Жертви чекають помсти і справедливого суду історії

Збирались ми надто повільно,
Наш голос ще світ не почув.
Вдовину, сирітську, нетлінну
Запалюй свічу, Україно!
Запалюй свічу!
Наталя Дзюбенко-Мейс.

23 серпня - Загальноєвропейський День пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів. Саме 23 серпня 1939 року, тобто 70 літ назад був підписаний ганебний договір терміном на 10 років про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, який увійшов в історію під назвою «пакт Молотова – Ріббентропа». А невід’ємною частиною радянсько-німецького договору став таємний додатковий протокол, що визначав територіальний устрій майбутньої Європи, який і розв’язав Другу Світову війну.

2 квітня 2009 р. Європейський Парламент прийняв Резолюцію щодо європейської свідомості та тоталітаризму і запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю.

В цій Резолюції зазначено, що, приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй, Хартію Європейського союзу про основоположні свободи, Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів, Європарламент проголошує 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму.

Європарламент вважає головною метою процесу європейської інтеграції забезпечення в подальшому поваги до основоположних прав людини та верховенства права, оскільки відповідні механізми задля досягнення цієї мети передбачені статтями 6 та 7 Договору про Європейський союз.

Європарламент приймає до уваги свої попередні резолюції з питань демократії та дотримання основоположних прав та свобод, у тому числі резолюцію від 12 травня 2005 року, присвячену 60-ій річниці закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня 1945 року, резолюцію від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор, а також резолюцію від 15 січня 2009 року в пам’ять про події у Срєбрєниці.

Так дійсно, 23 жовтня 2008 р. Європейський парламент, один із основоположних органів Європейського Союзу, ухвалив резолюцію «Про річницю Голодомору, штучного голоду в Україні 1932-1933 років». В його резолюції висловлена позиція — чітка й однозначна: Голодомор — злочин проти людяності. Організатор і виконавець злочину — режим Сталіна. Спосіб його скоєння — штучний голод. Мотив — опір сільського населення України політиці колективізації. Жертва — українське селянство.

Європарламент вважає, що жодний політичний орган та жодна політична партія не мають монополії на інтерпретацію історії і не можуть претендувати на об’єктивність.

Оскільки мільйони жертв були депортовані, заарештовані, піддані тортурам та вбиті тоталітарними та авторитарними режимами, що існували у Європі у 20-ому столітті, все ж таки варто визнати унікальність Голокосту.

Варто пам’ятати про трагічний досвід Європи, щоб ушанувати пам’ять жертв, засудити винних, та закласти основи для примирення на засадах істини та пам’яті.

Європарламент вважає своєю головною метою забезпечення в подальшому поваги до основоположних прав людини та верховенства права.

Європарламент констатує, що домінуючим історичним досвідом Західної Європи був нацизм, а країни Центральної та Східної Європи пережили як комунізм, так і нацизм. Тому має бути досягнуто розуміння в зв’язку з подвійним успадкуванням диктатури у цих країнах.

З самого початку європейська інтеграція була реакцією на страждання, спричинені двома світовими війнами та нацистською тиранією, що призвели до Голокосту та виникнення тоталітарних комуністичних та недемократичних режимів у країнах Центральної та Східної Європи, а також пошуком заходів подолання глибоких суперечностей та ворожості в Європі на засадах співробітництва та інтеграції, задля припинення війн та забезпечення демократії в Європі.

Європа не буде єдиною, якщо вона не зможе сформувати загальне уявлення про свою історію, не визнає фашизм, сталінізм, фашистські та комуністичні режими загальним успадкуванням і не організує чесного та уважного обговорення злочинів цих режимів у минулому сторіччі.

Оскільки жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх, незалежно від причин, Європарламент висловлює співчуття усім жертвам тоталітарних та недемократичних режимів Європи та віддає належне тим, хто боровся проти тиранії та пригнічення. Він знову заявляє про свою прихильність мирній та квітучій Європі, яка заснована на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенстві права та дотриманні прав людини.

Європарламент рішуче та безперечно засуджує всі злочини проти людства та масові порушення прав людини, що були вчинені усіма тоталітарними та авторитарними режимами, висловлює своє співчуття жертвам цих злочинів та їх рідним, розуміє та визнає їхні страждання.

Депутати Європарламенту переконані в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення.

23 серпня також відзначається День Державного прапора України і Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі. Символічно, що День пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів майже збігається з Днем Незалежності України. Немало чесних людей поклали голови, мріючи про цей день.

В Україні День пам’яті жертв політичних репресій відзначається щороку у третю неділю травня. За роки панування комуністів загинули молоді та середнього віку люди, які ще створили б неоціненні духовні скарби, володіючи якими, українці стали б урівень з іншими цивілізованими народами. Дехто з них дожив би донині. Сама присутність таких людей у суспільстві зробила б його кращим. Але постріли тупих, малограмотних катів — виконавців волі чужої, ворожої комуністичної влади змінили хід української історії.

На жаль, у нас багато інших приводів, щоб запалити свічки пам’яті. Ми пам’ятаємо безпрецедентну трагедію України - Голодомор.

Ален Безансон, професор Сорбонни, автор книжки «Лихо століття: Про комунізм, нацизм та унікальність Голокосту» у промові ще 1983 року на відзначення 50-річчя Великого Голоду в Україні сказав: «Жертви чекають помсти і справедливого суду історії». Ці його слова і винесені мною у заголовок.

Немає прощення катам народів. Згадаємо і ми усіх загиблих і пом’янемо їх...

ЯРОСЛАВ
Yaroslav70 [at] meta.ua