В сучасній Костянтинівці це руїна на «Автоскло». Падаюча башта на кшалт пізанської — змішувальня (смесительная) цеху № 5. Але нас цікавлять залишки моста у річки. Саме на цьому місці знаходився міст через Кривий Торець. Дорога з лівобережжя виходила (поруч з сучасними ДК «Хімік» і конторою хім. заводу) на Дмитрівку. На правому березі зліва від дороги у 20‑х роках знаходився великий кінний двір. Під новий міст і шляхопровід за ним дорога різко на 90 % повернула ліворуч. Це все новобудови 50‑60-х. А в часи Василя Гайворонського тачанки батька Махна кілька разів перемахували через ріку по цьому мосту.
І. Бредіхін, викладач КПЛ. Фото Андрія Новосельцева.
Comments
Пам*ятаю ці руїни ще з
Пам*ятаю ці руїни ще з дитинства. Там далі був більш новий місток, біля якого до побудови шляхопроводу була кінцева зупинка трамваю. А праворуч від дороги, що йшла від зруйнованого мосту, знаходилась церква. Потім її перенесли на Червоний, а територію поглинув хімзавод.
По церкви
Прошу надати більш детальну інформацію щодо цього храму: де він точно стояв, який мав вигляд, яку мав назву, у якому році закрили, коли зовсів зруйнували та ін.? Невжеж ні в кого немає фото?
Я дуже мало пам*ятаю з
Ответ на По церкви от Berezin
Я дуже мало пам*ятаю з дитинства. Це був храм нефного (корабельного) типу, прямокутний. Вхід - з боку заводу. Мав власну зелену відгороджену територію (оскільки пам*ятаю, що на Великдень були традиційні крестні ходи навколо неї) . Закрили в 60-х роках, під приводом розширеня заводу. Спочатку будівля використовувалась підприємством як виробнича площадь, що сталось далі - не знаю. Взагалі, про цю церку інформація має зберегтись в місцевих службах УПЦ МП, гадаю варто звернутись до них. (а потім повідомити нам, звісно :-))