Пусті балачки про ОСББ

Дуже сильно хочеться спекатись центральній владі комунальних турбот і нарешті звалити їх на самих мешканців. А люди ні психологічно, ні фінансово не готові бути власниками усього будинку, вони ледь-ледь дають раду праву і обов’язку бути власниками своїх квартир. Чи багато знайдеться таких, як Клавдія Іванівна Шопен з дому № 42 на вулиці Дорожній («Провинция» № 35 від 29.08.2007 р.)?

Міським державним адміністраціям наказано сприяти створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і забезпечити неухильне виконання органами державної реєстрації вимог Порядку державної реєстрації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку.

Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” № 2866 від 29 листопада 2001 р. визначено:

«житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс»;

«прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку».

«Колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства.

Участь колишнього власника у фінансуванні поточних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності об’єднання, здійснюється за договором або за рішенням суду.

У разі відмови колишнього власника багатоквартирного будинку взяти пайову участь в організації та фінансуванні першого після передачі об’єднанню капітального ремонту об’єднання може звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на майно такого колишнього власника.

У разі несвоєчасного перерахування на відповідні рахунки коштів за встановлені законодавством дотації, компенсації (субсидії) на оплату житла і комунальних послуг підприємства, організації, що надають житлово-комунальні послуги, можуть звертатися з позовом до суду про безспірне стягнення коштів з платників, які мають сплачувати зазначені дотації, компенсації (субсидії)».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. №1521:

«Державна реєстрація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ, або кондомініумів) проводиться виконавчим органом міської, районної у місті ради, за місцем знаходження багатоквартирного будинку.

Для державної реєстрації об’єднання уповноважена установчими зборами особа (далі - заявник) подає безпосередньо або надсилає поштою (рекомендованим листом) до органу державної реєстрації:

1) реєстраційну картку, яка одночасно є заявою про державну реєстрацію об’єднання;

2) протокол установчих зборів, на яких було прийнято рішення про створення об’єднання та затвердження його статуту;

3) два примірники оригіналу і п’ять копій статуту об’єднання, оформлені згідно з вимогами законодавства;

4) список членів об’єднання.

Державна реєстрація об’єднань проводиться безоплатно. Орган державної реєстрації не має права вимагати від заявників подання документів, не передбачених постановою №1521.

Орган державної реєстрації у місячний термін після надходження необхідних документів вносить дані реєстраційної картки до реєстру та видає свідоцтво про державну реєстрацію об’єднання із зазначенням ідентифікаційного коду згідно з ЄДРПОУ, а також подає протягом п’яти робочих днів після державної реєстрації об’єднання копії реєстраційної картки з відміткою про реєстрацію до органів державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Свідоцтво про державну реєстрацію об’єднання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у відповідному органі державної податкової служби, є підставою для відкриття в установленому порядку рахунків у банківських установах.

Здавалось, простіше не буває. Але спробуйте! Один ініціатор спробував. Виявилось, що нікому, включаючи Голову міста, цей ОСББ не потрібний. Ніхто не збирається виконувати настанови законів, постанов і побажання заступника міністра.

Темі ОСББ був присвячений круглий стіл, що відбувся в редакції «Дзеркала тижня» 5 березня 2007 року.

Заступник міністра будівництва, архітектури та ЖКГ Григорій Семчук наголосив: «ЖЕКи, — це вчорашній день, тому що вони одночасно і надають послуги, і є підрядниками на надання цих послуг. Подобається це комусь чи ні, — зауважив він — але ми вважаємо створення кондомініумів обов’язковим. На сьогодні в Україні приватизовано 84% житла, а точніше — квартир. А кожен конкретний будинок як був власністю громади, як значився на балансі ЖЕКу, так і значиться. На початок 2006 року кількість об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) становило по країні 4366. Вже протягом 2006 року утворилося ще 892 нові об’єднання. У Прибалтиці, наприклад, у таких об’єднаннях — 98% житла. В Естонії вчинили так: хочете — не хочете, а земля і прилегла до будинку територія передаються об’єднанню і тільки йому. І люди зрозуміли, що коли вони не створять об’єднання, на баланс якого візьмуть землю і прилеглу територію, то завтра може прийти інвестор і просто відселити всіх кудись, тому що він вважає за доцільне на цьому місці побудувати, скажімо, офісний центр. Вся влада поки що в ЖЕКу. Я кажу як мешканець: вони нас обдирають, мов липку. Ми подивилися, а куди йдуть гроші, що їх збирають ЖЕКи? 6% — на електроенергію, 6—7% — вивезення сміття, до 6% — ліфти, котрі найчастіше не працюють, 10% — поточний ремонт, 44% — зарплата, 20% — інші послуги. Зараз ми ставимо завдання: по кожному будинку має бути особовий рахунок. І поки не буде контролю, куди ці гроші прийшли-пішли, то ладу не буде. Ми передбачаємо в кодексі управителів будинків, створення управляючих компаній. Якщо не хочуть створювати кондомініуми, але будинком управляти потрібно, то місто має право призначити управителя. А управителів ми повинні готувати і видавати їм сертифікати. Можуть бути будинкові комітети, інші форми управління, але все одно ми прийдемо до кондомініуму. Договірні відносини і конкуренція — без них нічого не буде. Якщо мери, губернатори не працюватимуть — теж нічого не буде. 80% житлового фонду країни приватизовано й перебуває в приватній власності, поняття «балансотримач» має бути виключене з вітчизняної нормативно-законодавчої термінології, тому що власниками житлового фонду є фізичні особи».

Отакі балачки, з першого погляду правильні. Цим розмовам би ціни б не було, якби вони підкріплювались справами. Роженко Ю.Н. одному із ініціаторів створення ОСББ сказав: “Мені воно непотрібно”. Зрозуміли! “А якщо це потрібно мешканцям, нехай крутяться, як зможуть, бо на перший капремонт грошей катма”. Чому такий спротив організації кондомініумів? Тому що не хочуть втрачати можливість розпоряджатись приміщеннями і прибудинковими територіями.

Здається, найвдалішим моментом запровадження в українську ментальність кондомініумів стало те, що ми все-таки навчилися вимовляти це слово. Байдуже, як це називатиметься — кондомініум, домоуправління, головне — провести роздержавлення підприємств ЖКГ і дати людям можливість контролювати фінансові потоки своїх будинків: укладати контракти на вивезення сміття, ремонт водопроводу... Основним принципом житлової реформи має стати те, щоб гроші, сплачені за послуги, йшли на відтворення цих послуг. Сьогодні 80% цих грошей йде на заробітну платню працівникам ЖКГ.

Проте, все залишається балачками. Своїм розпорядженням від 26 червня 2006 р. №363-р Кабмін затвердив комплекс першочергових заходів щодо реформування житлово-комунального господарства. В ньому передбачено:

- формування інституту управителів будинків до 1 вересня 2006 р., відповідальними визначено органи місцевого самоврядування;

- будинкового обліку надходження плати;

- укладення договорів до кінця 2007 р.;

- спрощення процедури створення та реєстрації ОСББ;

- передача в установленому порядку земельних ділянок;

- запровадження у III кварталі 2007 р. стандартів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій з визначенням їх мінімальної вартості.

Нічого не виконано!!! І мабуть не буде. На те є вагомі причини. Будинок і прилегла територія і так належать власникам квартир, але коли вони ще стануть балансоутримачами, то вони не дозволять будь-кому щось будувати на своїй території. І місцева влада втратить найулюбнішу справу — роздавати землю. Ця справа ще й прибуткова, звісно, не для бюджету. Можливо я помиляюсь. Адже по телебаченню розповідають про житлову реформу розчулено, з такими відкритими обличчями і чесними очима. Розповідають так зворушливо, що аж плакати хочеться.