Зняття показань з лічильників юридично необґрунтоване.

Зняття показань з лічильників незаконні, як і вимога дзвонити, писати і приносити ці покази лічильників. Це взагалі не логічно. Всі такі дзвінки і записочки не залишають клієнтам документального підтвердження, що вони передавали покази лічильника.

Єдиним юридично-вірним підтвердженням є лише квитанція про оплату. Втім, комунальників: Міськгазу, Водоканалу і Енергозбуту це не влаштовує. Вони бажають рахувати самі, як їм заманеться. Їм до вподоби метод Сталіна: «Хто рахує, той і виграє».

Такі маніпуляції дозволені тільки Вовкам, що прийняли протизаконну Постанову НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р:

«Побутовий споживач, який розраховується за лічильником газу, зобов’язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п’яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору у спосіб, визначений договором».

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа показань лічильника газу фактичний об’єм споживання природного газу визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об’єму споживання...»

А обов’язку споживача знімати і передавати покази лічильників немає у договорах ані з Міськгазом, ані з Водоканалом, ані з Енергозбутом.

Потрібно зовсім позбутися совісті, щоб перекладати свої обов’язки на споживачів, при наявності цілої армії контролерів, котрі щомісяця знімають покази лічильників.

Один мій знайомий не передає покази лічильника, а каже постачальникам, що передає. Нехай, мовляв, документально доведуть, що покази не передавалися.

Звісно, лічильники у населення застарілі. Сучасний лічильник має власний модем, який може передавати інформацію силовою мережею 220 В, або в інший спосіб. Тобто, встановлений центральний комп’ютер – спеціальна система, приймає від усіх абонентських лічильників інформацію про спожиту електрику, газ і воду та іншу інформацію на будь-який момент і за будь-який період. І не тільки від нових приладів, бо й старі можна обладнати модемами. А споживач може отримати паперовий рахунок, схожий на укртелекомівський. Такі лічильники встановлюють за кордоном в самих квартирах, а не поза ними. Я вже не згадую про багатотарифність, можливість автоматичного переключення на зимовий і літній час і енергонезалежну пам’ять. Тобто, сучасні лічильники можна використати в автоматизованій системі.

Запізнення у впровадженні передової техніки завжди коштувало великих коштів, витрачених даремно.

Такі найновіші системи впроваджувались на великих підприємствах в Україні давно. На побутовому рівні це стало можливим лише зараз.

На Заході, був сенс впроваджувати передові технології. Утім, це не означає, що Україна повинна пасти задніх.

Сьогодні такі системи створені, випускаються серійно і масово впроваджуються в багатьох країнах і в розвинутих і в тих, що розвиваються. Головною особливістю більшості подібних систем є використання технологій передачі даних силовою мережею, або в інший спосіб.

Піонерами з використання цієї технології є США, Канада, Японія, Франція, Ізраїль, Німеччина, Швейцарія, та Італія. Зокрема, ще у 2008 році в Італії, велика енергопостачальна компанія Enel сповістила, що вона розгортає систему для всіх 27 мільйонів споживачів усередині країни, і буде робити це протягом наступних трьох-п'яти років. Якщо в Італії фірма «Enel» замінивши 27 млн. лічильників і вважає, що її власні гроші (більш 2 млрд. доларів США) протягом за 3-4 роки окупляться і почнуть давати чистий прибуток, то скільки ж на цьому можна заробити в Україні?

В Україні безкоштовний лише візит якогось контролера.

От що передбачено тією ж Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р.:

Якщо будь-який підприємець має автономне газове опалення і не забезпечить автоматичну передачу даних лічильника до 1 травня 2019 року, йому просто відключать газ (або не розпломбують котел восени). Прилад дистанційної передачі даних підприємець має купити за власні гроші.

Вартість модему, проектувальних та монтажних робіт становить приблизно 10 тисяч грн.

Ми ж не Італія.

Yaroslav