Велетень духу завітав у Олександро-Калинове

У рамках поїздки по Донеччині та презентації своєї нової книги герой України, народний депутат, голова Української республіканської партії, письменник, який з 1961 по 1986 рік перебував у різних таборах та тюрмах Радянського Союзу, Левко Григорович Лук’яненко відвідав музей “Довкілля” та сільську бібліотеку села Олександро-Калинове.

Велетень духу завітав у Олександро-Калинове

“...Раді великої роботі громадської організації “Енеїда” та всьому селу за велику увагу до вивчення своєї історії. У цьому важливий факт поступового повернення шани до своїх дідів-прадідів та запорука відродження української нації. Тож хай допомагає вам Господь та славний дух козацької звитяги” - залишив Л.Лук’яненко запис у книзі відвідувачів музею.

Цей патріарх боротьби за свободу нашої країни прочитав лекцію - як робити Україну українською: “Кожен з нас повинен для себе вирішити — чи ти спадкоємець Байди Вишневецького, козаччини, гетьманщини, чи для тебе це байдуже, чи вважаєш себе спадкоємцем російських царів, начальника 3-го відділення жандармерії російської імперії Бенкендорфа... Голодомором, репресіями, більшовики зробили все, щоб зламати селянство — хребет нації. З 20-го року вони підписували людей, щоб вони доносили один на одного... Ми сьогодні є жертви тієї чекістської діяльності, коли не довіряємо один одному. Це пояснює, чому ми зараз такі роз'єднанні і чому в нас так багато суперечок. Це хвороба нашого минулого стану. Думаю, ви робите дуже добру справу... Треба, щоб люди займалися відродженням традицій. Щоб не тільки веселилися з пляшкою горілки, але як колись – пили менше, а було багато змагань молоді... Повернути ті добрі часи, коли ми довіряли один одному”.

Головний ініціатор створення музею, депутат сільської ради, голова “Енеїди” Андрій Тараман (як сказав присутній на зустрічі начальник відділу культури райадміністрації В.Страшко - взірець громадського руху в нашому районі!) провів екскурсію по “Довкіллю”. Він розповів присутнім, що Левко Григорович не випадково приїхав до нас. Взимку цього року В Донецькій філармонії на вечері пам'яті Олекси Тихого він мав зустріч з Лук’яненко і запросив у гости. І не мріяв, що таке трапиться. Але доля так розпорядилася...

На закінчення Андрій прочитав свій дуже зворушливий вірш про те, як зявляється в наш час наш земляк, соратник Левка Григоровича по мордовских таборах та по Гельсінській спілці Олекса Тихий та питає: “Так що, за Україну - патріоти, а до керма - сучасні ідіоти?”.

Велетень духу завітав у Олександро-Калинове

Присутні на зустрічі, в який також прийняли активну участь начальник районного відділу освіти О.Воронцова, голова Олександро-Калинівської сільради В.Шаповалов, та директор районного клубу-музею Л.Кілко, представники Костянтинівської “Просвіти та Товариства ім.О.Тихого, були схвильовані тім, що відбулося, бо не кожного дня до нас приїжджають люди, які самі по собі є історія нашої Вітчизни.

Comments

    Википедия:

    Политические взгляды

    Левко Лукьяненко считает, что русские — неевропейский народ[2], а «империя массово завозила московитов на Украину для размывания генетического кода украинцев»[2]. Он выступает против распространения российских и еврейских СМИ[2], против присутствия русского языка на Украине[2], против назначения русских на высшие государственные посты (в частности против назначения русской Раисы Богатырёвой на пост главы СНБОУ)[2], против браков украинок с представителями других рас (в противном случае она обязана уехать из Украины)[2], против миграции на Украину «цветных»[2].

    В 2010 году потребовал запретить морякам ЧФ РФ в Севастополе покидать воинские части без визы, хотя между Украиной и Россией безвизовый режим.[3]

    Есть здесь смайлик изображающий тошноту?

    Ответ на от TheGadfly

          Во-первых, Украина вряд ли состоялась бы в нынешних её границах вне Российской империи. Во-вторых (размышления о местном наболевшем), константиновские заводы работали и при российском царе, и при советах. Несмотря на войны и разрухи. А при "независимой Украине" почти всё остановилось. В-третьих, о Голодоморе. Моя бабушка, вместе с сестрой спасаясь от голода в начале тридцатых годов, перебралась из РСФСР (Курская область) в УССР (Донбасс). 

      Ответ на от TheGadfly

        Правильно, Николай, говорите! Такие паны, как Лукьяненко, только бросают тень на нашу нацию. Мне безразлично что там эти "сыны Украины" думают о жителях восточной части страны - о нас. Страна целая, и народ должен быть объединён, а я вот никога не присоединюсь к таким диким идеям, которые продвигают люди уровня Левка Лукьяненка. Это, вообще, какие-то костюмированные украинцы с декорациями счастья и плохим сценарием будущего.

          по законам биологии: если тошнит, то надо блевать.

          В сёлах Донбасса много оголтелых шовинистов? Отдельные индивиды, назначив самих себя самыми прозревшими и воплощением патриотичности, пытаются поучають своих соплеменников в грубой, навязчивой и часто агрессивной форме.

          Про большинство из них можно сказать так:

          "... Изучай, если хочешь, Клопштока и Брамса,
          Двигай в массы культуру восторгом горя.
          Только помни, что всё это, как ни старайся,
          Просто лишняя блажь на пути говноря.

          Так что лучше бросай над собой измываться -
          Не один здесь такой обломался пророк...".

             

             

            kornienko » Пт июн 01, 2012 20:19

            Левко Лук’яненко у своїй промові до зібрання в Александро – Калиново звернув увагу на причини складного перехідного періоду від колоніального рабства до відбудови незалежної модерної держави Україна. З його багатолітніх філософських роздумів виходить, що причини криються в ментальності пост радянських особистостей вихованих виключно на замовних історичних розробках і під контролем ком – партійного керівництва. На його переконливу думку, спец. органи на території нашої країни зумисне, драконівськими методами зруйнували горизонтальні зв’язки між членами місцевих громад нав’язавши вертикальні – людина – адміністративні установи.

            http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=32&t=1988

             

             

             

             

             

             

             

             

             

              "Щоб не тільки веселилися з пляшкою горілки, але як колись – пили менше, а було багато змагань молоді... Повернути ті добрі часи, коли ми довіряли один одному”.

              Интересно, а когда же были эти "добрые" мифические времена? По случаю, стоит вспомнить разногласия и говорильню 1917-18 

              “Кожен з нас повинен для себе вирішити — чи ти спадкоємець Байди Вишневецького, козаччини, гетьманщини, чи для тебе це байдуже, чи вважаєш себе спадкоємцем російських царів, начальника 3-го відділення жандармерії російської імперії Бенкендорфа..."

              Противопостовление уровня арийца. А если наследник великой империи? Не только "козаччини", а слобожанского селянина-пахаря или офицера царской армии с понятием долга и чести, или народника, или уральского , донского казака .... ?

              Между прочим, Вишневецкие - литовско-русский род. Две линии князей Вишневецких - польская и литовская.