А вони в ОСББ взагалі ні ме ні бе

Заступник міністра будівництва, архітектури та ЖКГ Григорій Семчук у свій час наголосив: «ЖЕКи — це вчорашній день… Подобається це комусь чи ні, але ми вважаємо створення кондомініумів обов’язковим». Отже, створення ОСББ урядовець вважає обов’язковим. Від цього і танцюватимемо.

В «Провинции» № 8 від 20.02.2008 р. було оприлюднене інтерв’ю зам. міського голови А.Демченко, який управляє житлово-комунальним господарством нашого міста. Мене вразило, що він, або не володіє предметом, або зовсім не володіє: «ОСМД — это отдельная структура, она имеет статус общественной организации, значит не платит налогов и сбор с жильцов дома никуда не уходит, весь остаётся в распоряжении самих жильцов для его обслуживания».

Залишимо поза увагою кострубатість фрази і зазирнемо у суть справи. ОСББ ніколи не була громадською, хоча об’єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Проте, це зовсім не означає, що усі гроші, зібрані мешканцями, будуть витрачені без будь-яких податків. Уявимо, що у будинку 60 квартир, і кожна із них сплачує за обслуговування в середньому 30 грн., з урахуванням субсидій. Якщо, навіть, припустити, що усі мешканці дисципліновані, то дохід ОСББ складатиме щомісяця 1800 грн. Витрати об’єднання на 90 відсотків складатимуться із заробітної плати управляючого, бухгалтера, двірника, слюсаря, електрика. Якщо, навіть, припустити, що вони погодяться отримувати лише мінімальну зарплату (з 01.04.2008) у 525 грн., то й тоді на цей нікчемний заробіток у 2100 грн. потрібно буде нарахувати 33,2% пенсійних внесків, тобто 697,20 грн. Якщо врахувати ще й страхові внески, то тоді тільки на зарплату потрібно мати близько 3000 грн. щомісяця. Отже, плата мешканців дому не повинна бути у середньому меншою ніж 50 грн. за квартиру. При цьому, жодної копійчини на придбання матеріалів, або відрахування на майбутній капітальний ремонт не буде.

Влада, яка виявилася нездатною справитися з проблемами цієї галузі, робить ставку на нового власника, не маючи не лише доказів того, що за наших умов він буде ефективним, але й нишком закладаючи умови для провалу своїх починань.

«А в ЖЭКе платятся НДС... обязательные начисления на заработную плату сотрудников, поэтому деньги уходят в государство», — продовжує А.Демченко. Знову не зважатимемо на неоковирність фрази, і перечитаємо попередній абзац. До речі, при купівлі будь-якого матеріалу все-таки сплачується ПДВ.

«Многоэтажка, конечно, собственность территориальной громады...», — знову А.Демченко вносить свою власну новелу в українське законодавство. А згідно з Рішенням Конституційного Суду України (Справа № 1-2/2004 2 березня 2004 року № 4-рп/2004) «Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир».

Щоби підвести хоч якусь базу, А.Демченко, навіть, повторює комуністичний міф щодо колгоспів: «Колхозы же не зря раньше создавали, потому что проще гуртом тянуть хозяйство». Він не знає, що колгоспи лише тоді вдалось організувати, коли в людей відібрали всю власність, а тих, хто вмів господарювати, знищили або вислали на соловки. Сумний досвід колективізації сільського господарства в 20—30 роки минулого століття його нічому не навчив. Він не знає, що половину сільськогосподарської продукції в СРСР виробляли на присадибних ділянках, хоча за площею вони складали менше 5 відсотків землі, яка оброблялась.

Далі він продовжує: «В ОСМД жильцы становятся совладельцами не только своей квартиры, но и конструктивов дома — лестничных клеток, чердаков, подвалов». Залишимо поза увагою неправомірне вживання терміну «конструктив». Нагадаємо знову про рішення Конституційного суду і зауважимо, що людям і так належить усе перераховане великим спеціалістом житлово-комунальної сфери.

«Да это тот же ЖЭК, с той лишь разницей, что жилец сможет точно знать поступление средств на свой дом и проконтролировать его». Ой, не смішіть людей, Аркадію Володимировичу! Отак зразу пішов мешканець в «асоціацію»…, і про все довідався!

Щодо минулих реформ в житлово-комунальному господарстві А.Демченко нарешті сказав правду, фактично зізнавшись, що попередні рішення були недолугі: «Не знаю, городской голова дал команду, будем пересматривать этот вопрос». «Но городской голова не зря напоминает на аппаратных и на совещаниях, что будет реорганизация СЭЗ и ЖЭКов».

Якщо навіть повірити, що на кожний будинок після реєстрації ОСББ будуть перераховані 60 тис. грн., то цієї суми не вистачить навіть на ремонт даху, не враховуючи ремонт під’їздів, каналізації, водогону, теплових і водяних стояків, електричної мережі, та іншого.

Звернемось до Закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III від 29.11.2001 р.:

«Стаття 24. Колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства. Участь колишнього власника у фінансуванні поточних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності об’єднання, здійснюється за договором або за рішенням суду. У разі відмови колишнього власника багатоквартирного будинку взяти пайову участь в організації та фінансуванні першого після передачі об’єднанню капітального ремонту, об’єднання може звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на майно такого колишнього власника».

Постановою Кабміну  № 1521 від 11.10.2002 р. зазначено: «...міським державним адміністраціям: сприяти створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків».

Отже, згідно з цією Постановою, місцевим владцям потрібно відірвати свої дупи від зручних крісел, і зробити належні кроки назустріч городянам. Перед тим, як умовляти, наче лохів, мешканців, щоби вони звільнили владу від комунального клопоту, потрібна компенсація. І це не утриманство. За зібрані гроші протягом десятиліть, за непроведені капітальні ремонти, за доведення будинків до страшного стану, місцева влада повинна зробити наступне:

1. Замовити за рахунок місцевого або державного бюджету розробку проектно-кошторисної документації капітального ремонту будинку.

2. Надрукувати статут об’єднання і достатню кількість угод між управителем і мешканцями.

3. Зареєструвати об’єд­нання, як юридичну особу, з відкриттям рахунку у банку, отриманням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, а не змушувати бігати мешканців на уклін до тих, кому це об’єднання непотрібне.

4. Перерахувати гроші для капітального ремонту, згідно із кошторисом на рахунок об’єднання.

5. Якщо ніхто із мешканців не погодиться, призначити свого управителя ОСББ.

6. Передати будинок з балансу ЖЕКу на баланс об’єднання.

7. Передати у власність об’єднання комп’ютер з базою членів об’єднання (прізвище, ім’я по батькові власника квартири, площа квартири, кількість зареєстрованих, історія оплати, та інше).

8. Передати і оформити у належному порядку земельну ділянку (прибудинкову територію) для обслуговування будинку, згідно з Постановою Кабміну «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 1521 від 11.10.2002 р.: «Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж, тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об’єднання. У разі втрати план земельної ділянки, технічний паспорт будинку або технічна документація виготовляються чи відновлюються за рахунок підприємства, установи чи організації, з балансу яких передається житловий комплекс або його частина, протягом місяця після надходження відповідного звернення від об’єднання».

Звичайно, зацікавлені у беззбитковості, встановлять на будинок загальні лічильники — газові, водяні і електричні. Вживуть заходи щодо енергозбереження. І тільки тоді влада може забути про цей будинок... І узятись за інший. Правда, панельним будинкам, зліпленим аби як, вже нічого не допоможе.