Чергова річниця Голодомору

І знову Україна у жалобі. 23 листопада ми відзначили чергові роковини Голодомору. Це трагедія не тільки українська. Світом щириться признання подій 1932 — 1933 років на Україні геноцидом, і це не спинити. Бо трагедії “призабуті” мають властивість повертатися.

Відома американська дослідниця Енн Епплбом відзначила: “В роки Другої світової війни такими ж методами, як у 1932-1933 роках (ізоляція, повне позбавлення їжі) нацисти знищили мільйони радянських військовополонених. І навіть Голокост на початку нагадував цю методологію — євреїв ізолювали в гетто і залишали вмирати. Потім нацисти визнали цей метод недостатньо ефективним і швидким, тому почали використовувати газові камери".

Тож сталінські жахіття стали взірцем для Гітлера, якщо світ “не побачив” трагедію українців, то можна продовжувати практику масового нищення людей, а “переможців не осудять”.

На старому сантуринівському цвинтарі, біля пам'ятника жертвам Голодоморів, отець Віталій Кестер прочитав молитву всім загиблим. Виступали люди, так сталося, що майже всі виступаючи ділилися своїми родинними спогадами. І у багатьох стояли сльози на очах. Трагедія не забута і не може бути забутою. І порукою тому не тільки збереження нашої пам'яті, а і зміна суспільної думки на Заході про 1932 — 1933 роки під впливом і таких дослідників, як Епплбом.

І.Бредіхін, викладач історії КВПУ.