А нам слабо? Чи ми байдужі?

Прочитала в «Провінції» статтю М.Єремеєва «Красота требует жертв. А чистота?» В статті він розповідає про свої спостереження про чистоту та комфорт м.Дружківка. То ж мені теж закортіло розповісти про свої спостереження.

Доводилось мені теж бувати в м.Дружківка, я теж була вражена чистотою та порядком у місті.

Була я декілька разів у м.Бахмут, і не тільки центральними вулицями. Контраст з Костянтинівкою помітен відразу. Чистота навкруги, немає заростей бур’яну (у нас, по пр.Ломоносова від центру до 5-ї лікарні таке враження, що її ніколи не косили). Особливо мені сподобалось, що на всіх зупинках громадського транспорту є назва зупинки, більшість вулиць має таблички з назвою.

Ось такий зараз вигляд має провулок від вулиці Поштової, що веде на площу центрального ринку. І така сумна картина вже не одне десятиліття...

У нас вул.Олекси Тихого має таблички з трьома назвами: Леніна, Правобережна та О.Тихого. Так, це більша частина приватного сектору, про назву повинні дбати господарі. Але ж ця вулиця зараз майже обласного значення, то що, невже керівництву міста байдуже як вона виглядає?!

Немає можливості замовити таблички з назвою О.Тихого, то принаймні потрібно зняти Леніна та Правобережну. Тим паче, Костянтинівка зараз вузлова залізнична станція, і гості, які сюди приїжджають, відразу бачать весь безлад. А за наші дороги – це окреме питання, вони бажають бути кращими, але, що маємо, то маємо.

І ще, на перехресті вул.Леваневського та вул.Невського влітку зробили пандус (як йти від «Меркурія»), не думаючи — як він буде виглядати взимку, як людям похилого віку (та й усім) спускатися з нього. Треба було б зробити частину пандусом, частину сходами, або хоча б зробити поручні.

Я живу в цьому місті майже 5 років, він став для мене майже рідним, тож хотілось, щоб він був комфортним та затишним.

Вірно кажуть: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Колись зробила зауваження матері з дитиною, коли дитина з’їла банан, а решту кинула. На що мама мені відповіла: «А куди? Я що повинна додому нести?» А чому б і ні? Куди кинути сміття?

Деякі господарі приватного сектору теж не люблять своє місто. Та й себе теж. За парканом у дворі квітники, а на вулиці трава по пояс.

Є в місті люди (здебільшого — це молодь), які опікуються, щоб зробити місто гарнішим, але самі вони не в змозі усе зробити. Їм потрібна допомога — керівництва міста, наша з вами. Почни з себе, не кидай обгортку з цукерки, цигарку, порожню пляшку, скоси траву за парканом на вулиці біля свого дому.

Давайте зробимо так, щоб нам та нашому місту заздрили так само, як заздрять мешканцям Дружківки та Бахмуту.

Ірина, небайдужа.