Тепло — це гроші, гроші — це тепло

Сьогодні навіть найбільш необачні домовласники України розуміють: комунальні тарифи, вартість енергоносіїв та електроенергії дедалі зростатимуть. Причини цього явища — не тільки в капості нашого північного сусіда, але й в загальносвітових тенденціях: викопного палива залишається на планеті все менше, поклади уранових руд майже вичерпано, а забруднення навколишнього середовища призводять до катастрофічних наслідків. Отже, ми вирішили дізнатися у експертів міжнародного рівня, чи можна якось знизити енергозалежність власної родини, тобто, заощадити енергію.

Експерт енергетичної програми Національного екоцентру України Артур Денисенко каже, що наша держава, на жаль, не є взірцем енергоефективності. На одні й ті самі технологічні процеси (від опалення хат до виробництва автомобілів) в нашій країні витрачається в 4-6 разів більше енергії, ніж, скажімо, у сусідній Польщі, не говорячи вже про такі заощадливі країни як Німеччина або Швеція. Як зазначає Артур Денисенко, щороку Україна через неефективність використання ресурсів просто так втрачає 11 мільярдів євро, цих грошей, якби їх заощадити, вистачило б на будівництво 3 тисяч кілометрів сучасних доріг (шість відстаней між Києвом та Харковом). А кожна українська родина щороку втрачає води, тепла, енергії на 2,5 тисяч гривень. Здавалося б, гроші невеликі, але якщо покласти їх на депозит та щороку відкладати, а не прогавлювати, за десять років накопичилося б 90 тисяч гривень — вартість новенької автівки іноземного виробництва.

Експерт каже, що в кожній українській оселі існує багато напрямків для заощадження. Перше, що зробили екологи — це дослідили, як саме втрачають тепло українці в зимовий період. Виявилося, що в приватних будинках 35% тепла втрачається через неутеплені дахи, 23% — через стіни, 21% — через вікна з дверима та системи вентиляції, 12% — крізь підлогу, решта 9% втрат приходиться на димоходи застарілих конструкцій, різні комунікації тощо. Отже, якщо ми утеплимо самі лише дахи та вікна, вже досягнемо 40% економії тепла в зимовий період. Для порівняння: український приватний будинок вимагає 500 кВт год/м2, а аналогічний французький — 50-90 кВт год/м2, тобто майже вдесятеро менше!

Тепер давайте розрахуємо період окупності утеплення нашої оселі. Щорічно для опалення типового українського будинку господарі змушені платити 5 тисяч гривень. Якщо утеплення призводить до зниження тепловтрат на 30%, це дозволяє заощаджувати 1500 гривень на рік. Ізоляція даху (горища) в професійній фірмі та заміна дерев’яних вікон на металопластикові обійдуться приблизно у 5 тисяч гривень, тобто термін окупності — 3-4 роки. Якщо ж для утеплення використовувати такі матеріали як солома, очерет, глина, а значну частину робіт проводити самостійно — сума затрат значно зменшиться.

Якими ж матеріалами можна утеплити власний будинок або квартиру? На це запитання Артур Денисенко відповідає з посмішкою: варіантів безліч, слід тільки пам’ятати, що у різних будівельних матеріалів — різна теплопровідність. Однаковий тепло ізолюючий ефект, наприклад, має п’ятиметровий шар цементу, 2,5-метровий шар цегли, півметровий шар соломи, 21-сантиметровий шар натуральної вовни або 20-сантиметровий — будівельного пінопласту. Зазвичай стіни робляться з декількох шарів різних матеріалів, одні з яких мають структурну, а інші — утеплюючи функцію. Тоді коефіцієнти теплоізоляції кожного шару підсумовуються між собою. Кожна людина може оцінити стан стіни, горища або даху, розрахувати, як вигідніше утеплюватися: ззовні або зсередини, які матеріали використовувати.

Приносить відчутний результат і утеплення стін та вікон багатоповерхових будинків. Господарі мають стати менеджерами з енергозбереження своїх квартир, уважно перевірити, звідки можливі втрати. Доки до холодів є час, їх можна перекрити у той або інший спосіб.

Існують і зовсім прості поради. Наприклад, на зимовий період вікна можна заклеїти теплоізоляційною плівкою, що заощадить декілька відсотків витрат. А якщо вдягати вдома светр, то можна не гріти хату на зайві градуси. Підраховано, що кожен додатковий градус нагріву будинку підвищує за опалювальний сезон використання палива на 10%. Якщо в будинку є регулятори тепла, можна частково або повністю відключати обігрів перед уходом усіх мешканців на роботу. Ще одна хитрість заощадження — штора. Якщо вона накриває собою батарею, то тепло поступає в кімнату погано, частина його відбивається тканиною та через стіну тікає з приміщення. Тому слід слідкувати за тим, щоб штора не загороджувала прилади обігріву. А ось вікна, особливо вночі або ввечері, мають бути навпаки, прикритими шторками або жалюзі, щоб інфрачервоне проміння не виносило тепло з оселі. В той же час можна зробити простий прилад, щоб збільшити ефективність радіаторів обігріву: поставити між ними та стінами прості саморобні віддзеркалювачі тепла, які виготовляються наступним чином: приклеїти до фанери (або ДСП) звичайну харчову фольгу, яка знизить тепловтрати в декілька разів. Ця проста річ економить 3-4% витрат на опалення, якщо зроблена біля кожного радіатора будинку.

Взимку є дві протилежні задачі: з одного боку, нам хочеться мати теплу хату, з іншого — забезпечити собі свіже повітря. І деякі люди відчиняють трішечки кватирку, щоб і тепло заощадити, і кисень в оселю допустити. Вчені виявили, що це — помилка. Виявляється, через постійно відкриту щілину тепла виходить більше, ніж якщо кілька разів на день широко відкрити вікно, але на короткий проміжок часу. 10-15 хвилин буде достатньо, щоб повітря у кімнаті відновилося, а тепло за такий час втекти з приміщення не встигне. Також, якщо провести змагання між звичайними шторами та жалюзі, останні в питаннях теплоізоляції перемагають з рахунком 8-15%, саме на стільки жалюзі ефективніші в справі захисту домашнього тепла від втечі через вікна у нічний час.

Килими, гіпсокартонові покриття, звукоізолюючі шпалери, поролонові покриття експерти радять розміщати на стінах, які виходять на вулицю, кажуть, що цей захід окупиться вже через декілька тижнів. А ще фахівці нагадують про те, що тепло вкрадають… наші двері! З’ясувалося, що з хати, де є постійні протяги, тікає до чверті всього тепла. А найчастішою запорукою протягів є саме щілини у вхідних дверях. Заміна дверей значно зміцнить теплоізоляцію вашої оселі, але не в усіх є на це гроші. А ось утеплення усіх щілин, шпарин, герметизація шматками гуми, поролону, навіть старими ганчірками, промазаними клеєм або спеціальними ущільнювачами — доступне кожному.

До нашої розмови долучається експерт Національного екологічного центру України Альона Міскун, яка підкреслює, що не тільки тепло варто економити українським родинам. Адже, електроенергія теж потребує заощадливого використання. Наприклад, якщо стіни кімнати пофарбувати світлою фарбою, на її освітлення піде на 5-6% електроенергії менше. Люмінесцентні лампи світять в п’ять разів сильніше, ніж лампи розжарювання, а електроенергії беруть на 75-80% менше. Та й прослужать вони набагато довше, ніж звичайні лампочки. 10-15% енергії можна зекономити, якщо сумлінно виключати світло в кімнатах, з яких усі вийшли та не вмикати електроприлади тоді, коли в них немає потреби.

А газ? Його українці споживають у побуті у 20 разів більше, ніж німці! А вважається, що це вони багаті, а ми — бідні. Перша порада Альони Міскун — розігрівати рівно стільки води, скільки вам потрібно, без «запасу». Альона приводить такий приклад: зранку чоловік хоче випити горнятко кави, він бере… двохлітровий чайник і кип’ятить воду. Для напою йому потрібно десь 100 мл. окропу. А решта підігрітої води просто охолоджується, тобто ресурс було використано даремно. Експерти радять гріти рівно стільки води, скільки потрібно для використання. Те саме стосується й приготування їжі. Якщо б 15 українських сімей почали наливати при приготуванні харчів та напоїв стільки води, скільки насправді потрібно, викиди вуглекислого газу зменшилися б на 1 тонну на рік. Ще одна порада: витрати газу будуть нижчими, якщо доводити до кипіння їжу та напої, що готуються, на великому полум’ї, а готувати — на мінімальній висоті вогню, який підтримується вашою плитою. Намагайтеся завжди по можливості закривати посуд, який стоїть на вогні, кришкою, щоб заощадити енергію та прискорити процес готування. Вчені підрахували: якщо варити 8 годин холодець у каструлі з відкритою кришкою, це все одно, що цілий день викидати з вікна по 10 копійок кожні 15 хвилин.

Пані Міскун поділилася й іншими порадами вчених. Несподівано, але виявилося, що посуд з викривленим дном потребує на 6% більше енергії, ніж нормальний. Також погіршує властивості каструль та пателень нагар, який слід своєчасно відчищати з дна. Експерти радять надавати перевагу каструлям та пательням з товстим металевим дном та скляними кришками. Дно забезпечить якісний нагрів та збереже тепло всередині, а прозора кришка дозволить рідше відкривати посуд, отже, й нагрів буде ефективнішим. Ще один ворог економії — накип зсередини чайника. Якщо її вчасно не видалити, вона може «з’їсти» до 5% ефективності цього приладу.

Інколи люди не замислюються, що дуже важливим є не тільки якість побутової техніки, але й спосіб її розміщення. Якщо холодильник на вашій кухні стоїть поруч з плитою або духовкою, це значить, що він запрограмований на підвищену витрату електроенергії. Таке сусідство є неприпустимим. Втім, ще гірше — це поставити холодильник біли батареї централізованого опалення або каміну. Ні в якому разі не можна класти у холодильник гарячу їжу, а кожного разу, коли ви надовго відкриваєте його дверцята, щоб вибрати, що дістати — витрачається зайва енергія. Вчені підрахували, що холодильник, в якому вийшов з ладу ущільнювач дверей (або між дверима та корпусом затиснувся якийсь сторонній предмет), витрачає в півтора-два рази більше елеткоренергії. Отже, слід пильно слідкувати, щоб з дверима було все гаразд, вчасно замінювати ущільнювач, промивати його від бруду та крихт харчових продуктів. Намерзла крига теж знижує ефективність роботи цього електроприладу, отже, вчасне розморожування також допомагає економити кошти.

Не можна назвати заощадливою і наше користування водою. Альона Міскун підрахувала: якщо з крану капає вода, то за добу таким чином втрачається 24 літри, а за місяць — 720 літрів. А якщо вода утікає струменем, товщиною з сірник, втрати становлять 144 літри на добу, або 4320 літрів на місяць! Якщо ж протікає бак унітазу, то втрати ще більші — 2000 літрів на добу та 60000 літрів на місяць! Отже, тримати сантехніку в порядку — це не тільки зручно, а ще й вигідно. Якщо перекривати воду, яка без будь-якого сенсу тече під час чищення зубів, ви щоразу заощаджуватимете 19 літрів води. Якщо мити посуд не проточною водою (як у нас чомусь звикли), а набирати воду в раковину, мити тарілки та чашки, і лише потім ополіскувати проточною водою, витрати будуть в декілька разів меншими. На миття під душем витрачається 30-40 літрів води, а у ванні — від 100 до 250 літрів (в залежності від конструкції).

Експерти кажуть, що економія — це не забаганка окремої особи, а стратегія цілої країни. Або ми навчимося заощаджувати самі, або нас навчить цьому життя. Отже, вони радять невідкладно розпочати роботу з підвищення власної енергоефективності кожній родині, кожному громадянинові.

Олег Перегон

"Зелений фронт"