Насправді весь страшний і божевільний 2014 був ювілейним роком Тараса Шевченка. І ось вже нове 201-ше народження нашого Кобзаря святкувала Україна в цей понеділок. Для всіх українців заходи цього дня були продовженням попередніх акцій — «Я -Волноваха», День революції Гідності та пам’яті Небесної сотні.
Як і попередні патріотичні заходи в Костянтинівці (цього разу проводили у сквері Театральному) сюди прийшло не так вже й багато людей. Але також говорили про патріотизм і співали гімн, поклавши руку не серце.
Ведуча директор ЦДіЮТ М.Байрачная запросила на імпровезійну трибуну (лавка скверу) всіх бажаючих прочитати вірші Шевченко, а також згадала, що Тарас Григорович був майстром художньої кісті та запропонувала дітям зробити малюнки на асфальті.
Першим вийшов маленький Богданчик, який здивував всіх своєю енергією та напором: «… Вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою, споконвіку вмивається. Сонце зострічає... І нема тому почину, і краю немає! Ніхто його не додбає і не розруйнує...» («Сон»).
Далі діти зразкової літературної студії «Експеримент» читали такі ж влучні й сучасні вірші поета. Навіть «Плач Ярославни» був актуальний: «На княжім білім, помарнілім, омию кров суху, отру глибокії, тяжкії рани…». Бо тут, поруч у 5-й лікарні зараз омивають кров наших бійців.
До речі, практично одночасно з Альоною, що прочитала шевченкову «Молитву», ті ж строки:
Злоначинающих спини,
У пута кутії не куй,
В склепи глибокі не муруй.
А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли.
А чистих серцем? Коло їх
Постави ангели свої
І чистоту їх сиблюди.
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли
читав у Києві на марафоні «Шевченко мобілізує» Президент Петро Порошенко.
Потім підключилися дорослі, багато з яких пам’ятали строки Кобзаря ще з шкільної лави. Не стояв осторонь і наш в’язень слов’янських підвалів «свободівець» Ярослав Маланчук:
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Ярослав нагадав, що з цього пішло гасло «Слава Україні!», яке з часів другої світової та в сучасній війні з Росією стало символом боротьби за волю і незалежність.
Котрий раз вже ми відзначимо, що, як на «Волноваху», «Небесну сотню», так і на «Шевченко» ніхто з влади, хто займається культурою та освітою, так і не з’явився.
Може їм буде соромно, коли узнають, що навіть «міністри культури» та «освіти» так званої ДНР «возложили цветы памятнику Кобзарю в Донецке».
В.Березін.
