Рік Шевченко, який тепер вже ніколи не закінчиться

Тарас завжди був з нами. Ось вчора побували в одному з батальйонів. Декілька тижнів тому місцева комунальна служба привезла сюди відходи, що можна палити - сміття зі школи. Командир побачив там портрет Тараса та повісив над своїм ліжком. Я сказав, щоб обов'язково після перемоги та від'їзду віддав до музею до майбутньої зали "Перемога у війні з Росією".  

і

А почалося все з вбивчих слів Тараса, які раптом почав читати на наше традіційне Різдво у Званівці лемківський потомок Андрій Тимчак. Звідки він знав, що все так трапиться?

До нас в науку! ми навчим,

Почому хліб і сіль почім!

Ми християне; храми, школи,

Усе добро, сам Бог у нас!

Нам тілько сакля очі коле:

Чого вона стоїть у вас,

Не нами дана; чом ми вам

Чурек же ваш та вам не кинем,

Як тій собаці! Чом ви нам

Платить за сонце не повинні!

Та й тілько ж то! Ми не погане,

Ми настоящі християне,

Ми малим ситі!.. А зате!

Якби ви з нами подружили,

Багато б дечому навчились!

У нас же й світа, як на те —

Одна Сибір неісходима,

А тюрм! а люду!.. Що й лічить!

Од молдованина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!...

http://www.konstantinovka.com.ua/node/17821

Ну и во время майдана на моем рабочем столе была такая заставка:

А сейчас такая:

 

А эта вызвала споры:

 

Ще був Тарас у Краматорську, біля якого стійко чергував Сергій Сініцин і де нам орки не давали пам'янути Небесну сотню.

 

А Шевченко, який все бачив у Донецьку:

Потім Тарас у Косіві (пам'ятник на 100 років):

 

До речі, я там на самому дешевому базарі витворів мистецтва купив (аж за 15 грн!) барельєф Тараса, що тепер завжди поряд зі мною:

 

А ще "спорил с родными, которые сказали, что "вывешивание портрета Шевченко наряду с иконой - маразм". Это кто бы говорил и учил западнян правилам христианства". 

А це наш Микола Чернявський (якого як і другого Дмитра у 2014 вбили москалі але у 1938) на Тарасовій могилі:

http://vpered.dn.ua/issue/1374 

А це від великого та мудрого Є.Сверстюка, який нещодавно покинув нас: 

http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/shcho-yakbi-shevchenko