Так називається краєзнавчо-туристичний проект, який успішно впроваджується у закладах освіти Костянтинівського району, а тепер пропонується до уваги мешканцям Костянтинівської об’єднаної територіальної громади, куди увійшли наші села. Мета проекту - привернути увагу громадськості, молоді до рідної землі, до її історії, до багатств як природних, так і людських. В часи, коли на Донбасі іде війна, коли можна часто почути про відсутність патріотизму у людей, які тут проживають, дуже важливо показати не тільки дітям, молоді, а всім людям, який це чудовий, красивий і багатий на історичні пам’ятні місця наш український край.
Учні, батьки, вчителі цих сіл запрошують на екскурсії та готові розповісти і показати чудові, незабутні місця, прекрасні краєвиди, заново відкрити історію рідної Донеччини.
У кожному закладі освіти створений свій туристичний маршрут - оформлений у вигляді збірників та брошур, до яких додаються історичні та краєзнавчі матеріали.
Довжина маршрутів різна – від декілька сотень метрів до 12 км. Варіанти можуть бути різні: можна організовувати автобусні і пішохідні туристичні походи, можна в один день не охоплювати весь маршрут, а можна проводити екскурсії на велосипеді. Вирішувати потрібно індивідуально.
Поряд з туристичними маршрутами в кожному закладі освіти створені екологічні тропи, відвідуючи які учні вивчають стан природи, на практиці пізнають її і виконують практичні роботи: прибирають сміття, висаджують квітники, дерева, прибирають насадження, а якщо робота велика і вона не під силу школі, то потрібно звернути увагу на неї громадськості, влади, підприємців, преси.
Ось короткий перелік цих туристичних маршрутів. Всі зупинки детально вивчені, щодо усіх є унікальний дослідницький історичний матеріал.
1. Марківська СШ
Туристично-краєзнавча подорож «По Марківській землі», протяжністю 5 км, розрахована на 1 день. На маршруті подорожі ми виділяємо 10 оглядових об’єктів, серед них: 1. Обеліск Слави. 2. Храм святого апостола євангеліста Марка. 3. Балка. 4. Марківський пагорб. 5. Марківська крейдяна гора.
Марківська крейдяна гора
Марківський пагорб: Він простягається вдовж вулиці Молодогвардійців. На пагорбі представлені практично у непорушеному вигляді ділянки ковилево-різнотравно-типчакового степу з багатими флорою та фауною. Особливу цінність представляє унікальна реліктова рослинність, пов’язана з крейдяними відкладеннями. Вчені називають цю місцевість тундровим степом. Інформація про неї тягнеться ще з льодовикового періоду. А ще степ називають “лісом догори ногами”. Тому що вага кореневої маси значно перевищує надземну масу рослин.
Кравецька балка Іванопілля
Марківська крейдяна гора: Раніше гора була вкрита рослинністю, але з того часу, коли люди почали заселяти хутір, їм знадобилися будівельні матеріали. Найдоступнішим матеріалом була крейда і глина. Люди підводами під’їжджали до цього місця і відколювали крейдяні брили, з яких потім будували свої хатинки. Але не тільки мешканці хуторів Маркове, Федорівка і Білий Яр використовували крейдяні брили в будівництві . За словами мешканців села Віролюбівки, після революції в 20-х роках силами селян саме з цього каміння була побудована школа. Після Другої Світової війни люди почали відбудовувати свої хати з цегли, а крейду з гори брали для того, щоб побілити стіни своїх будинків. В 1956 році була спроба налагодити роботу крейдяної шахти, біля неї було збудовано дві печі, які випалювали крейду, перетворюючи її на вапно. Допомогу в розвідці надр землі надавали військові, які проводили підривні роботи. На шахті та біля печей працювали приїжджі робітники. В 1980 році на шахті стався обвал. Під завалом опинилася одна людина. Її вдалося врятувати. Але коли обвали стали продовжувалися і були зруйновані печі, стало питання про закриття шахти. В тому ж році шахту було підірвано і завалено крейдою. Сьогодні не видно навіть входу до неї.
2. Новодмитрівський НВК - тропа 12 км
Окремі станції маршруту: 1.Школа – центр Козацької республіки з джерелом питної води. Джерело з’явилося випадково, коли трактор орав землю під городи, - хлинув фонтан, люди здивувалися й зраділи. Згодом облаштували джерело трубою для зручності. Підземна вода є найчистішою, найкращою питною водою, бо вона проходить крізь природні фільтри гірських порід. 2. Село Їжівка - батьківське подвір’я Олекси Тихого (с.Іжевка). Тут знаходиться батьківська хата Олексія Івановича Тихого - філософа, публіциста, одного із засновників Української Гельсінської групи, борця за право українців розмовляти рідною мовою на Донеччині. Саме тут на просторах рідної Їжівки пройшло його дитинство. В Новодмитрівському НВК створений чудовий музей великого земляка.
Родинна хата Олекси Тихого
Олекса Тихий писав: «Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури. Я – для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, прокат, машини, пшеницю, молоко та яйця. Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів».
3. Іванопільська СШ – тропа 5 км
Зупинка №1: Знак с.Іванопілля (історія села): Заселення почалося на початку 18 століття. Поміщик Харківської губернії в селі пан Іван Плещіїв старшому синові купив 1000 гектарів землі в нашій місцевості і подарував 40 сімей кріпаків. Син на знак подяки за подарунок назвав село на честь батька Івана - Іванопіллям (Іванове поле).
Зупинка №2: Дитячий будинок (будівля колишнього дитячого будинку, а потім сільгоспхімії).
Зупинка №6: Храм Іоанна Милостивого.
Зупинка №7. Кравецька балка — геологічний пам’ятник природи загальнодержавного значення. Площа - 15 гектарів. Являє собою оголення звивистості верхньо кам’яновугільних відкладень із розривними порушеннями, які чітко видно на поверхні. Роздроблення скам'янілих стовбурів дерев відбулося в результаті бурхливих тектонічних процесів, водної й повітряної ерозії. Гірські породи утворили складчасте гірське нагромадження, їхній зсув яскраво виражений. Явище досить рідкісне. Балка із правої сторони впадає в Кривий Торець. Недалеко від місця впадання балка розділена на дві частини. Одна частина балки йде в напрямку північного заходу, друга частина - в напрямку північного сходу.
Назва балки, за версією місцевих жителів, походить від прізвища каменотеса Кравця, що жив тут, на схилі балки, і добував тут камінь, який використовувався у будівництві багатьох будинків Іванопілля. А ще є легенда, що десь у скелях є печера, вона дуже вузька і тому люди не ризикують дізнатися куди вона веде.
4. Туристичний маршрут «Стежками Білокузьминівки»
Оглядові майданчики: № 1 - «Половецькі кам’яні баби», № 2 - «Крейдяні скелі», №3 - «Інноваційний центр для розвитку молоді та дітей «Хвиля», № 4 - «Каштанова алея», № 5 - «Храм Косьми і Даміана», № 6 - «Стара школа», № 7 - «Братська могила № 18», № 8 - «Білокузьминівські ставки».
Іванопілля зустрічає
У 2005 році учні 7 класу знайшли статую половецького воїна у балці села. Друга скіфська баба була знайдена у фундаменті житлового будинку. Вони зберігаються у школі. Крейдяні скелі піднімаються над невеликою степовою річкою на висоту більше 25 метрів, біля самого підніжжя величезних стін утворилися кілька великих і маленьких печер. Окремо на східній околиці оголення піднімається гора Меч, зачаровуючи своєю неповторною красою. Скелоподібне оголення верхньої крейди - геологічний пам'ятник природи місцевого значення.
Площа - 0,35 га. Білокузьминівські ставки відмінно підходить для відпочинку: широкі пляжі, глибина 8-10 метрів. Пейзажі навколо вражають своєю красою і гідні пензля художника.
Стежками Білокузьминівки
Окремою зупинкою туристичного маршруту Білокузьминівської ЗОШ І-ІІІ ступенів є історичний музей (широкого профілю) «Пам’ять серця» села Віролюбівки. У 2019 році музею виповнилося 30 років. У першоджерел створення музейної кімнати стояли: директор школи П.Швець та вчитель історії Ю.Андрєєв. 29.05.2003 сталася велика подія – музейна кімната стала музеєм «Пам’ять серця», який отримав статус державного, про що свідчить свідоцтво. Відтоді по праву музей є гордістю всього краю та входить у список кращих музеїв України. Директорка музею – учитель Білокузьминівської школи О.Горічева. Музей нараховує 1500 експонатів, які розташовані в залах: «Глибина віків»;
Віролюбівський музей ласкаво запрошує
«Сільськогосподарський реманент», «Війни не згладжені сторінки»; «Колгосп «Червоний партизан»; «Народна творчість» «Сільський побут», «Радянський період»; «Історія школи», «Мелодія вишиванки»; «Славні імена і події». Окремо працює «Фітовітальня» та кабінет «Гурток Юні музеєзнавці». Двері музею завжди відкриті для відвідувачів.
Ясна річ, що зараз карантинний режим не дає можливості поїхати на екскурсії в ці чудові перлини нашої об’єднаної громади. Але головне завдання цієї публікації – зацікавити мешканців Костянтинівки, щоб вони знали про наш край, розробляли плани на наступний рік та вивозили дітей та молодь на природу!
Розроблено Відділом освіти Костянтинівської державної адміністрації під керівництвом А.Годунової.
Довідки за телефоном: 066-272-30-04.
