День пам'яті УБД на території інших держав

Сьогодні в Костянтинівці в сквері у Свято-Стретенського храму шанували пам’ять загиблих воїнів в інших державах. Ведучі прочитали довгий перелік цих держав та згадали, що 15 лютого також день виводу військ з Афганістану.

Майоріли державні прапори. Грав гімн. Тримали руку не серці (особливо символічно було бачити, що це робили матері загиблих та померлих, хто воював у Афганістані). “Ти - вічний біль, Афганістан, ти - наш неспокій. І не злічить глибоких ран в борні жорстокій і не злічить сліз матерів, дружин, дітей - не всі вернулися сини із тих ночей...”, - читали ведучі.

«32 года прошло с тех пор. Но история не умолкает. Говорят снова и снова — нужна, не нужна была эта война, кому выгодно, кому не выгодно. Многие называют нас оккупантами. Хотя на самом деле это не так. Правительство Афганской республики 21 раз просило ввести войска и оказать помощь революции… Это свершилось и это было. С нашего города было призвано 246 человек. 11 из них не вернулось. 64 стали инвалидами. Эта война наделала много бед. Война — самое страшное, что есть на земле. И страшно, что всё это продолжается сейчас. Хотелось бы, что бы всё это безобразие , где тоже гибнут солдаты, старики, дети, закончилось. Всем мирного неба и здоровья!», - сказав голова громадської організації Союз «Інтернаціоналіст» Микола Кириленко.

Як завжди назвали всіх загиблих та присвятили їм хвилину мовчання: Метелін, Комаров, Горбатенков, Бураджук, два Василенко, Савенко, Ленко, Кутняк.

Як завжди співали пісяню “Чорний тюльпан”: “В Афганистане, в черном тюльпане, с водкой в стакане мы молча плывем над землей... Мы проклинали все свою работу. Опять бача подвел потерей роту. В Шинданде, Кандагаре и Баграме опять на душу класть тяжелый камень. Опять нести на родину героев которым в 20 лет могилы роют...”.

Студентка Костянтинівського медичного коледжу прочитала слова скорбі: "Афганістан, це не просто слово, це низки страшних подій... Сьогодні ми не можемо не згадати подвиг хоробрих героїв, які за першим наказом відправилися в Афганістан. Священна є память всіх, хто загинув при виконання інтернаціонального обов’язку... Сини нашої рідної неньки моли би бути добрими майстрами, вчителя, лікарями, юристами та науковцями... Обіцяємо вчитися у вас патріотизму!”.

Вокальний ансамбль виконував:

Над землю тумани

Сивиною упали,

Сивиною упали

Та й на скроні батьків.

Назавжди зупиніться,

Всі війни на світі!

На білому світі

Не вбивайте синів!

“Саме в цей день 32 року тому, - як завжди тихо сказав міський голова А.Азаров, - закінчилася та страшна війна. Понад цю війну пройшло понад 160 тисяч українців. Ще живі матері тих, хто не повернувся... Це день — День ШАНУВАННЯ учасників бойових дій на територіях інших держав. Щоб всі розуміли, що на землі їх здатні захищати та боронити. Ми маємо гідно ШАНУВАТИ тих, хто не дав можливості тій війн розповсюдитися по всьому світу...Керівництво Костянтинівської ОТГ завжди буде поруч з вами

Закінчився захід молебнем, який відслужив священник Помісної Православної Церкви отець Діонісій “ За успокоєніє на війні загиблих воїнів. Царстве небесне, вічна пам’ять почилим воїнам, убієнним. А вам, живим, хай Бог дарує здоровья. Во імя отця і сина і святаго духа. Слава Ісусу Христу і слава Україні!”.