НА СУД НАД АЙДАРІВЦЯМИ ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ НАШОГО СУДУ З'ЯВИЛИСЯ "ТІТУШКИ"

Такого в Костянтинівському суді ще ніколи не було. Спочатку під суд під'їхала машина швидкої військової допомоги з червоним хрестом. Але звідти вийшли не лікарі в білих халатах, а приблизно 15 здоровенних бритоголових молодяків, дехто з яких був у спортивному костюмі. Але як їх назвати, якщо не "тітушки", може ще "піт-булі", чи "бугаї"?

Їх зібрав військовий прокурор та провів бесіду - явно інструктаж.

Потім всі вишикувалися в шеренгу та пройшли строєм один за одним за військовим прокурором Серафимовим. Вони пройшли повз приголомшених таким цирком громадських активістів та журналістів. Зайшли в залу. Але тут прибігла секретар судді та сказала, що ще рано - щоб всі покинули залу. Серафимов гучно скомандував: "Всі вийшли" - бритоголові чітко виконали команду, вийшовши шеренгою в коридор суду.

На запитання журналістів: "А кого це Ви сюди привели?", Серафимов чомусь зареготав та сказав: "Та то ж ви привели!".

Самі "тітухани", коли ми до них зверталися, відверталися та відмовлялися спілкуватися.

"Блін, так нам місця не буде", - заволали активісти та проштовхнулися до дверей.

Коли прийшли судді та дозволили увійти - активісти швиденько зайняли першу лаву. Тому "прокурорським піт-булям" прийшлося стовпитися на інших. На загал на десь п'ятірку активістів, серед яких дві жіночки (Айдарівка Andriana Susak з Тетяною з "Бахмуту-українського") та два старика до зали було "нагнано" більше 30 "кремезних кабанів", та ще й зі зброєю. Окрім "тітушек" ще й були костянтинівські поліціянти (їх керівники - на рівні заступників відділку чергували внизу біля входу), патруль ВСУ, охорона суду. Айдарівці Агапов (Яма) та Фещенко (Рекс) звично розмістилися у "акваріумі", Щуров (Скіпер) разом з адвокатом Кадієвським дивилися на всіх з під стелі - монітору, по якому йшла скайп-трансляція з Бахмутського СІЗО, Ми бачили, як хвилювався та кіпішував Скіпер (він на милиці - бо треба термінове робити операцію на хребті), але звук було відключено.

Головуюча суду Белостоцька представила членів суддівської колегії Наумік та Міроседі, а також військових прокурорів Серафімова та Попова. З потерпілих не було нікого.

Нагадаємо інформацію про айдарівців:

Агапов Микола 1991 року народження, мешкав Херсон

Щуров Роман 1981 року народження, мешкав Торез

Фещенко Вадим 1976 року народження, мешкав Черкаська область

Півтори години суддя читала вирок. У понеділок ми його тут розмістимо.

Ось головне:

Суд засудив призначити покарання по сукупності злочинів – позбавлення волі: Щурову – 8 років з конфіскацією 1/2 майна, Агапову – 8,5 років з конфіскацією 1/2 майна, Фещенко – 8 років без конфіскації 1/2 майна.

Обвинуваченим зараховано в строк покарання з 9.12.2015 по 20.06.2017 1 за 2 дня позбавлення волі, з 21.07.2017 – день за день.

На користь одного з потерпілих суд присудив стягнути з Щурова відшкодування матеріальної шкоди 5000 грн.

Суд довів до звинувачених їх право звернутися до Президента України з проханням про помилування.

"Смерть ворогам! Ганьба!", - кричали в слід суддям активісти. Але Яма та Щур усміхалися. Всі знали, що інакше не може бути. Бо залежні від прокурорських місцеві судді, не можуть робити інакше.

Тому й судді промовчали про цих піт-булів, які є наругою над всім судочинством. Які в кінці сіли у швидку допомогу(!) та поїхали геть.

Адвокати пішли писати апеляційну скаргу. Говорять, що доб'ються повернення справи на розгляд.

А громадськість пішла писати скаргу головному військовому прокурору Матіосу на його підлеглих, що привезли "тітушек". Але чекати на відгук, на їх думку, марна трата - таке було, коли тут правоохоронці збирали та супроводжували тітушек на дискредитацію тих, хто боровся з торгівлею на крові. А зараз таке скрізь.

Скрізь правоохоронці б'ють, заводять кримінальні справи (в Костянтинівці саме так) та кидають за грати громадськість. А що - воно так зручніше, за державні кошти працювати на бандитів. Подробиці у паперовій "Провінції".

Надаємо вирок:

Код суду 233                                                                                                   Справа № 233/514/16-к

  

                            Вирок                                              

      Іменем України

     07 грудня 2017 року                                 м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі :

головуючої судді                 Бєлостоцької О.В.,

суддів                     Наумик О.О., Міросєді А.І.,

за участю

секретарів                          Теліціної О.О., Купрєєнко А.С.,

прокурорів                                    Серафімова О.М., Мозгового В.В,

                        Лупікова С.М., Попова Р.Ю.,

потерпілих                     ОСОБА_3, ОСОБА_4,

                                                                     ОСОБА_5,

захисників                                      Пасічника С.О., Фещик Н.М.,        

                                                                      Кадієвського О.С.,    

обвинувачених                                           ОСОБА_9, ОСОБА_10,

                         ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015050380001887 за обвинуваченням

          ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м.Херсон, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, військовослужбовець військової частини ПП В2950, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 не судимого

обвинуваченого за ч.2 ст.146; ч.2 ст.187; ч.3 ст.289; ч.1 ст.309; ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,

      ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м.Амвросіївка Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, військовослужбовець військової частини ПП В2950, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст.89 КК України не судимого

обвинуваченого за ч.2 ст.146; ч.2 ст.187; ч.3 ст.289; ч.4 ст.296 КК України,

         ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в м. Червона Волока Лугинського району Житомирської області, громадянина України, який має середню освіту, є військовослужбовцем військової частини ПП В 2950, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 судимого 19 лютого 2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.415, ст.69 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі,-        

обвинуваченого за ч.2 ст.146; ч.2 ст.187; ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2015 року приблизно о 12 годині, точного часу не встановлено, військовослужбовці військової частини польова пошта В 2950 ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_11, знаходячись біля будинку № 161 по вул.Стахановській в смт. Новгородське м.Торецька (Дзержинська) Донецької області зустріли оперуповноваженого Торецького відділення поліції ОСОБА_3 та побачили припаркований неподалік від зазначеного будинку автомобіль НОМЕР_1, який перебував у користуванні останнього, на незаконне заволодіння яким у обвинувачених виник злочинний намір. Реалізуючи злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, знаходячись біля будинку № 161 по вул.Стахановській в смт. Новгородське м.Торецька (Дзержинська) Донецької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із погрозою застосування відносно потерпілого насильства, небезпечного для його життя та здоров*я, яке полягало у демонстрації ОСОБА_10 наявного у нього автомата системи Калашнікова невстановленої моделі калібру 7,62 мм та здійснення з нього декількох пострілів з метою попередження ОСОБА_3 про реальну можливість застосування відносно нього вказаної зброї, примусили останнього сісти за кермо автомобіля НОМЕР_1, при цьому самі сіли в салон вказаного автомобіля і наказали потерпілому керувати транспортним засобом, рухатись у вказаному ними напрямку - до блок-посту, розташованого біля «Ветерка» в Костянтинівському районі, а після цього до автозаправної станції «Нью-Йорк» в смт.Новгородське м.Торецьк (Дзержинськ) та виконувати їх вказівки, встановивши контроль над вказаним автомобілем і позбавивши потерпілого можливості здійснювати дії та обирати поведінку на власний розсуд, ігноруючи його волю, незаконно заволоділи, таким чином транспортним засобом ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_2, який перебував у користуванні потерпілого з метою його використання на власний розсуд для поїздок за власними потребами.

09 грудня 2015 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на автомобілі НОМЕР_1, яким вони незаконно заволоділи за вищевикладених обставин, під керуванням ОСОБА_3, який був змушений виконувати вказівки обвинувачених під загрозою застосування до нього автоматичної зброї - автомата системи Калашнікова невстановленої моделі калібру 7,62 мм наявної у ОСОБА_10, приїхали на шиномонтаж АЗС «Нью-Йорк», розташованої по вул.Заречній в смт.Новгородське м.Торецьк (Дзержинськ) Донецької області, де вийшли із салону вказаного автомобіля і діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із корисливих спонукань з метою заволодіння майном скоїли напад на ОСОБА_3 в ході якого, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров*я останнього, яке полягало в демонстрації та спрямуванні у сторону потерпілого ОСОБА_10 наявного у нього автомата Калашнікова невстановленої моделі калібру 7,62 мм, зламали таким чином, волю ОСОБА_3 до опору, а ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих спонукань за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого на напад з метою заволодіння майном потерпілого, забрав особисті речі, належні потерпілому, заволодівши належним потерпілому мобільним телефоном «Fly 4413» вартістю 2000 гривень із сім-карткою оператора мобільного зв*язку МТС вартістю 10 гривень із грошовими коштами на рахунку у сумі 80 гривень, сім-карткою оператора мобільного зв*язку Лайф вартістю 10 гривень із грошовими коштами на рахунку у розмірі 10 гривень, травматичним пістолетом ПМРУ з магазином та набоями до нього у кількості 7 штук вартістю 2000 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди у загальному розмірі 4110 гривень 00 копійок, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

  Після скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3, 09 грудня 2015 року приблизно о 12 годині 35 хвилин, точного часу не встановлено, в смт.Новгородське м.Торецьк (Дзержинськ) Донецької області у обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник злочинний намір, спрямований на незаконне позбавлення волі потерпілого, реалізуючи який ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діючи умисно, незаконно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї - автомату Калашнікова невстановленої моделі калібру 7,62 мм, застосуванням якого потерпілому ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_10, направляючи зброю у напрямку потерпілого, примусили останнього проти його волі сісти на заднє пасажирське сидіння автомобіля НОМЕР_1, за кермо якого сів ОСОБА_11, якому потерпілий на його вимогу передав технічний паспорт та ключі від автомобіля, та незаконно утримували ОСОБА_3 приблизно до 16 годині під час їх поїздок на вказаному автомобілі в смт.Новгородське м.Торецька (Дзержинська), с.Заря, с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району, позбавивши можливості за своєю волею обирати місце свого перебування та свободи переміщення за власною волею.

Після того, як обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 незаконно позбавили волі потерпілого, вони на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11, на задньому пасажирському сидінні якого знаходився незаконно позбавлений волі ОСОБА_3, поїхали до с.Заря Костянтинівського району Донецької області, де розташовувались підрозділи військової частини польова пошта В 2950.

  Приблизно о 14 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, обвинувачені на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_11, на задньому пасажирському сидінні якого знаходився незаконно позбавлений волі ОСОБА_3, забравши із с.Заря товарища обвинувачених по службі - ОСОБА_12, поїхали до с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району Донецької області.

09 грудня 2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, точного часу не встановлено ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на автомобілі НОМЕР_1, яким незаконно заволоділи і в салоні якого знаходились незаконно позбавлений ними волі ОСОБА_3 та військовослужбовець ОСОБА_12, приїхали до магазину «Аліна» в с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району Донецької області, біля будівлі якого ОСОБА_10 діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи своїми діями нехтування існуючими в суспільстві загальноприйнятими правилами і нормами поведінки,що супроводжувалось особливою зухвалістю, спрямовував ствол наявної у нього вогнепальної зброї - автомата Калашнікова невстановленої моделі калібру 7,62 мм по черзі на торгівельних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_13, які приїхали до магазину «Аліна», утримуючи їх на прицілі зазначеної вогнепальної зброї і для підкріплення своїх погроз перезаряджав зброю перед вказаними особами, після чого здійснив три постріли із вказаного автомату в належний ОСОБА_4 легковий автомобіль НОМЕР_3, чим завдав технічних пошкоджень вказаному автомобілю, а ОСОБА_4. та ОСОБА_13, скориставшись тим, що ОСОБА_10 відволікся, забігли до приміщення магазину «Аліна», який було зачинено продавцем та припинено його роботу внаслідок протиправних дій ОСОБА_10

Продовжуючи свої злочинні дії, 09 грудня 2015 року приблизно о 15 годині 10 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_10, знаходячись біля будівлі магазину «Аліна» в с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району Донецької області, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи своїми діями нехтування існуючими в суспільстві загальноприйнятими правилами і нормами поведінки, діючи з особливою зухвалістю приставив ствол наявної у нього вогнепальної зброї - автомата Калашнікова невстановленої моделі калібру 7,62 мм до живота раніше незнайомого йому мешканця села Стара Миколаївка (Правдівка) - ОСОБА_5, який прийшов до вказаного магазину та, заряджаючи зброю, висловлював на адресу останнього погрози вбивством - розстріляти із вказаного автомату, які ОСОБА_5 сприйняв реально та, скориставшись тим, що ОСОБА_10 відволікся, а продавець відчинила двері та впустила його до магазину, сховався в приміщенні цього торгівельного об*єкту, роботу якого було припинено внаслідок протиправний дій ОСОБА_10

Хуліганські дії ОСОБА_10 тривали на протязі приблизно 20 хвилин, точного часу не встановлено, внаслідок чого була тимчасово порушена нормальна діяльність магазину «Аліна», який був зачинений продавцем у зв*язку з протиправними діями ОСОБА_10        

09 грудня 2015 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, після скоєння хуліганській дій ОСОБА_10, вони разом із ОСОБА_9, військовослужбовцем ОСОБА_12, незаконно позбавленим волі потерпілим ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 приїхали до будівлі охоронця водоймища «Миколаївський № 1», розташованої на березі вказаного водоймища в с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району Донецької області, де вийшли із салону автомобіля і ОСОБА_10, спрямувавши у напрямку ОСОБА_3 наявний у нього автомат системи Калашнікова невстановленої моделі, здійснив приблизно 3-4 постріли в землю, сказав: «Будем валить мента!», після чого у ОСОБА_9 виник злочинний намір, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3      

Реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, ОСОБА_9 09 грудня 2015 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, знаходячись на березі водоймища «Миколаївський №1» в с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району Донецької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, на грунті особистих неприязних відносин, здійснив із травматичного пістолету Макарова, яким він заволодів в процесі розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3, декілька пострілів у напрямку останнього, влучивши одним пострілом в потиличну область голови та двома пострілами у лівий бік тулубу ОСОБА_3, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної області голови, що супроводжувалась струсом головного мозку, забійних ран передньої черевної стінки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров*я, при цьому ОСОБА_9 не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_11 відібрав у нього пістолет та завадив довести злочин до кінця.

     Після скоєння ОСОБА_9 незакінченого замаху на вбивство ОСОБА_3, він разом із останнім, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням останнього поїхали із с.Стара Миколаївка (Правдівка) у напрямку с.Заря Костянтинівського району Донецької області і дорогою, приблизно о 16 годині, в полі між вказаними населеними пунктами висадили із автомобіля потерпілого ОСОБА_3, якого обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 цього дня приблизно о 12 годині 35 хвилин незаконно, за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї позбавили волі та утримували за шляхом свого прямування населеними пунктами смт.Новгородське, с.Заря, с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району, водоймище «Миколаївський №1», позбавивши в період часу приблизно з 12 години 35 хвилин до 16 години 00 хвилин, точного часу не встановлено, свободи переміщення за власною волею та можливості на власний розсуд обирати місце перебування.

  Крім того, ОСОБА_9 в період часу до 09 грудня 2015 року, діючи умисно, незаконно - в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» за невстановлених обставин придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який діючи умисно, незаконно - в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» в паперовому згортку поклав до лівої нагрудної кишені своєї військової форми - бушлату, де став умисно, незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту приблизно до 21 години 09 грудня 2015 року.

   09 грудня 2015 року в період часу з 21 години до 21 години 45 хвилин в ході проведенного працівниками поліції огляду особистих носимих речей ОСОБА_9, в лівій нагрудній кишені бушлату було виявлено та вилучено паперовий згорток із фрагменту шпалер із подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження з характерним запахом коноплі масою 6,65г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом- канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 6,00 г, який ОСОБА_9 умисно, незаконно придбав та зберігав без мети збуту у кількості, достатній для притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що 9 грудня 2015 року він, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, перебуваючи на бойовому чергуванні, у зв*язку із загостренням ситуації отримали орієнтировку на червоний автомобіль. Побачили червоний автомобіль та ОСОБА_3, який прямував з боку нульового рубежу. ОСОБА_3 зупинили та попросили пред*явити документи. Оскільки останній повідомив, що є працівником поліції, але не мав при собі документів та не зміг пояснити причини його заходження в смт.Новгородське, вони на автомобілі ОСОБА_3 разом з ним поїхали на блок-пост, розташований біля «Ветерка» в Костянтинівському в районі. ОСОБА_3 добровільно сів за кермо автомобіля ВАЗ 21099 та погодився їхати з ним для встановлення особи. Того дня у нього та ОСОБА_9 була при собі стрілецька зброя - автомати АКМС, яку він не застосовував та пострілів не здійснював, зважаючи на те, що в цьому не було потреби, оскільки ОСОБА_3 поводився адекватно і навіть пропонував їм гроші за те, щоб його відпустили. З огляду на те, що на вказаному блок-посту ОСОБА_3 не впізнали, вони з метою передачі останнього командуванню військової частини поїхали до с.Заря, але ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яким мали передати затриманого, на місці не виявилось. Не заперечував, що ними 9 грудня 2015 року був затриманий ОСОБА_3 та використовувався автомобіль ВАЗ 21099, але їх дії відповідали вимогам Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Пістолет та мобільний телефон ОСОБА_3 був вилучений ними для контрозвідників з метою з*ясування зв*язків, оскільки в телефоні були виявлені номери телефонів російських операторів зв*язку , що викликало підозру. 9 грудня 2015 року на автомобілі ВАЗ 21099 він, разом із ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 їздили до с.Правдівка, де за його ініціативною зупинялись біля магазину «Аліна» оскільки він побачив підозрілий автомобіль, але хуліганських дій, які йому інкримінуються він не вчиняв і документи ні у кого не перевіряв; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не погрожував. Цього ж дня на автомобілі ВАЗ 21099 разом із ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 їздили на одне із водоймищ, розташованих в Костянтинівському районі за рибою, при цьому біля водоймища ані він, ані ОСОБА_9 пострілів із наявних у них при собі автоматів не здійснювали взагалі. Після поїздки на водоймище повернулись в с.Заря, де ОСОБА_3 був «відбитий» його співслужбовцями та друзями, які відрекомендувались працівниками поліції та мали при собі зброю. Куди подівся автомобіль ОСОБА_3 не знає. На питання «чи здійснював постріли в автомобіль « Кіа Cerato» відповідати відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Пояснив, що під час досудового слідства працівниками правоохоронних органів до нього застосовувались заборонені методи ведення слідства.

     Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів не визнав та в судовому засіданні пояснив, що 09 грудня 2015 року вони із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виконували свої обов*язки, були на бойовому завданні і здійснювали патрулювання в смт.Новгородське, оскільки була орієнтировка на автомобіль червоного кольору. В смт. Новгородське мешкають місцеві мешканці, а на окраїні цього населеного пункту дислокується 24 штурмовий батальйон. 09 грудня 2015 року при собі він та ОСОБА_10 мали зброю - АКМС-47. Того дня ними був затриманий ОСОБА_3, який відрекомендувався працівником поліції, але не мав при собі відповідних документів і, на його думку, становив загрозу як коректировщик. Вони із ОСОБА_10 оглянули автомобіль потерпілого, того дня ним особисто був вилучений належний ОСОБА_3 пістолет та мобільний телефон на дві сім-картки, в якому він виявив номери російських операторів зв*язку та панорамну зйомку позицій. Крім того, в автомобілі потерпілого він виявив згорток із наркотичною речовиною. Пістолет залишився в бардачку автомобіля потерпілого, а мобільний телефон та виявлений в машині згорток з коноплею він поклав до своєї кишені. З метою перевірки особи ОСОБА_3, за ініціативою останнього, вони на автомобілі червоного кольору під керуванням потерпілого поїхали на блок-пост «Ветерок», але там особу ОСОБА_3 встановити не вдалось, з огляду на що вони вирішили доставити його командуванню військової частини в с.Заря. За кермо автомобіля ВАЗ 21099 сів ОСОБА_11 Оскільки командування не виявилось на місті, вони на вказаному автомобілі разом із потерпілим, взявши із собою військовослужбовця ОСОБА_12, поїхали на одне з водоймищ в с.Правдівка за рибою. Дорогою із с.Заря до водоймища в с.Правдівка помітили, що їх наздогнав автомобіль КІА чорного кольору. Зупинились біля магазину в с.Правдівка. Із автомобіля КІА вийшли два чоловіки, які пішли в приміщення магазину, а вони із ОСОБА_10 провели візуальний огляд вказаного автомобіля та перевірили папери, які знаходились в салоні. До магазину підходили чоловіки, які висловлювали на їх адресу претензії з приводу того, що ніби-то вони «розвели війну». Зазначив, що наявну у них зброю того дня із ОСОБА_10 не застосовували, нікому не погрожували. На автомобілі ВАЗ 21099 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_12 під керуванням ОСОБА_11 поїхали на водоймище за рибою, але оскільки риби не виявилось, відвезли ОСОБА_12 до с.Заря. Зазначив, що перебуваючи на водоймищі, вони з наявної зброї не стріляли, тілесних ушкоджень потерпілому не завдавали, за яких обставин останній їх отримав - невідомо. Спиртних напоїв цього дня не вживав. Погроз на адресу ОСОБА_3 ніхто з обвинувачених не висловлював, з наявного у нього автомата АКМС -47 він особисто того дня не стріляв, чи здійснював постріли ОСОБА_10 не знає, оскільки міг цього не почути з огляду на те, що автомат обладнаний спеціальним приладом бесшумної стрільби. 09 грудня 2015 року був затриманий працівниками Костянтинівського ВП, які застосовували до нього заборонені методи ведення слідства.  

    Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні свою вину не визнав і пояснив, що 09 грудня 2015 року він разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходився на виконанні бойового завдання. Цього дня він зброї при собі не мав, спиртних напоїв не вживав. На окраїні смт.Новгородське побачили автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, при цьому один з місцевих мешканців повідомив йому про те, що вказаний автомобіль часто пересувається в цьому населеному пункті. Він підійшов до вказаного автомобіля, біля якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спілкувались із чоловіком, як згодом виявилось - ОСОБА_3, який відрекомендувався працівником поліції, але документів при собі не мав. З метою встановлення і перевірки особи ОСОБА_3 та за ініціативою останнього вони на автомобілі ВАЗ 21099 під керуванням потерпілого поїхали на блок-пост «Ветерок». Дорогою зупинялись біля магазину та заправки, де він з дозволу ОСОБА_3 пересів за кермо та став керувати автомобілем, при цьому взяв у потерпілого технічний паспорт. Автомобіль не заводився, а ОСОБА_3 добровільно допоміг його завести. Оскільки на блок-посту «Ветерок» ОСОБА_3 ніхто не впізнав, поїхали до с.Заря, де знаходилось командування військової частини з метою передати затриману особу, але нікого з командирів на місці не виявилось. В с.Заря ОСОБА_3 знаходився з власної волі, навіть вживав спиртні напої з військовослужбовцем ОСОБА_12 Згодом вирішили їхати на один із ставків, розташованих в с.Правдівка і дорогою помітили, що позаду їх рухався автомобіль чорного кольору. В с.Правдівка зупинились біля магазину, куди пішов ОСОБА_9, а ОСОБА_10, вийшов з автомобіля ВАЗ 21099 та підійшов до автомобіля чорного кольору. Оскільки він із ОСОБА_3 залишався в автомобілі ВАЗ 21099, який був розташований задньою частиною відносно магазину, то не бачив і не чув що там відбувалось. Зазначив, що ані біля магазину «Аліна», ані біля ставку в с.Правдівка, куди вони згодом приїхали, він не бачив, щоб ОСОБА_9 або ОСОБА_10 стріляли з наявної у них зброї, пострілів не чув. Після поїздки на ставок відвезли до с.Заря ОСОБА_12, дорогою між с.Заря та с.Правдівка висадили ОСОБА_3, а самі мали намір на автомобілі ВАЗ 21099 їхати до місця несення служби, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 необхідно було перевіряти позиції. Мав намір повернути автомобіль ОСОБА_3, але не зміг з огляду на те, що був затриманий працівниками правоохоронних органів. Вказав, що того ж дня в с.Правдівка при затриманні повернув ОСОБА_3 документи на автомобіль. Він особисто тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не завдав, чи завдавали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - йому невідомо.

         Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2ст.187, ч.3 ст.289; ч.1 ст.309, ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України доведена нижчевикладеними, дослідженими судом доказами.    

  Так, потерпілий ОСОБА_3, який обіймає посаду оперуповноваженого Торецького (Дзержинського) відділення поліції, в судовому засіданні пояснив, що 09 грудня 2015 року приблизно об 11-12 годині, виконуючи покладені на нього обов*язки, на автомобілі ВАЗ-21099 він поїхав за адресою: смт. Новгородське, вул.Стаханівська, 161 з метою допиту свідків у кримінальному провадженні, пов*язаному із незаконним обігом наркотичних засобів. Після допиту свідків, на вулиці побачив трьох осіб у військовій формі, при цьому двоє з них, як виявилось згодом - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 були з автоматами, а ОСОБА_11 мав при собі пістолет. ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стояли біля автомобіля, при цьому останній здійснив постріл угору з наявного у нього автомату, після чого спрямував зброю у його бік та наказав підійти. Він відрекомендувався, вказавши, що є співробітником поліції та пояснивши причини свого знаходження у даному місці. ОСОБА_10 сказав про те, що його службове посвідчення не потрібне і здійснивши декілька пострілів в бік, спрямував на нього автомат. ОСОБА_9 взяв у нього папку, в якій містились матеріали виконаного доручення з приводу допиту свідків та ознайомився з її змістом. ОСОБА_10 примусив його сісти за кермо автомобіля, направивши в його бік автомат та погрожував його застосуванням. Обвинувачені сіли до автомобіля, а він - за кермо і ОСОБА_10 наказав йому їхати прямо, після чого він зрозумів, що не може на власний розсуд визначати свою поведінку, відчував реальну загрозу з огляду на поведінку обвинувачених та наявність у них зброї; не міг нікому зателефонувати. На автомобілі під його керуванням, не зупинившись, проїхавши блок-пост «Ветерок», приїхали до шиномотажу автозаправочної станції «Нью-Йорк» в смт.Новгородське, де вийшли із машини і ОСОБА_10 погрожував йому застосуванням автоматичної зброї, а ОСОБА_9 забрав належні йому мобільний телефон із двома сім-картками та зареєстрований пістолет ПМР. Після того, як обвинувачені, висловлюючи на його адресу погрози, заволоділи його майном, наказали сісти на заднє сидіння автомобіля ВАЗ 21099, а за кермо сів ОСОБА_11 на вимогу якого він віддав технічний паспорт і ключі від автомобіля. Пояснив, що він просив обвинувачених відпустити його, але останні на його прохання не відреагували. На автомобілі під керуванням ОСОБА_11 приїхали до с.Заря Костянтинівського району, де в одному з будинків, в якому знаходились військові, залишився він та ОСОБА_11, а ОСОБА_10 та ОСОБА_16 поїхали на автомобілі ВАЗ 21099 під керуванням останнього. Через деякий час ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернулись, після чого на автомобілі ВАЗ 21099 вони поїхали із с.Заря до с.Правдівка, при цьому ОСОБА_11 керував автомобілем, ОСОБА_10 знаходився на передньому пасажирському сидінні, а він, ОСОБА_9 та військовослужбовець на прізвисько ОСОБА_29 - на задньому пасажирському сидінні. В с.Правдівка під*їхали до магазину, до якого також під*їхав автомобіль Кіа, з якого вийшли два чоловіки. Він, ОСОБА_29 та ОСОБА_11 залишались в салоні автомобіля ВАЗ-21099, при цьому останній знаходився на сидінні водія. ОСОБА_10, у якого він бачив автомат та ОСОБА_9 вийшли з автомобіля ВАЗ 21099 та покликали вказаних чоловіків. Він чув приблизно 2-3 постріли, бачив, як два чоловіки забігли до приміщення магазину, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 сіли в автомобіль Кіа на сидіння водія та переднє пасажирське сидіння та щось там робили, а він чув розмову останніх, при цьому він чув, як ОСОБА_10 казав ОСОБА_9 про те, що вони не заведуть автомобіль, оскільки ОСОБА_10 прострелив двигун. Біля магазину в с.Правдівка він не міг бачити ОСОБА_5 в силу свого розташування в автомобілі. Після того на автомобілі ВАЗ 21099 поїхали на ставок, розташований у с.Правдівка, де ОСОБА_10 наказав йому вийти з автомобіля та сказав : «Будем валить мента!», спрямувавши в його бік автомат та здійснивши 3-4 постріли йому під ноги. ОСОБА_11 та військовослужбовець на прізвисько ОСОБА_29 намагались зупинити ОСОБА_10 Згодом почув постріл, відчув біль у лівому боці, а потім в області голови та побачив, що ОСОБА_9 здійснював постріли з його пістолета, внаслідок чого він був травмований. ОСОБА_11 відібрав пістолет у ОСОБА_9 Потім на автомобілі ВАЗ 21099 вони поїхали до с.Заря, де залишили військовослужбовця на прізвисько ОСОБА_29, після чого поїхали в с. Правдівка. Дорогою до с.Правдівка обвинувачені висадили його в полі, після чого він пішки дістався с.Заря, де за допомогою мобільного телефону продавця магазину зателефонував напарнику, якому повідомив про те, що трапилось та попросив його забрати. Із впевненістю стверджує, що злочини відносно нього скоїли саме ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Обвинувачені заволоділи належним йому мобільним телефоном із сім-картками операторів мобільного зв*язку, пістолетом ПМР, зазначеної ним вартості та автомобілем ВАЗ-21099, яким він керував того дня, маючи при собі необхідні документи. Внаслідок заволодіння автомобілем матеріальної шкоди заподіяно не було, оскільки згодом транспортний засіб було повернуто після затримання обвинувачених.        

   Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснив, що в 2015 році проходив військову службу в підрозділі, який дислокувався в с.Заря Костянтинівського району. 09 грудня 2015 року знаходився в стані алкогольного сп*яніння, тому погано пам*ятає події, які мали місце того дня. 09 грудня 2015 року до с.Заря на автомобілі приїжджали троє військовослужбовців з батальйону «Айдар» на прізвисько ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, а також невідомий йому чоловік у цивільному одязі. Із останнім він вживав того дня спиртні напої. Згодом на автомобілі ВАЗ 21099 під керуванням Рекса поїхали на ставок за рибою. Більше нічого не пам*ятає, оскільки з огляду на стан алкогольного сп*яніння заснув в автомобілі та прокинувся вже тоді, коли його привезли в с.Заря. На його думку чоловік в цивільному одязі приїхав в с.Заря з власної волі.

    До показань свідка ОСОБА_12, стосовно того, що потерпілий ОСОБА_3, приїхав із обвинуваченими до с.Заря Костянтинівського району з власної волі суд ставиться критично, оскільки вони носять характер припущень і спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3

    Відповідно до висновку експерта № 22 від 29 січня 2016 року пострілом з травматичної зброї ОСОБА_3 було заподіяно забійну рану потиличної частини голови, що супроводжувалась струсом головного мозку, забійні рани передньої черевної стінки. Зазначені пошкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров*я, як такі, що потребують для свого лікування строк більше 6, але менше 21 дня (т.2а.к.п.72-73).

    Згідно протоколу пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_10 як особу, що вчинила відносно нього злочин, має позивний ОСОБА_32, який поводився агресивно, стріляв з автомату (т.2а.к.п.51-53).

    Потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка стріляла в нього з належного йому пістолета, заподіявши тілесних ушкоджень, вказавши, що особа має позивний «ОСОБА_31», що підтверджується протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року (т.2а.к.п.48-50).

    Відповідно до протоколу пред*явлення осіб до впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_11 як особу, яка була без зброї, знаходилась за кермом автомобіля та погроз на його адресу не висловлювала (т.2а.к.п.45-47).

     Згідно довідки від 10 грудня 2015 року № 1103 майор поліції ОСОБА_3 з 01 листопада 2015 року перебуває на посаді старшого оперуповноваженого Дзержинського відділення поліції Артемівського відділу поліції ГУНП в Донецькій області та 09 грудня 2015 року знаходився на службі та виконував свої функціональні обов*язки (т.2а.к.п.97).

Згідно висновку, затвердженого виконуючим обов*язки начальника Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_17, під час проведеного розслідування підтвердився факт отримання травми старшим оперуповноваженим Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов*язків 09 грудня 2015 року внаслідок неправомірних дій осіб у камуфльованій формі з нашивками батальйону «Айдар» (т.1а.к.п.214-218).  

     Відповідно до протоколу від 10 грудня 2015 року та фототаблиці до нього під час проведеного у встановленому законом порядку огляду одягу потерпілого ОСОБА_3 з лівого боку вище та нижче бокового карману куртки виявлені пошкодження розміром в діаметрі 1 см; в області правого плеча куртки виявлені плями речовини бурого кольору; на передній поверхні з лівого боку футболки виявлено отвір діаметром 1 см, навколо якого є пляма речовини бурого кольору; нижче в 10 см біля лівого переднього шва виявлений отвір; на правій штанині джинсів нижче коліна виявлено пошкодження тканини розміром 0,5 х1см т-образної форми (т.2а.к.п.17-20).

     09 грудня 2015 року за участю потерпілого ОСОБА_3 у встановленому законом порядку було проведено огляд автомобіля НОМЕР_4 червоного кольору, в ході огляду якого на передній правій частині крила біля фари наявне пошкодження покриття, на задній правій частині дверей пошкоджено ручку. На торпеді під лобовим склом виявлено та вилучено штик-ніж довжиною клинка 460 мм, шириною 3см, довжиною рукоятки 13 см, шириною - 2,8см, на середній частині якого зазначено номер 4972; праворуч на передньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пляшку горілки; праворуч на підлозі на килимку виявлено пляшку об*ємом 1,5л з написом «Чамбо з соком», пляшку пива об*ємом 0,5л «Балтика Разливное», металеву пляшку «REVО» об*ємом 0,5л, порожню скляну пляшку об*ємом 0,5л з написом «Чернігівське», порожню металеву пляшку з написом «King Brid», порожній пакетик з-під горішків «Козацька розвага»; між передніми сидіннями виявлений браслет з написом «PUTIN FUCK»; на задньому сидінні виявлено робочу папку з документами, в тому числі і двома протоколами допиту від 09 грудня 2015 року із зазначенням часу 10годин 10 хвилин - 10 годин 25 хвилин, 10 годин 40 хвилин - 11 година 05 хвилин; на задньому сидінні виявлено шкіряну праву перчатку жовтого кольору, що підтверджується протоколом огляду від 09 грудня 2015 року та фототаблицею до нього (т.2а.к.п.32-35).

   В ході огляду прилеглої території біля водоймища в с.Правдівка - «Миколаївський 1» на земельній ділянці, вкритій рослинністю, в центральній частині якої є грунтова дорога виявлено та вилучено 10 предметів зовні схожих на гільзи калібру 7,62, один предмет зовні схожий на гільзу з травматичного пістолету. На донці гільз калібру 7,62 є маркування НОМЕР_8; на донці гільзи з травматичного пістолету є маркування НОМЕР_9; на грунтовій дорозі в центральній частині на відстані 10 метрів від воріт території сторожки водоймища на грунті виявлені множинні краплини речовини бурого кольору невизначеної форми різних розмірів діаметром від 0,5см до 2см, що підтверджується протоколом огляду від 10 грудня 2015 року (т.2а.к.п.36-38).

   09 грудня 2015 року в ході огляду ділянки місцевості розміром 4х4м, розташованої біля в*їзних воріт на територію двору сторожки ставку «Миколаївський № 1» в Костянтинівському районі Донецької області виявлено та вилучено 5 гільз із жовтого металу на задній частині яких мається маркування «НОМЕР_11»; одну гільзу з маркуванням на задній частині НОМЕР_10; один патрон, кінцівка кулі чорного кольору на задній частині патрону маркування НОМЕР_8, що підтверджується протоколом огляду від 09 грудня 2015 року та фототаблицею до нього (т.2а.к.п.21-25).

Суд вважає неспроможними доводи сторони захисту стосовно недопустимості протоколу огляду ділянки місцевості біля ставку «Миколаївський № 1» від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.21-25) з тих підстав, що в цій процесуальній дії брав участь тільки один понятий, оскільки ч.7ст.223 КПК України передбачено вичерпний перелік слідчих дій під час яких мають бути залучені два понятих, огляд місцевості до таких слідчих дій не віднесено.

Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України доведена нижчевикладеними, дослідженими судом доказами.

  Потерпілий ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що працював торгівельним агентом в ТОВ «Караван Сарай». Одного дня в грудні 2015 року разом із начальником ОСОБА_13 здійснювали об*їзд торгівельних об*єктів на належному йому автомобілі Кіа Черато. В той момент, коли зупинились біля магазину «Аліна» в с.Правдівка Костянтинівського району і вийшли з автомобіля, неподалік побачили автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору та людей у військовій формі, як згодом виявилось - ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які після того, як з*ясували, що вони є торгівельними представниками, стали їм погрожувати, демонструючи зброю та висловлюючись на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_11 знаходився в автомобілі ВАЗ 21099, який стояв неподалік і неправомірних дій відносно них не вчиняв. ОСОБА_10 поводився агресивно, здійснив постріли в належний йому автомобіль Кіа Черато, внаслідок чого було пошкоджено двигун та колесо. В момент здійснення пострілів ОСОБА_10, ОСОБА_9 знаходився в магазині, а потім вийшов з його приміщення.  Скориставшись тим, що ОСОБА_10 упустив пляшку зі слабоалкогольним напоєм, нахилився та збирав набої, які випали з його кишені, вони із ОСОБА_13 забігли до магазину, який одразу зачинила продавець у зв*язку з подіями, що відбувались. Через деякий час до магазину, забігли два хлопці, як згодом з*ясувалось - ОСОБА_5 та ОСОБА_19, яких також впустила до приміщення продавець. Вказані особи розповіли, що їм також погрожували люди у військовій формі. Викликали поліцію, представників військової прокуратури, яких чекали в приміщенні магазину та чули звук автомобіля, який від*жджав. Через деякий час, вийшовши з приміщення магазину, бачив, як неподалік двічі проїхав автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, який він бачив того дня біля магазину і особи, які в ньому знаходились кричали: «Слава Україні!». В належному йому автомобілі були ознаки безладу, все було перерито. Вечером цього дня в його присутності обвинувачені були затримані працівниками правоохоронних органів, при цьому поводились зухвало, намагались зірвати шеврони з представників прокуратури. У ОСОБА_9 було вилучено гранату, якою він погрожував людям. Потерпілий підтримав заявлений цивільний позов.

     Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні під час його допиту та в ході додаткового допиту за клопотанням прокурора, викликаного необхідністю усунення протиріч пояснив, що 09 грудня 2015 року він із ОСОБА_19 пішов до магазину в с.Правдівка Костянтинівського району Донецької області, біля приміщення якого побачив автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору та автомобіль Кіа Черато, в якому знаходились ОСОБА_10 та ОСОБА_9, який читав журнали постачальників продукції та сказав про те, що вони схожі на сепаратистів. ОСОБА_10 дістав автомат, який знаходився між передніми пасажирськими сидіннями автомобіля та спрямувавши в його напрямку приставив до живота, став перезаряджати, погрожуючи застрелити його. В автомобілі ВАЗ 21099 червоного кольору бачив чоловіка на задньому сидінні, але погано його розгледів. В цей момент продавець ОСОБА_21 сказала їм із ОСОБА_19 забігати до магазину, що вони і зробили, де побачили двох постачальників продукції, які розповіли їм про те, що автомобіль, на якому вони приїхали розстріляли люди у військовій формі. ОСОБА_21 зателефонувала з приводу того що трапилось сільському голові ОСОБА_22, яка прийшла через деякий час. Коли вийшли з приміщення магазину, побачив, що люди, які їм погрожували, поїхали з місця події на автомобілі ВАЗ 21099 червоного кольору. Звернув увагу на те, що колесо автомобіля Кіа Черато було прострелено, на капоті праворуч - отвір. Пояснив, що під час першого допиту він переплутав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у зв*язку із спливом великого проміжку часу, шоковим станом, в якому він перебував. ОСОБА_11 того дня не бачив.

     Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 09 грудня 2015 року в денний час разом із ОСОБА_4 приїхали до магазину «Аліна», розташованого в с.Правдівка Костянтинівського району, біля якого стояв автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, з якого вийшли люди у військовій формі. ОСОБА_10 став звинувачувати їх в сепаратизмі, простерлив колесо автомобіля Кіа Черато, на якому вони приїхали та здійснив ще приблизно 3-4 постріли з наявного у нього автомата. ОСОБА_10 погожував застосуванням автомата, перезаряджаючи його та демонстрував ніж. Особа, яка за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_11 намагалась заспокоїти ОСОБА_10, який поводився агресивно. В цей момент із магазину вийшов ОСОБА_9, який також мав при собі автомат. Скориставшись тим, що ОСОБА_10 нахилився та збирав набої, які розсипав, вони із ОСОБА_4 забігли у підсобне приміщення магазину, до якого їх впустила продавець. Через деякий час до магазину продавець впустила ще двох хлопців, як згодом виявилось, ОСОБА_5 та ОСОБА_19, яким також погрожували люди у військовій формі. Вийшовши через деякий час з приміщення магазину виявили, що автомобіля ВАЗ 21099 червоного кольору вже не було. Того дня бачив, як після подій, що мали місце, автомобіль ВАЗ 21099 двічі проїжджав неподалік від магазину. В його присутності працівники правоохоронних органів затримували ОСОБА_23 та ОСОБА_9, у якого вилучили якийсь вибуховий пристрій.

   Свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_10 як особу з позивним ОСОБА_32, що здійснювала постріли з автомату в автомобіль, належний ОСОБА_4, що підтверджується протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року (т.2а.к.п.60-62).

   Згідно протоколу пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_11 як особу, яка сиділа за кермом автомобіля ВАЗ, зброї не мала, активних дій не вчиняла та погроз не висловлювала (т.2а.к.п.63-65).

    Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що одного дня, точної дати не пам*ятає, вони із ОСОБА_5, проходячи біля магазину «Аліна» в с.Правдівка побачили автомобіль ВАЗ 21099 червоного кольору, на сидінні водія якого знаходився ОСОБА_11 та автомобіль Кіа Черато, на сидінні водія якого сидів ОСОБА_10, а на передньому пасажирському - ОСОБА_9, який роздивлявся документи постачальників і сказав їм, що вони схожі на сепаратистів. ОСОБА_10 наказав їм підійти, взяв автомат, приставив його до живота ОСОБА_5 та сказав: «Стойте! Буду расстреливать сепаратистов!». Продавець магазину зашкодила ОСОБА_10 здійснити постріл, допомогла їм сховатись у приміщенні, а обвинувачені погрожували пошкодити двері та решітки. В магазині знаходились два чоловіки - постачальники продукції, машина яких - Кіа Черато була прострелена. Через деякий час прийшла сільський голова с.Правдівка ОСОБА_22, яка стала кричати, після чого обвинувачені поїхали на автомобілі ВАЗ 21099. Викликали працівників поліції та прокуратури і після того, як вони приїхали, бачив, як обвинувачені на автомобілі проїжджали неподалік магазину та кричали: «Спіймайти нас!». Згодом бачив, як ОСОБА_9 повертався в магазин та погрожував застосувати гранату. Зазначив, що в автомобілі ВАЗ 21099 червоного кольору затемнене скло, тому він не розгледів, хто в ньому знаходився окрім ОСОБА_11, в той час, коли вони з ОСОБА_5 підходили до магазину.

    Потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_19 впізнали ОСОБА_11 як особу, яка була серед осіб у військовій формі, зброї не мала погроз не висловлювала, заступалась за них, що підтверджується протоколами пред*явлення осіб за фотознімками від 14 грудня 2015 року (т.2а.к.п.66-68, 69-71).

   Свідок ОСОБА_22, яка обіймає посаду Правдівського сільського голови, в судовому засіданні пояснила, що 09 грудня 2015 року в післяобідній час їй зателефонувала продавець магазину «Аліна» ОСОБА_21 та попросила вжити заходів, розповівши про те, що біля магазину невідомі люди стріляють зі зброї. Коли вона прийшла до магазину, побачила автомобіль чорного кольору та автомобіль червоного кольору, до якого останнім сідав ОСОБА_10, який був дуже знервований. Автомобіль червоного кольору поїхав у напрямку села Калинове. Магазин було зачинено. Цього дня від присутніх в магазині продавця та потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дізналась про те, що їм погрожували бійці батальйону «Айдар», при цьому останньому приставляли до живота автомат. У зв*язку з подіями, що відбувались викликали працівників поліції, військової служби правопорядку. ОСОБА_10 розгледіла добре і, на її думку, в автомобілі ВАЗ 21099 знаходилось 4 чоловіки. Того дня автомобіль ВАЗ 21099 ще декілька разів проїжджав неподалік від магазину «Аліна».

    10 грудня 2015 року було проведено огляд прилеглої території біля магазину «Аліна» в с.Правдівка Костянтинівкого району, в ході якого праворуч від сходів на землі було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на патрон калібру 7,62, на корпусі гільзи маються полоски пошкодження; на кулі мається червона полоска, кінець кулі зелений, на донці патрона маркування НОМЕР_8; також виявлено предмет зовні схожий на гільзу калібру 7,62, на донці якої є маркування НОМЕР_8, що підтверджується протоколом огляду від 10 грудня 2015 року (т.2а.к.п.39-41).

    09 грудня 2015 року за участю потерпілого ОСОБА_4 було проведено огляд ділянки місцевості, розташованої біля магазину «Аліна» по вул.Свердлова, 47 в с.Правдівка Костянтинівського району, на якій знаходиться автомобіль Кіа Черато седан номер шасі НОМЕР_13 чорного кольору державний номерний знак НОМЕР_5, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_4 В ході огляду виявлено, що переднє право колесо спущене; на передній частині капоту виявлено вхідний наскрізний отвір; на двигуні спереду наявний отвір на пластиковій кришці. На відстані 2 метрів праворуч від машини виявлено гільзу з написом на задній частині НОМЕР_8; на відстані 6 метрів виявлено гільзу з написом на задній частині НОМЕР_8; на відстані 10 метрів від входу до магазину та на відстані 7 метрів від задньої частини машини виявлено гільзу з написом НОМЕР_8, які мають характерне пошкодження капсюлю після пострілу у вигляді вдавлення. На відстані 12 м від автомобіля виявлено мобільний телефон Нокіа 105 type RM-908, imei НОМЕР_14 з карткою оператора мобільного зв*язку МТС , на якій позначено номер НОМЕР_15, що підтверджується протоколом відповідної слідчої дії від 09 грудня 2015 року та фототаблицею до нього (т.2а.к.п.26-31).

   Під час огляду ОСОБА_9 09 грудня 2015 року у нього в правому нагрудному кармані камуфльованого бушлату було виявлено та вилучено мобільний телефон «Fly» IQ 4413 чорного кольору імей :НОМЕР_16, імей 2: НОМЕР_17, який як пояснив останній, йому не належить; пульт від музичного пристрою; в лівій нагрудній кишені бушлату - паперовий згорток з фрагменту шпалер із подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження з характерним запахом коноплі; два набої калібру 7,62 з маркуванням НОМЕР_8, що підтверджується протоколом огляду від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.42-44).

Відповідно до висновку експерта від 23 грудня 2015 року № 1509 надана на експертизу речовина рослинного походження масою 6,65г, яка 09 грудня 2015 року була вилучена у ОСОБА_9, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 6,00 г (т.2а.к.п.75-78).

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині польова пошта В 2950, особисто знайомий з обвинуваченими по справі, яких може охарактеризувати позитивно. Приблизно 5, 6 чи 7 грудня 2015 року, точної дати уточнити не може, він знаходився за місцем дислокації одного з підрозділів військової частини в с.Заря Костянтинівського району і цього дня бачив, як на автомобілі приїжджали обвинувачені по справі, при цьому ОСОБА_11 був за кермом, ОСОБА_10 - на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_9 та невідомий йому чоловік, як згодом виявилось - ОСОБА_3 - на задньому сидінні автомобіля. Обвинувачені були вдягнуті у військову форму, при цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мали при собі зброю - АКМС. За зовнішніми ознаками не помітив, що обвинувачені знаходились в стані алкогольного сп*яніння. ОСОБА_3 вийшов із машини та пересувався сам, слідів побиття на ньому не помітив. Застосування зброї до ОСОБА_3 або примусу в його присутності не було. Припускає, що потерпілий міг залишити місце в с.Заря, куди приїхав на автомобілі разом із обвинуваченими. Того дня ОСОБА_14, який був командиром протитанкового взводу був на місці. Пояснив, що у випадку виявлення військовослужбовцями особи, яка викликає підозру, вони мають затримати її, перевірити документи та доповісти про це керівництву. Зазначив, що нульовий рубіж, на якому ніс службу ОСОБА_10, знаходиться на околиці смт.Новгородське, що межує із непідконтрольною Україні територією - м.Горлівка.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_24 в частині того, що потерпілий ОСОБА_3 міг самостійно залишити с.Заря, куди приїхав разом з обвинуваченими, оскільки вони носять характер припущень.    

Свідок ОСОБА_15, який проходив військову службу у військовій частині польова пошта В2950 в якості командира роти вогневої підтримки, в судовому засіданні пояснив, що 04 грудня 2015 року начальник генерального штабу генерал ОСОБА_25 нагороджував військовослужбовців, в тому числі, і ОСОБА_10 Наступного дня він поїхав у відпустку, а коли повернувся, то від замполіта дізнався про те, що на нульовому рубежі військовослужбовці затримали працівника поліції на автомобілі червоного кольору і замість того, щоб передати затриманого контрозвідникам, самостійно провели дізнання. Вказав, що військовослужбовці мають право затримувати осіб, що викликають підозру, але у таких випадках зобов*язані діяти згідно вимог статутів, а саме: доповісти про затримання командиру роти або доповісти в штаб, представники якого повідомляють про ці факти контррозвідникам або військовій прокуратурі. Самостійно проводити дізнання військовослужбовці не мають права. Пояснив, що смт.Новгородське є підконтрольною Україні територією, на території цього населеного пункту мешкають місцеві мешканці та розташований штаб батальйону. Нульовий рубіж розташований за межами смт.Новгородське. Обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 характеризує позитивно.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що проходить службу у військовій частині польова пошта В 2950. Зазначив, що йому особисто нічого невідомо про події злочинів, вчинення яких інкримінується обвинуваченим. Нульова позиція знаходиться на окраїні смт.Новгородське. Вся територія смт.Новгородське є територією, на якій заборонене знаходження місцевих жителів у зв*язку з обстрілами. Край вулиці Стаханівської в смт.Ногородське впирається в нульовий рубіж. На цій вулиці мешкають місцеві мешканці. 09 чи 10 грудня 2015 року він знаходився на передовій. Цього дня бачив обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які мали при собі зброю - АКМС та були в адекватному стані, заходили до опорного пункту ще до затримання ними потерпілого. Того дня хтось дав орієнтировку на машину червоного кольору. При затриманні підозрілої особи її необхідно було доставити до командира роти. Хто був старшим того дня в роті вогневої підтримки не знає. Йому відомо про те, що ОСОБА_25 нагороджував ОСОБА_10 за зразкову службу.        

Відповідно до наказу командира військової частини -польова пошта В 2950 від 24 січня 2015 року № 25 (т.2а.к.п.167) та довідки від 06 лютого 2015 року № 218 (т.2а.к.п.175) солдат ОСОБА_11 був зарахований до списків особового чкладу вказаної військової частини. Згідно довідки від 29 січня 2016 року № 02/272/3 за солдатом ОСОБА_11 у військовій частині польова пошта В 2950 закріплена зброя АКМ-ТК № НОМЕР_18 1967 року випуску (т.2а.к.п.164).

   ОСОБА_10 проходив військову службу у військовій частині польова пошта В 2950, що підтверджується наказом командира вказаної військової частини від 09 листопада 2015 року № 325 (т.2а.к.п.184). Згідно довідки від 29 січня 2016 року № 02/272/1 за солдатом ОСОБА_10 у військовій частині польова пошта В2950 закріплена зброя АКМС РО № НОМЕР_19, 1972 року випуску (т.2а.к.п.182).

     ОСОБА_9 проходив військову службу у військовій частині польова пошта В 2950, що підтверджується наказами командира вказаної військової частини від 23 січня 2015 року № 24 (т.2а.к.п.197), від 19 серпня 2015 року № 248 (т.2а.к.п.191). Згідно довідки від 29 січня 2016 року № 02/272/2 за солдатом ОСОБА_9 у військовій частині польова пошта В2950 закріплена зброя АКМС ГР НОМЕР_20, 1964 року випуску (т.2а.к.п.195).

     Відповідно до витягів з наказів Антитерористичного центру при СБУ України від 23 жовтня 2015 року № 304 (т.5а.к.п.243-245), від 12 січня 2016 року № 12 (т.5а.к.п.246-248), від 23 жовтня 2015 року № 304 (т.5а.к.п.249-251) ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

    Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 61 від 28 січня 2016 року ОСОБА_10 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості (психопатія збудженого кола, в стані нестійкої компенсації). В період скоєння інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Скоїв правопорушення в стані звичайного алкогольного сп*яніння. В період скоєння інкримінованого діяння не перебував у тимчасово-хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_10 повністю усвідомлює свої дії керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2а.к.п.79-84).

  Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 59 від 28 січня 2016 року ОСОБА_9 є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особистості по збудливому типу, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю із шкідливими наслідками (побутове пияцтво). В період скоєння інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Скоїв правопорушення в стані звичайного алкогольного сп*яніння. В період скоєння інкримінованого діяння не перебував у тимчасово-хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_9 повністю усвідомлює свої дії керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2а.к.п.85-90).

  Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 60 від 28 січня 2016 року ОСОБА_11 виявляє органічний емоціонально-лабільний (астенічний) розлад особистості, можливо внаслідок повторних черепно-мозкових травм, ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю (травматична хвороба головного мозку, період віддалених наслідків, астенічний синдром, побутове пияцтво). В період скоєння інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Скоїв правопорушення в стані звичайного алкогольного сп*яніння. В період скоєння інкримінованого діяння не перебував у тимчасово-хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_11 повністю усвідомлює свої дії керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2а.к.п.91-96).

Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, оцінивши вищезазначені досліджені у судовому засіданні докази, в тому числі і речові докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв*язку, суд дійшов висновку, що події інкримінованих обвинуваченим злочинів мали місце і дії ОСОБА_9, ОСОБА_27 та ОСОБА_11 слід кваліфікувати :

        ОСОБА_9:

-за ч.3 ст.289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров*я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб;

-за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров*я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб;

-за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - як незакінчений замах на умисне вбивство;

-за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї;

-за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

                 ОСОБА_10:

-за ч.3 ст.289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров*я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб;

-за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров*я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб;

-за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї;

-за ч.4 ст.296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї (хуліганство).

      ОСОБА_11:

-за ч.3 ст.289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров*я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб;

-за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров*я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб;

-за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї.

      Суд критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_27 та ОСОБА_11 в судовому засіданні; їх позицію про непричетність до скоєння інкримінованих злочинів та невизнання своєї вини, розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності за вчинене, оскільки показання обвинувачених спростовуються дослідженими судом доказами, які узгоджуються між собою: показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_26, висновком експерта № 22 від 29 січня 2016 року (т.2а.к.п.72-73), протоколами пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року, відповідно до яких ОСОБА_3 впізнав обвинувачених як осіб, що вчинили відносно нього злочини (т.2а.к.п.48-50, 51-53); протоколом огляду одягу потерпілого ОСОБА_3 від 10 грудня 2015 року (т.2а.к.п.17-20) відповідно до якого виявлено пошкодження та забруднення одягу речовиною бурого кольору; протоколом огляду автомобіля від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.32-35) та протоколами оглядів території біля водоймища «Миколаївський № 1» від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.21-25) та від 10 грудня 2015 року (т.2а.к.п.36-37); протоколом пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року (т.2а.к.п.60-62), відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_10 як особу, що вчинила злочин; протоколами огляду прилеглої території біля магазину «Аліна» від 10 грудня 2015 року (т.2а.к.п.39-41) та від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.26-31), в ході якого виявлено пошкодження належного ОСОБА_4 автомобіля «Кіа Черато»; протоколом огляду ОСОБА_9 від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.42-44), в ході якого у останнього виявлено та вилучено мобільний телефон «Fly» IQ, належний потерпілому ОСОБА_3 та згорток з речовиною, яка згідно висновку експерта № 1509 від 23 грудня 2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (т.2а.к.п.75-78).

    Доводи сторони захисту про те, що дії обвинувачених відповідали Закону України «Про боротьбу з тероризмом», а затримання ОСОБА_3 та використання його автомобіля було обумовлене необхідністю, зважаючи на подану орієнтировку на червоний автомобіль та відсутність у військовій частині польова пошта В2950 легкового транспорту, є неспроможними, оскільки з досліджених судом доказів вбачається, що обвинувачені не вживали заходів щодо дотримання порядку, передбаченого Законом України «Про боротьбу з тероризмом», не вжили заходів для передачі законно, на їх думку, затриманого ОСОБА_3 уповноваженим органам або особам; натомість, утримуючи потерпілого на протязі декількох годин, вчинили відносно нього ряд злочинів та висадили травмованого з автомобіля в полі, продовжуючи при цьому використовувати автомобіль ВАЗ 21099 для цілей, не пов*язаних з виконанням військових обов*язків.

  Наявність у обвинувачених певних повноважень, передбачених Законом України «Про боротьбу з тероризмом», не звільняє їх від дотримання інших передбачених законодавством обов*язків та утримання від вчинення дій, які містять склад кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України.  

     З показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_26 вбачається, що у випадку затримання військовослужбовцями осіб, які викликають підозру, вони зобов*язані діяти відповідно до вимог статутів - доповісти про затримання командуванню та доставити затриману особу до командира роти, чого в даному випадку обвинуваченими зроблено не було.

    Доводи обвинувачених про те, що 09 грудня 2015 року в с.Заря не було осіб з числа командування, яким вони могли передати законно, на їх думку, затриманого ОСОБА_3, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_24, який в судовому засіданні пояснив, що того дня, коли обвинувачені із ОСОБА_3 приїжджали до с.Заря, командир протитанкового взводу - ОСОБА_14 був на місці. Крім того, обвинувачені, якщо вважали б за потрібне, не були позбавлені можливості доставити ОСОБА_3 до Дзержинського ВП з метою перевірки та встановлення його особи, але цього ними зроблено не було.

   Оцінюючи показання свідків ОСОБА_24, ОСОБА_15 та ОСОБА_26 суд приймає до уваги позитивні характеристики обвинувачених за місцем несення служби та їх заслуги перед Державою, але ці обставини не спростовують висновків про винуватість ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованих злочинів, яких дійшов суд на підставі вищенаведених доказів, які стикуються між собою та ставити під сумів які у суду підстав немає. .

Об*єктивні підстави стверджувати, що старший оперуповноважений Джержинського ВП ОСОБА_3, який 09 грудня 2015 року знаходився на службі та виконував свої функціональні обов*язки, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 10 грудня 2015 року № 1103 (т.2а.к.п.97), причетний до тероризму, вчинив будь-які неправомірні дії або становив цього дня небезпеку для обвинувачених, інших військовослужбовців, або місцевих жителів смт.Новгородське відсутні.

   Посилання обвинувачених на виявлену в мобільному телефоні потерпілого панорамну зйомку позицій збройних сил не підтверджено доказами, а зазначені в телефонній книзі належного потерпілому мобільного телефону два номери операторів мобільного зв*язку Російської Федерації, як пояснив ОСОБА_3 в судовому засіданні, належать його родичам, які мешкають за межами України.

     Позиція сторони захисту стосовно того, що потерпілий ОСОБА_3 09 грудня 2015 року з власної волі був затриманий та їздив із обвинуваченими на автомобілі ВАЗ 21099, перебував разом із ними у с. Заря та с.Стара Миколаївка (Правдівка) Костянтинівського району спростовуються показаннями потерпілого в судовому засіданні, ставити під сумнів які, з урахуванням аналізу вищенаведених доказів у сукупності підстав немає.

    Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про відсутність корисливого мотиву за інкримінованим йому злочином, передбаченим ч.2 ст.187 КК України є непереконливими, оскільки належний потерпілому ОСОБА_3 мобільний телефон «Fly» був вилучений у ОСОБА_9, який не вжив заходів щодо передачі його уповноваженим органам або особам.  

     Враховуючи у сукупності всі обставини вчиненого ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, зокрема, спосіб, знаряддя злочину, кількість та локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_3, що передувала події, суд вважає, що ОСОБА_9 мав умисел на позбавлення життя потерпілого, оскільки після вчинення відносно потерпілого злочинів та заклику ОСОБА_10: «Будем валить мента!», він здійснив декілька пострілів в область розташування життєво важливих органів потерпілого - голову та тулубу і припинив свої дії не з власної волі, а у зв*язку з тим, що йому завадив ОСОБА_11, який забрав пістолет. Сам по собі факт того, що постріли ОСОБА_9 здійснювались з травматичної зброї з урахуванням викладеного не можуть беззаперечно свідчити про відсутність умислу на позбавлення життя потерпілого.

   Факт не вилучення працівниками правоохоронних органів автоматів, які мали при собі 09 грудня 2015 року ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та травматичного пістолета ПМР, яким вони заволоділи в процесі розбійного нападу на потерпілого не спростовують висновків, яких дійшов суд та не свідчить на користь версії про непричетність до скоєного злочину, висунутої обвинуваченими в суді, оскільки обвинувачені не були затримані на місці скоєння злочину або одразу ж після його скоєння.

   Доводи ОСОБА_9 про те, що належний потерпілому ОСОБА_3 пістолет ПМР він залишив в автомобілі НОМЕР_1 спростовуються протоколом огляду цього автомобілю від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п. 32-35), відповідно до якого в ході вказаної слідчої дії пістолет виявлено не було.    

  Доводи обвинувачених про застосування до них на стадії досудового слідства недозволених методів ведення слідства працівниками правоохоронних органів - співробітниками Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області  та застосування незаконних методів з боку прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_28 перевірялись судом і не знайшли свого підтвердження, оскільки постановою слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Донецької області від 27 жовтня 2017 року кримінальне провадження № 42017050000000861 від 20 жовтня 2017 року закрито у зв*язку з відсутністю події кримінального правопорушення (т.6а.к.п.68-70). Постановою заступника начальника слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції від 16 листопада 2017 року кримінальне провадження № 42017051110000151 від 06 листопада 2017 року закрито у зв*язку з відсутністю події кримінального правопорушення (т.6а.к.п.134-136).

Доводи обвинувачених про відсутність попередньої змови на вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України є непереконливими з огляду на те, що з досліджених судом доказів вбачається, що дії ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 носили узгоджений характер, а попередня змова знаходить прояв не лише вербальним шляхом, а і шляхом конклюдентних дій, за яких особи узгоджено вчиняють дії, які становлять об*єктивну сторону злочину.  

   Підстави для визнання протоколу огляду від 09 грудня 2015 року (т.2а.к.п.42-44) недопустимим доказом зважаючи на те, що цей процесуальний документ має назву «протокол огляду місця події» відсутні, оскільки з його змісту вбачається, що слідчим 09 грудня 2017 року було проведено саме огляд речей обвинуваченого ОСОБА_9, який до того ж не мав будь-яких зауважень щодо його проведення; процесуальна дія відбувалось в присутності двох понятих, як того вимагає кримінально-процесуальне законодавство.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1а.к.п.28-29) захисника ОСОБА_9 було залучено 10 грудня 2015 року і цього ж дня повідомлено про підозру.

Доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта від 23 грудня 2015 року № 1509 є неспроможними, оскільки як вбачається із витягу з кримінального провадження № 12015050380001887 (т.5а.к.п.159-164), до 09 грудня 2015 року ЄРДР було внесено відомості про вчинення ОСОБА_9 декількох кримінальних правопорушень, в тому числі, і кримінального порушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (внесено 10 грудня 2015 року). Із роздруківки відомостей з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12015050380001887 (т.6а.к.п.75) вбачається, що до вказаного кримінального провадження було приєднано кримінальне провадження № 12015050380001894, посилання на номер якого містить висновок експерта від 23 грудня 2015 року № 1509 (т.2а.к.п.75-78). Отже, з урахуванням викладеного, зазначення у вступній частині висновку № 1509 дати внесення кримінального провадження №12015050380001894 до ЄРДР - 10 листопада 2015 року суд розцінює як описку, яка не тягне за собою визнання цього доказу недопустимим.

  Та обставина, що автомобіль НОМЕР_1 перебував у потерпілого ОСОБА_3 в користуванні, а не у власності не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених за ч.3 ст.289 КК України.  

Суд не приймає до уваги протоколи пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11 грудня 2015 року (т.2а.к.п.54-56, 57-59), відповідно до яких ОСОБА_4 вказав на ОСОБА_11 як на особу з позивним ОСОБА_32, яка здійснювала постріли з автомату в належний йому автомобіль, а ОСОБА_10 впізнав, як особу, що не мала зброї та активних дій не вчиняла, оскільки це спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні, протоколами пред*явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 від 11 грудня 2015 року (т.2а.к.п.60-62, 63-65).

    При призначенні ОСОБА_9 певного виду та конкретної міри покарання за ч.2 ст.146, ч.2ст.187, ч.3ст.289, ч.1ст.309, ч.3 ст.15 ч.1ст.115 КК України, ОСОБА_10 - за ч.2 ст.146, ч.2ст.187, ч.3ст.289, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_11 - за ч.2 ст.146, ч.2ст.187, ч.3ст.289 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини їх вчинення, характер та ступінь участі кожного з обвинувачених у скоєнні злочинів, дані про особи обвинувачених, які добре характеризуються за місцем проходження військової служби, стан здоров*я ОСОБА_10; ступінь здійснення злочинного наміру ОСОБА_9 та причини, внаслідок яких злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України не було доведено ним до кінця, обставину, що пом*якшує покарання обвинувачених та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставиною, що пом*якшує покарання ОСОБА_9 ч.2 ст.146; ч.2ст.187; ч.3ст.289; ч.1ст.309; ч.3 ст.15 ч.1ст.115 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст.146; ч.2ст.187; ч.3ст.289; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст.146; ч.2ст.187; ч.3ст.289 КК України суд визнає їх участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької області з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

  Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоєння злочинів в стані алкогольного сп*яніння, оскільки ця обставина належними та допустимими доказами не підтверджена.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.146, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115, ч.3 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України - у вигляді позбавлення волї з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна, за ч.1ст.309 КК України - у вигляді обмеження волі. ОСОБА_10 - за ч.2 ст.146, ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України - покарання у вигляді позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України - у вигляді позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна. ОСОБА_11 - за ч.2 ст.146, ч.3 ст.289 КК України- у вигляді позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України - у вигляді позбавлення волі з конфіскацією ? частин належного йому на праві власності майна, оскільки вважає, що таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

  Покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слід призначати із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, а ОСОБА_11 - із застосуванням ч.1,4 ст.70 УК України, оскільки він 19 лютого 2016 року засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.415, ст.69 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, покарання за яким не відбуте.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 (т.1а.к.п.95, т.3а.к.п.71) про стягнення із ОСОБА_10 матеріальної шкоди в розмірі 13506 гривень 88 копійок та солідарне стягнення із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 80000 гривень підлягає частковому задоволенню.

Оскільки внаслідок винних дій ОСОБА_10, які містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК Українибуло пошкоджено належний ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_6, із ОСОБА_10 на користь потерпілого слід стягнути вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу у розмірі 13506 гривень 88 копійок, який підтверджується   висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 206/15 від 20 грудня 2015 (т.1 а.к.п.96-103, т.2а.к.п.236-244).

Внаслідок винних дій ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно моральної шкоди у зв*язку з чим він зазнав душевних страждань та переживань; перебував в психологічній напрузі у зв*язку із вчиненням відносно нього злочину, тому суд, враховуючи характер душевних переживань потерпілого, тяжкість вимушених змін в його житті, виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне визначити суму моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Оскільки ОСОБА_9 не інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, в задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з нього моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до поданої 11 січня 2017 року потерпілим ОСОБА_4 заяви (т.3а.к.п.71), останній відмовився від стягнення моральної шкоди із обвинуваченого ОСОБА_11, якому до того ж, вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України не інкримінується.  

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні (т.2а.к.п.99,100-103) слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, які є доказом обвинувачення ОСОБА_9 за ч.1 ст.309 КК України (т.2 а.к.п.74) відповідно до ст.122,124 КПК України слід віднести на обвинуваченого ОСОБА_9

Обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

   Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 09 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року - з розрахунку день попереднього ув*язнення за день позбавлення волі.

Обвинуваченому ОСОБА_10 на підставі ч.5 ст.72 КПК України слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 10 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року - з розрахунку день попереднього ув*язнення за день позбавлення волі.

    Керуючись ст.ст.368370,371 КПК України, суд

                    ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.146, ч.2ст.187, ч.3ст.289, ч.4ст.296 КК України та призначити йому покарання :

-за ч.2 ст.146 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі,

-за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна,

-за ч.3 ст.289 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за ч.4 ст.296 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;

    В силу ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна.

  Початок строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_10 з моменту фактичного затримання - з 10 грудня 2015 року.

  На підставі ч.5 ст.72 КПК України зарахувати ОСОБА_10 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 10 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року - з розрахунку день попереднього ув*язнення за день позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146, ч.2ст.187, ч.3ст.289, ч.1ст.309, ч.3 ст.15 ч.1ст.115 КК України та призначити йому покарання :

-за ч.2 ст.146 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі,

-за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна,

-за ч.3 ст.289 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;

-за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі.  

     В силу ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна.

     Початок строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_9 з моменту фактичного затримання - з 09 грудня 2015 року.

       На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 09 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року - з розрахунку день попереднього ув*язнення за день позбавлення волі.

   ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146; ч.2ст.187; ч.3ст.289 КК України та призначити йому покарання :

-за ч.2 ст.146 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі,

-за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна,

-за ч.3 ст.289 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна;

     В силу ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_11 остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна.

На підставі частини 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання - у вигляді 2 років обмеження волі, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_11 остаточне покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна.

    Початок строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_11 з моменту фактичного затримання - з 09 грудня 2015 року.

      На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_11 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 09 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року - з розрахунку день попереднього ув*язнення за день позбавлення волі.

  Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

   Стягнути із ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 13506 (тринадцять тисяч п*ятсот шість) гривень 88 копійок.

   Стягнути із ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 5000 (п*ять тисяч) гривень 00 копійок.

       В задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовити.

       Речові докази - браслет, шкіряну перчатку,  три гільзи НОМЕР_21 паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом вагою в перерахунку на суху речовину 5,00г, грунт з плямою, мобільний телефон «Nokia 105»,  передані на зберігання до камери схову Костянтинівського ВП Бахмутського (Артемівського) ВП ГУНП України в Донецькій області - знищити ;

-патрон НОМЕР_22, штик ніж (НОМЕР_20) - передати ГУНП в Донецькій області.

-пульт - повернути ОСОБА_9;

      -    куртку, футболку, джинси - повернути ОСОБА_3;

-мобільний телефон «Fly 4413», автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_7 - вважати повернутими за належністю.  

    Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 245 (двісті сорок п*ять) гривень 52 копійки.

    До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою  в Бахмутській УВП УДПтСУ в Донецькій області (№6);

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особа, яка перебуває під вартою - з дня отримання копії вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Роз*яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку.

          Судд

http://reyestr.court.gov.ua/Review/70847254