувати повну інформацію про інвестиційний потенціал області, і, як результат - залучити кошти для реалізації проектів.
Впровадили і розвиваємо унікальний для країни регіональний проект з надання безповоротної фінансової підтримки малому бізнесу «Український донецький куркуль». Спільно з місцевими громадами облдержадміністрація профінансувала понад 200 бізнес-проектів, за якими буде створено близько 760 нових робочих місць. Цей проект - дієвий інструмент формування середнього класу, спільноти активних та соціально відповідальних підприємців.
Одне з ключових завдань - ремонт доріг та покращення транспортного сполучення. В результаті методичної роботи всіх рівнів влади відремонтовано півтора мільйони квадратних метрів доріг, мостів та шляхопроводів. Закуплено нові тролейбуси та трамваї для Краматорська, Маріуполя і Дружківки.
Ми системо й активно вкладаємо ресурси у розвиток дітей та молоді. Вже відкрили 18 сучасних опорних шкіл, долучилися до національного проекту “Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації”. На сьогодні розпочали роботу 7 інклюзивних ресурсних центрів, що забезпечують поступовий перехід дітей з особливими освітніми потребами від соціальної ізоляції до повноцінної інтеграції у суспільство.
У центрі нашої уваги - діти, позбавлені батьківського піклування. Коштом державного, обласного та місцевих бюджетів ми забезпечили житлом порядка 450 дітей-сиріт.
Активно розбудовуємо спортивну інфраструктуру. На сьогодні відкрито понад 300 майданчиків для занять спортом. Забезпечується створення інноваційних центрів для розвитку дітей та молоді.
Відновлюємо роботу та розвиваємо обласні заклади охорони здоров’я – травматологічну та психіатричну лікарні, обласний госпіталь для ветеранів війни та центр боротьби із СНІДом. Створюємо обласну лікарню третього рівня у Маріуполі.
У первинній ланці медицини відкрито 15 нових амбулаторій та 5 фельдшерських пунктів, на вторинному рівні - 9 кабінетів комп’ютерної томографії, а також спеціалізовані відділення у Краматорському онкологічному диспансері та Маріупольській лікарні швидкої допомоги.
Зазначу, що реформа децентралізації забезпечила умови для більш швидкого та ефективного вирішення місцевих проблем. В області створено 10 об’єднаних територіальних громад, у них реалізовано понад 320 інфраструктурних проектів, які підвищують якість державних послуг та наближають їх до людей. На Донеччині діють 9 оновлених та новостворених центрів надання адміністративних послуг, п’ять з них вже видають паспортні документи для виїзду за кордон та у формі ID-картки.
Успішно вирішуємо питання безпеки життя та охорони правопорядку. Саме на Донеччині створено перший в Україні центр безпеки громадян та Єдиний сервісно-аналітичний центр Національної поліції, впроваджено автоматизовану систему моніторингу довкілля. Через аналітичний центр Національної поліції щоденно обробляється близько тисячі дзвінків від жителів регіону, забезпечується функціонування понад ста камер інтелектуального відеоспостереження.
В результаті активної роботи, проведеної спільно з ДСНС, в області працюють 7 будинків безпеки.
Ми навчилися ефективно усувати наслідки російської збройної агресії: відновлюємо зруйноване житло, об’єкти інфраструктури та системи життєзабезпечення. Це принципове питання для того, щоб кожен житель відчував захищеність та підтримку з боку влади, бачив себе частиною української Донеччини.
Важливо, що нам вдалося подолати істотне падіння та стабілізувати ключові показники, які характеризують соціально-економічний розвиток регіону. Але втримати позитивну динаміку ми зможемо лише за умови збереження системного підходу та формування чіткого плану дій на майбутнє. Тому поставив завдання протягом трьох місяців розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки.
Облдержадміністрацією вже узагальнено та опрацьовано попередні пропозиції кожного району, ОТГ, міст щодо проектів на наступні три роки. Завтра, 30 листопада, ми передаємо їх Адміністрації Президента України для нанесення на карту перспективного розвитку України та формування інформаційних буклетів. Наступний крок – широке обговорення відібраних проектів у районах, містах та громадах. Для цього при кожній райдержадміністрації повинна бути створена рада регіонального розвитку з числа представників влади, бізнесу, громадськості та науки.
Закликав керівників громад використовувати усі можливі формати обговорення своїх перспективних планів та забезпечувати їх медійний супровід. Наше завдання – зробити процес прозорим та ефективним, залучити до нього максимальну кількість жителів області, зробити їх активними учасниками та партнерами позитивних перетворень місцевих громад. Перспективний план розвитку Донецької області буде презентований на наступному засіданні обласної Ради регіонального розвитку, який відбудеться за участі Президента України Петро Порошенко
- Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы оставлять комментарии
- 226 просмотров