Газова веремія

Народна власність повинна приносити користь народу, а не окремим ділкамю. Уряд України колись схаменувся і Постановою №775 від 10.06.2009р. «Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж» хотів повернути незаконно утримуване майно державних газорозподільних мереж – розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також проектно-кошторисну та виконавчо-технічну документацію. Це державне майно використовувалось лише задля збагачення керівників і власників міськ- і облгазів і в ремонт газорозподільних мереж кошти майже не вкладались. Ці нахаби страшенно раділи, коли Президент України Віктор Ющенко скасував рішення Кабінету міністрів про передачу державній компанії НАК «Нафтогаз України» майна державних газорозподільних мереж. Про це йшлося в Указі В.Ющенка 1097/2009 від 23 грудня 2009 року «Про зупинення дії постанови Кабінету міністрів України від 10 червня 2009 року № 775». Постанова уряду не відповідає Конституції України, вважав Президент.

Ще на початку 20-го століття Володимир Ілліч закликав охочих до чужого добра відібрати у буржуїв надбане. Відібрали. У вогні воєн, революцій та соціалістичної економіки за допомогою братніх партій, розтринькали. Примусили рабів майже безоплатно будувати знову. Зокрема, проклали мережі газопроводів. Раби вважали це народним надбанням. Так їх запевнили.

Усі газові мережі, прокладені в радянські часи були державні, а фактично належали містам, тобто його мешканцям. Найцікавіше було би дізнатися, яким чином всі ці мережі – народна власність опинилася в приватних руках. Коли і яким чином державне майно – розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також проектно-кошторисна та виконавчо-технічна документація стала використовуватися лише задля збагачення керівників і власників міськ- і облгазів.

Спритники створили Приватні акціонерні товариства з газопостачання та газифікації – «Донецькоблгаз» і далі більш ніж 40 таких «товариств». Такі собі акціонерні пилососи. Не знаю, як зараз, але спочатку 24% акцій «товариства» «Донецькоблгаз» стало належати приватній особі і, як насмішка, його теж звали Володимир Ілліч… Це той, котрий спочатку працював на посаді генерального директора державного підприємства «Донецькоблгаз».

Газова веремія почалася давно з тарифної політики НКРЕКП. Громадян України реформами привчили, що газові мережі їм не належать. Не належить їм також і газ, який видобувається з надр України. Це чужа корова і доять її інші люди. І якщо хтось має вдома Конституцію, нехай викреслить з неї недіючу тринадцяту статтю: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу».

Давня стаття Д.Менделєєва в «Дзеркалі тижня» №11 від 28.03.2009р. і сьогодні не застаріла: «Що заходить через трубу, а розходиться по кишенях?». Автор ставив дошкульні запитання: «Куди зникають гроші споживачів газу? Звідки в України мільярдні борги за природний газ? Система міськ- і облгазів перетворилася на «чорну діру» для висмоктування грошей із держави і населення».

Сплачуйте люди за потенційну можливість користуватися газом. З такою логікою треба усіх чоловіків засудити за зґвалтування, бо мають таку ж потенційну можливість.

Не треба винаходити велосипед. В електроенергетиці є інвестиційна складова в тарифі, що дає можливість проводити модернізацію основних засобів виробництва. Також у повному обсязі відображаються амортизаційні відрахування, які є джерелом відновлення основних засобів. А до запровадження додаткової платні за доставку усі постачальники газу працювали збитково?

Голові Комісії НКРЕКП Тарасюку В. В. часу не вистачає, бо він ще й, всупереч закону, власник фірми «Тарасюк і партнери».Керує фірмою його синочок. Голова Комісії в минулому Вовк взагалі не мав енергетичної освіти але працював завзято. Навіть затвердив «Кодекс газорозподільних систем» замість Верховної Ради, звідки і ростуть ноги подвійних платіжок.

Олександр Мертенс, професор Національного університету Києво-Могилянська академія надає калькуляцію статей витрат видобутку газу:

Вартість в $ на тис. куб. м.

Експлуатаційні витрати (включають поточні геофізичні роботи)=12,2

Адміністративні витрати=1,1

Інші операційні витрати (включно зі сейсморозвідкою=1,3

Амортизація основних засобів=17,8

Вартість капіталу=49,0

Плата за користування надрами=24,0

Податок на прибуток=14,6

Усього ціна газу (без ПДВ)=120,0

А з ПДВ=120*1,2=$144

А у гривнях 144*25/1000=3,6 грн/куб. м.

 

Yaroslav