А травень длявся, длявся, заки потоком збіг...і надлетять шелихвости, і кулики, й зозулі

Дні щирі, нелукаві, озер ясна габа,

 

на молодій мураві горіла кульбаба.

 

І горобці купались в калюжі по дощі,

 

і діти осміхались, як росяні кущі,

 

і струменіли води, і сонця білий спах

 

урочив, колобродив по чорних чагарях.

 

Я, земле, твій єдиний, я син єдиний твій

 

всміхалися хмарини із-під пухнастих вій.

 

На них я задивлявся і чудувався з них,

 

а травень длявся, длявся, заки потоком збіг.

 

І сліпота сліпила, голубила серця

 

синь — біла, біла, біла без краю і кінця.

 

І стовп вогню котився, як голуб кружеляв,

 

мов довгий сон наснився, мов душу рай опав.

 

А син — мале телятко — тулилося в плече

 

і промовляло: татку, а де той світ тече?

 

*       *       *

 

Збудився врано синій-синій птах,



на мокру гілку всівся — і щосили



виспівує — на весь колючий світ —



що скоро-скоро літо переможе



цю весну забарну і надлетять



шелихвости, і кулики, й зозулі,



і ліс здригнеться в співі солов’я,



почавши течію плавкого літа.



Як заклинає, як тріпоче він



всім серцем і всіма грудьми вузькими



виспівує — аж гілка в брость береться



і тим шпачиним співом зацвіта!



Василь Стус

 

Шойно закінчив читати "Армію без держави", мемуари Тараса Бульби-Боровця. Для тих, хто не знає, що таке бендерівці, мельниківці, УНРівці, УПА, що таке була Україна 30-40 років - це просто клад. Куди там той "Чорний ворон"...

Який заповіт на сьогодні:

 

Що нам лишилося тепер?

В сльозах стояти на колінах,

Тужити, битись на руїнах,

На трупах наших мрій - химер?

 

Ні, ні! О, ні! Дзвонити в дзвін!

Усіх, хто є живий, скликати,

Знов храм наново будувати

На диво-подив всіх країн.

Олександр Олесь